1.2. Джерела зовнішнього короткострокового фінансування

Можливості зовнішнього короткострокового фінансування для українських підприємств включають:

• Торговельний кредит (комерційний кредит)

• Толінг

• Банківське короткострокове фінансування

• Взаєморозрахунки / бартер

• Комерційні папери / векселі

• Продаж або дисконтування дебіторської заборгованості (факторинг)

• Короткостроковий операційний лізинг

Джерела короткострокового фінансування відрізняються по гнучкості і вартості

До джерел спонтанного фінансування фірми відноситься торговий кредит. Торговий кредит (рахунки до оплати) -- грошові кошти, які компанія повинна повернути постачальникам.

Його виникнення пов'язане з операціями, що здійснюються фірмою. Так, при закупівлі у інших фірм товарів, сировини в кредит у фірми, що розглядається виникає борг, який враховується у вигляді кредиторської заборгованості (торгового кредиту). Чим довше період погашення кредиторської заборгованості і більше об'єм реалізації закупівлі, тим значніше додаткове фінансування для фірми. Торговий кредит має певний процент, який звичайно зазначається в оферті продавця (безкоштовний торговий кредит) і може бути використаний протягом терміну дії знижки.

Торговий кредит є незапланованою мірою фінансування для компаній кредитоспроможних, але що опинилися у важких обставинах. Торговий кредит в цьому випадку є найменш дорогою формою фінансування товарно-матеріальних запасів.

Переваги торгового кредиту полягають в наступному:

1) завжди може бути наданий, оскільки кредитори розраховують на продовження ділових відносин;

2) не може розглядатися як заставна майнова вартість;

3) при його застосуванні не нараховуються проценти (або вони мінімальні);

4) існує можливість продовження його терміну, якщо фірма знову виявиться в скрутному становищі.

Недоліки торгового кредиту пов'язані з тим, що подовження його терміну або саме його отримання (наприклад, в Україні) часто виявляється проблематичним або через його неефективність для продавця, або через ненадійність оплати постачання, зроблену на умовах відкритого рахунку або документарного інкасо внаслідок низької кредитоспроможності покупця. У випадку якщо фірма постійно продовжує терміни кредиторської заборгованості, їй буде відмовлено в наданні грошових знижок і рейтинг її кредитоспроможності помітно знизиться.

• Торговельний кредит здається безкоштовним, але звичайно містить сховані витрати:

• Постачальник, що продовжує торговельний кредит, несе тимчасові витрати по засобах, інвестованим у дебіторську заборгованість

При використання підприємствами торгових кредитів використовується поняття „знижки” з метою якнайшвидшого його погашення. Перш ніж прийняти торговельний кредит, потрібно довідатися, на яку знижку можна розраховувати при оплаті грішми, і порівняти цей варіант з іншими формами фінансування.

Комерційні кредити надаються фірмами — виробниками товарів або послуг своїм клієнтам і по­лягають у продажу товару або наданні послуг на умовах угоди, що передбачає відстрочення кінцево­го розрахунку на визначений строк та під процент. Покупець сплачує кошти за поставлений йому товар (виконані роботи або послуги) через певний проміжок часу, який називають кредитним періодом. При цьому до суми платежу входять як вартість товару, так і про­цент за наданий кредит, тобто процент за можливість користування коштами протягом кредитного періоду. Комерційний кредит передбачає передання права власності на товари в момент підписання договору або в момент фізичного отримання товарів покупцем незалежно від строку погашення заборгованості.

Комерційні кредити, надані підприємствами, відображуються в таких статтях активів балансу, як розрахунки з дебіторами або рахунки до отримання. Кредити, отримані підприємствами від інших суб'єктів господарювання, відображуються в статтях пасивів: розрахунки з кредиторами або рахунки до сплати. Для оформлення комерційного кредиту застосовують також вексель.

Комерційне кредитування є необхідним результатом розвитку конкуренції на ринку товарів і послуг. На відміну від банківських комерційні кредити надають­ся підприємствами не з метою отримання прибутку від надання кредитних послуг, а з метою збільшення при­бутковості та ефективності основного виду діяльності.

