- •1.Розстріляне Відродження
- •3.Українське Бароко
- •4.Український літературний Модерн
- •5.Діяльність Скоропадського
- •6.Модерн у живописі
- •8.Літературна та просвітницька діяльність «Руської трійці».
- •9.Розвиток українського образотворчого мистецтва доби бароко
- •12.Класицизм в архітектурі
- •14.Що вам відомо про національно-культурний рух у Галичині в другій половині 19 століття.
- •15. Бароко в українському мистецтві (регіональне барокко)
- •16.Кіномистецтво.
- •17.Провідні худ.Напрямки укр..Культури другої половини 18-19ст
- •18.Культурне життя України 60-тих рр. 20 ст
- •20.Національно культурний рух шістдесятників
- •21. Характерні риси Українського Барокко в архітектурі
- •22. Охарактеризуйте романтизм як напрямок в українській культурі 19. Ст
- •23.Особливості розвитку образотворчого мистецтва друг пол. 17-18 ст.
- •24. Охарактеризуйте розвиток реалізму в українській культурі
- •25.Заходи стосовно знищення здобутків Укр.Культ. 18-19ст
- •26.Діяльність Галицько-Руської матиці
- •27.Розвиток українського романтизму
- •29.Проаналізуйте розвиток українського музичного мистецтва в другій половині 19 ст.
- •31.Модернізм в українському образотворчому мистецтві
- •32.Значення руху 60-тників
- •33.Внесок Мазепи
- •34.Охарактеризуйте розвиток української культури в діаспорі у післявоєнний період.
- •35.Розвиток театру кун 19-20ст
- •36.Розвиток Укр.Культури 1917-21 рр
- •37.Охарактеризуйте розвиток освіти в Україні доби бароко
- •38.Культурні процеси в Радянській Україні в 20-хх роках
- •39.Укр. Бароковий театр.
- •40.Охарактеризуйте т.Шевченка як митця та громадського діяча.
1.Розстріляне Відродження
Історія української культури 20-30-х років дає переконливі приклади як жертовного служіння її ідеалам і принципам, так і соціального конформізму. Багато митців, літераторів, діячів науки не поступилися принципами, зазнаючи всіляких переслідувань, гонінь, репресій, прийняли мученицьку смерть у таборах ГУЛАГу.
За фальшивими звинуваченнями були засуджені та розстріляні Г. Косинка, К. Буревій, Д. Фальківський, О. Влизько, І. Крушельницький та багато інших українських поетів та письменників. Черговими жертвами репресій стали М. Куліш, М. Зеров, Є. Плужник. У цілому за ці роки Україна втратила близько 500 талановитих письменників. Влада стояла на заваді творчості таких видатних кінорежисерів, як О.Довженко, І.Кавалерідзе, І.Савченко, І.Пир'єв, Л.Луков та ін.
Проте значна частина літераторів, діячів театру, кіно, інших видів мистецтва «за велінням серця» чи в зв'язку з вимушеними обставинами стала на шлях нагнітання соціально-класової непримиренності, цькування “буржуазних націоналістів” та інших “класове ворожих елементів”. Розстріляне українське відродження 30-х років, низка гучних політичних процесів, політичні заслання, етноцид і штучний голодомор, керований урядом, спотворили національну свідомість народу.
3.Українське Бароко
Бароко – це стилістичний напрям в європейському мистецтві XVI-XVIII сторіч, започаткований в Італії. Основні його риси: підкреслена урочистість, пишна декоративність, динамічність композиції. В Україні під впливом козацтва, його визвольного руху та союзу з православною церквою, яку воно взяло під свій захист, наприкінці XVI-початку XVII сторіч народжується українське бароко. Визначною його рисою є використання традицій народного мистецтва та широка демократизація сюжетів. Українське бароко відбилося в архітектурі, живописі, літературі, скульптуі та театрі України того часу. Серед того, що дійшло до нас у стилі українського бароко, слід відзначити архітектуру Духовної академії у Києві (Й. Шедель), Ковнірського корпусу в Києво-Печерській лаврі (С. Ковнір), надбрамної церкви Кирилівського монастиря у Києві (І. Григорович-Барський); церкви Св. Юра у Львові (Б. Меретин); картини художників І. Рутковича, Г. Левицького, ікони та розписи невідомих художників у церквах та монастирях; літературні твори І. Величковського, М. Смотрицького, Т. Прокоповича, Г. Сковороди, М. Довгалевського та інші. В умовах Запорізької Січі українське бароко поєднується з аскетизмом козацького життя, з військово-оборонними функціями споруд, набирає стриманої урочистості і одержує назву „козацького бароко”.
Запорізька старшина фінансувала будівництво багатьох споруд та деяких споруд за межами Запоріжжя. Переважно це були будівлі монастирів та церков. Серед них :Гадяцький, Густинський, Мгарський, Рихловський церква Покрови, Межигірський, Братський і Микільський та деякі інші. З ім’ям козацького полковника Якова Лизогуба, великого землевласника, пов’язане будівництво збереженої до сьогодні полкової канцелярії у Чернігові. Звичайно, фундуючи монастирі, церкви, будуючи адміністративні приміщення, козацька старшина мала на увазі перш за все досягнення своїх особистих або станових цілей, та збережений у цих пам’ятках дух народу, дійшовши до нас, промовляє про речі загальнолюдські, про велику силу мистецтва. Промовляє він також про талант народу, що втілився в галузі архітектури у високий стиль козацького бароко.