1. Регіон як об'єкт дослідження

Під регіоном, як частиною території країни, розуміють значну цілісну територію, де проживають люди і де здійснюються певні види діяльності.

Регіон відрізняється від інших регіонів сукупністю природничих, історично сформованих, відносно стійких економічних, соціальних, національних особливостей. Таким чином, об'єктом науки "регіональна економіка" є регіон як частина території країни, де проживає певна кількість населення, розташовані підприємства різних галузей та різних форм власності, де розташовані установи, що забезпечують нормальні умови для життя людей, для праці, освіти, культури, спілкування. Характерною ознакою регіону є його цілісність, де поєднуються природні ресурси, матеріальні багатства та соціальні умови для життя людей.

Відповідно Конституції України адміністративно-територіальний устрій України складають Автономна Республіка Крим, обласні райони, міста, селища і села.

До складу України входять: Автономна Республіка Крим, Вінницька, Волинська, Дніпропетровська, Донецька, Житомирська, Зі карпатська, Запорізька, Івано-Франківська, Київська, Кіровоградські Луганська, Львівська, Миколаївська, Одеська, Полтавська, Рівненські Сумська, Тернопільська, Харківська, Херсонська, Хмельницька, Черкаська, Чернівецька, Чернігівська області, міста Київ та Севастополь.

Для ґрунтовного дослідження стану соціально-економічних процесів за розмірами території, масштабами та спеціалізацією виробництва, місцем у загальнодержавному розподілі праці виділяють:

• мікрорегіони;

• мезорегіони;

• макрорегіони.

Мікрорегіон (територія адміністративної області) являє собою сукупність певної кількості адміністративних районів.

До складу мезорегіону входить, як правило 5-6 областей. Існують різні підходи, згідно з якими виділяють склад областей, які входят до складу того чи іншого мезорегіону.

Макрорегіони — значна територія країни, на якій розташовано 1 і більше областей. На території України увійшло в практику виділенн двох макрорегіонів: лівобережна Україна; правобережна Україна.

Для визначення загально-географічного розташування регіону користуються такими узагальнюючими показниками: загальна територія регіону, протяжність кордонів, з якими іншими регіонами він межує, загальна кількість населення, щільність населення, крайні точки границь регіону (на півночі, півдні, сходу і заході); показники, що характеризують наявність природних ресурсів розвиток окремих галузей економіки (промисловості, сільського господарства, галузей соціальної сфери та сфери обслуговування тощо). Важливою характеристикою регіону є стан транспортних шляхів сполучення, що здійснюються залізничним, автомобільним, водним, повітряним транспортом, розташування транспортних вузлів.

Формування регіонів необхідно здійснити в два етапи. На першому етапі відбувається природно-економічне (природниче) районування, що дає можливість об'єктивно оцінити географічне розташування, кліматичні особливості території, наявність, можливість та напрями використання природних ресурсів (землі, води, лісів, копалин). Необхідно врахувати наявність на території України таких природничих зон, як мішаних лісів, лісостепу, степу, Українських Карпат, Кримських гір.

На другому етапі здійснюється економіко-географічне районування з необхідною соціально-економічною оцінкою розвитку продуктивних сил та оцінкою їх впливу на соціальний стан населення. В даному випадку необхідно розглянути такі питання:

1. Наявність особливостей територіального розселення населення, його характеристика, наявність та використання трудових ресурсів, рівень забезпечення регіону трудовими ресурсами, стан ринку праці.

2. Існування територіальної самостійності стосовно використання природних ресурсів. Від складу, кількісного та якісного змісту природних ресурсів залежить виробнича, економічна направленість діяльності людей, структура продуктивних сил, спеціалізація виробництва.

3. Які існують характерні ознаки території регіону з точки зору обсягів виробництва та темпів їх зміни на підприємствах окремих галузей, головним чином між виробництвами засобів виробництва та предметів споживання, між промисловим та сільськогосподарським виробництвом.

4. Які характерні особливості існування та формування транспортної системи, розташування та використання транспортних шляхів та транспортних засобів, що здійснюють перевезення пасажирі; та вантажів; використання транспортної системи для розвитку міжрегіональних та міждержавних транспортних зв'язків.

5. Існування особливостей соціального стану, умов життя населення, рівня матеріального забезпечення людей, наявності безробіття, забезпеченості освітніми, медичними, культурними, закладам тощо.