Комерційний кредит у країнах із розвиненою рин­ковою економікою є продажем на умовах відстрочення платежу з чітко обумовленим кінцевим строком пога­шення заборгованості та механізмом проведення роз­рахунків. В умовах перехідної економіки продукція реалізується, як правило, на умовах передоплати. Ре­алізація продукції та послуг у кредит з оформленням кредиту вексельною угодою обумовлена неможливістю реалізувати продукцію на інших умовах і відсутністю у покупців продукції грошових коштів для своєчасної оплати. При цьому досить часто трапляються випадки тимчасового користування грошовими коштами іншо­го підприємства на безоплатній основі, що не можна на­звати комерційним кредитуванням. Це надходження передоплати на підприємство і затримка з відвантажен­ням продукції або відвантаження продукції та затрим­ка в надходженні оплати за відвантажену продукцію. В першому випадку кредитором виступає покупець продукції, а в другому — її продавець. Можливість ко­ристуватись коштами інших суб'єктів господарюван­ня на безоплатній основі переважно пов'язана з низь­ким рівнем фінансової та юридичної підготовки мене­джерів підприємств — кредиторів, а також з багатьма зовнішніми чинниками.

Предметом векселя можуть бути тільки гроші. Дозволяєть­ся виставлять вексель як у національній, так і в іноземній валюті. Можливість і умови виставлення і оплати векселя в іноземній валюті визначаються нормами національного валютного законо­давства.

Комерційний кредит відноситься до короткострокового кредиту. На його вартість впливають два фактори: знижка при наданні комерційного кредиту та термін сплати комерційного кредиту.

Знижка надається покупцеві, якщо він сплатить суму кре­диту за короткий термін, якщо термін сплати розтягується, то по­купець втрачає право користуватися знижкою.

Вартість комерційного кредиту обчислюється за формулою

Про- Знижка (%) 360

=---------------------------------х-------------------------------------------------------- .

центна 100 - знижка (%) кількість днів, на які надано

ставка кредит - період дії знижки

Чисельник першого дробу - знижка (%) є вартість 1 гр.од. кредиту, знаменник (100 - знижка (%)) - являє собою фонди, які можуть бути використані за умови, якщо знижка не буде надана. Другий дріб показує, скільки разів на рік використовуються зни­жки.

Слід зауважити, що ця формула дає точні результати у разі, коли усі витрати припадають на кінець року.

Існує інша формула, яка дає більш точні результати:

знижка

Реальна процентна ставка = (1- ----------)^m

1 - знижка

т - кількість разів використання кредиту на один рік.

Кредитна політика постачальників звичайно включає терміни кредитів, наприклад, «2/10, 30», що означає 2% знижки при оплаті протягом 10 днів після одержання рахунка, не буде знижки при оплаті від 10 до 30 днів, і після 30 днів до покупця будуть застосовуватися штрафи.

Короткострокове банківське фінансування можна розділити на:

• засоби овердрафта (сезонний кредит для забезпечення сезонних короткострокових потреб),

• короткострокові позички.

1. Засоби овердрафта:

• Вартість залежить від фактичної суми і днів овердрафта,

• У різних банків різні ставки,

• Переваги включають гнучкість і простоту відновлення / продовження,

• Недолік: доступні лише малому числу добре відомих підприємств.

2. Короткострокові позички:

відносно менш гнучкі ніж овердрафт при більш високій вартості.

Характерною рисою фінансування за допомогою кредитів є необхідність матеріальної гарантії або забезпечення кредиту. Формами забезпечення кредиту можуть бути:

• гарантії третьої сторони,

• товарні запаси підприємства;

• нерухоме майно;

• рухоме майно;

• цінні папери.

Так, умовами надання короткотермінового кредиту можуть бути достатня ліквідність позичальника або забезпечення позики дебіторською заборгованістю чи закладними. Середньотермінові кредити переважно потребують спеціальної застави (товарні запаси, обладнання, нерухоме майно). Довготермінові кредити здебільшого забезпечують нерухомістю, а кредит, наданий під заставу нерухомості, називається іпотечним.

Комерційні байки зацікавлені у здатності позичальника повернути борг і виплатити проценти. Тому, розглядаючи прохання підприємства про надання кредиту, комерційні банки звертають увагу на:

• ділову репутацію підприємства;

• ліквідність активів,

• забезпеченість кредиту;

• співвідношення суми власного і позичкового капіталу. Кредити надають також під боргове зобов’язання.

Боргове зобов’язання – цінний напір, що підтверджує зобов’язання банку надані кредит, а позичальника – повернути кредит і виплатити проценти в певні встановлені терміни. Конкретно в борговому зобов’язанні вказують:

суму кредиту;

• ставку процента;

• умови і терміни виплати кредиту;

• забезпечення боргу заставою, що підтверджує платоспроможність;

• інші умови, передбачені банком і позичальником.

Крім того, комерційні байки часто вимагають постійно підтримувати на розрахунковому рахунку фірми-позичальника певну суму (як звичайно, 10–20% від суми кредиту). Такий залишок називається компенсаційним залишком.

Вартість банківського кредиту залежить переважно від двох факторів, типу позичальника і типу ставки процента. Високу ставку встановлюють для ризикованих позичальників-і для невеликих кредитів.

Розрізняють три основні ставки процента з банківських кредитів:

ставка, що її розраховують методом простих процентів;

дисконтна ставка;

ставка, яку розраховують методом складних процентів

Вартість кредиту ( або реальну процентну ставку) при використанні методу простих процентів обчислюють за формулою:

Реальна процентна ставка =	сума процентних платежів
	сума кредиту

Якщо умовами контракту передбачено компенсаційний залишок, то реальну процентну ставку визначають за формулою:

Реальна процентна ставка =	номінальна процентна ставка
	1 – компенсаційний залишок

У цьому випадку необхідно укладати контракт на суму більшу, ніж потреби підприємства.

Суму кредиту вираховують за формулою:

Номінальна сума кредиту =	потреби підприємства
	1 – компенсаційний залишок

Використання дисконтної ставки означає, що підприємство-позичальник реально отримує за кредит суму меншу, ніж встановлене боргове зобов’язання, що підвищує його реальну вартість.

Реальну процентну ставку за методом дисконтування визначають за формулою:

Реальна процентна ставка =	номінальна процентна ставка
	1 – номінальна процентна ставка

Кредити, ставки яких розраховують за методом складних процентів, надають переважно за позиками на виплату. Реальну процентну ставку при використанні методу складних процентів на практиці розраховують за спрощеним методом:

Реальна процентна ставка =	сума процентних платежів
	сума кредиту/2

У процесі вибору конкретного комерційного банку як потенційного кредитора необхідно враховувати результати аналізу його фінансової звітності, поточні повідомлення Національного банку про діяльність комерційних банків, надійність банку тощо.

Кредит консорціумний - сумісний кредит групи банків.

Кредит роловер - короткостроковий або середньостроковий кредит з варіаційним процентом, який фіксується кожні 2-6-12 місяців відповідно до поточної Лондонської міжбанківської облікової ставки (Лібор).

Онкольна позика – тип надстрокового кредиту, який може бути запитаний до сплати у будь-який час без попередження. Використовується біржовими брокерами для здійснення несподіваних операцій.

Толінг

При толінгу підприємство одержує сировину за нульовою ціною, обробляє її і повертає готовий продукт власникові за відповідну винагороду.

• Плата за толінг може бути у вигляді коштів або частини готової продукції.

• Економічний прибуток в основному одержує власник матеріалів, що продає їх покупцеві; оброблювач одержує тільки плату за обробку. Оброблювач повинний переконатися в тім, що його робота адекватно компенсується.

• У деяких випадках толінг підлягає державному квотуванню.

Власник сировини використовує толінг, якщо:

• сам власник не є оброблювачем,

• власник не має досить потужностей для обробки усієї своєї сировини, але має достатній ринок для реалізації кінцевого продукту,

• інше підприємство може обробити сировина набагато дешевше.

Підприємство-оброблювач може використовувати цю схему, якщо:

• воно в даний момент не має інших засобів фінансування і способів придбання сировини і хоче продовжувати операції з надією одержання інших способів придбання сировини в найближчому майбутньому,

• йому потрібно збільшити завантаження потужностей для розподілу постійних витрат між толінговими і нетолінговими операціями, роблячи нетолінгові операції більш прибутковими.

Взаємозалік - зручна форма розрахунків (якщо вона дозволена урядом)

• При взаємозаліку дві або більш сторони погашають грошові зобов'язання шляхом постачання товарів.

• Хоча це і негрошова угода, будь-яке прийняття товару від постачальника до постачання товару іншій стороні рівносильна короткостроковій позиці.

Факторинг (продаж або дисконтування дебіторської заборгованості)

Факторинг — це комплекс послуг, що надають­ся фінансовим посередником підприємству з метою усунення проблем, пов'язаних із несвоєчасним пога­шенням дебіторської заборгованості. Залежно від потреб клієнта факторингові послуги включають купів­лю боргів підприємства-кредитора, факторингове кре­дитування, управління дебіторською заборгованістю, її облік, інкасування тощо.

Поява й розвиток ринку факторингових послуг по­в'язані значною мірою з постійним зростанням конку­ренції на ринку товарів та послуг, удосконаленням форм і методів взаємодії між суб'єктами підприємниць­кої діяльності, між споживачами та виробниками про­дукції. Більшість корпорацій, що здійснюють сьогодні свою діяльність на ринках промислово розвинених країн, мають відповідні галузям і пропорційні до су­марних активів стабільні обсяги дебіторської та креди­торської заборгованості. Це є наслідком широкого ви­користання в підприємницькій діяльності механізму комерційного кредитування. Якщо значні обсяги кредиторської заборгованості свідчать про відповідні об­сяги фінансових ресурсів, що перебувають у тимчасо­вому розпорядженні підприємства, то значні обсяги дебіторської заборгованості свідчать про неможливість використання відповідної суми коштів. Кошти надхо­дять у розпорядження підприємств тільки в разі пога­шення дебіторської заборгованості.

Оскільки механізм комерційного кредитування є необхідною умовою функціонування підприємницьких структур в умовах сучасної ринкової економіки, проблема на сьогодні полягає не в погашенні в повному обсязі дебіторської заборгованості, а в ефективному управлінні нею. Як правило, проблеми з управлінням і своєчасним погашенням дебіторської заборгованості виникають у підприємств, що перебувають на етапі зро­стання: розширюють виробництво, займаються осво­єнням нових видів продукції та пошуками нових ринків збуту. Іноді підприємства не можуть забезпечити своє­часне погашення дебіторської заборгованості та над­ходження коштів через різке збільшення обсягів реалі­зації у кредит або надання кредитів покупцям на три­валий строк (наприклад, при експортних операціях).

У таких випадках підприємства звертаються за до­помогою до факторингових фірм, які спеціалізуються на торгових боргах, зокрема, управляють боргами, ви­купають їх, надають кредити під дебіторську заборгованість.

При управлінні боргами клієнта фірма-фактор здійснює управління рахунками-фактурами клієнта, веде бух­галтерський облік продаж, виконує кредитний контроль та отримує борги. Купуючи борги клієнта, фактор бере на себе ризики втрат за безнадійними боргами, і здійснює в такий спосіб страхування клієнта від збитків за безна­дійними боргами. В більшості випадків фактор купує бор­ги клієнта без права регресу. Це означає, що фактор не потребує повернення своїх коштів, якщо борги клієнту не повертаються.

У разі кредитування клієнта під забезпечення дебі­торської заборгованості факторингова фірма забезпечує надходження коштів клієнту авансом до моменту отри­мання боргів. Розмір кредиту визначається обсягом дебіторської заборгованості і, як правило, не переви­щує 80 % обсягу заборгованості. Так, якщо обсяг про­даж у кредит клієнтом становить 100 000 грн на місяць, фактор може надати кредит у розмірі 80 000 грн. При цьому на відміну від банківського кредитування не збільшується валюта балансу. В активах балансу сума дебіторської заборгованості зменшується на суму 80 000 грн, на відповідну суму збільшується залишок грошових коштів на рахунку, тоді як сума кредитор­ської заборгованості в пасивах не змінюється.

На відміну від банківського кредитування, яке ба­зується на попередніх даних про клієнта протягом кількох років, кредитні послуги фактора ґрунтуються на оперативній інформації та на даних про дебіторів клієнта. Крім того, фактори часто надають позики під забезпечення такими активами, які непридатні для банківського кредитування.

Факторингові компанії переважно фінансують підприємства, що швидко розвиваються. Для того щоб зменшити ризики у своїй діяльності до припустимого рівня, факторингові компанії надають послуги під­приємствам середніх розмірів, що працюють на ринку з низьким ризиком, продають продукцію вузького асор­тименту та мають невелику кількість клієнтів. При цьому перевагу віддають підприємствам, у яких на од­ного дебітора не припадає значна частка загального обо­роту та несплачених боргів.

Плата за факторингові послуги складається з плати за управління дебіторською заборгованістю, плати за кре­дитні операції та комісійної винагороди за обслуговуван­ня. Плата за управління дебіторською заборгованістю становить 0,1—1 % річного обороту клієнта. Розмір процента за кредит установлюється на рівні ринкової процен­тної ставки за короткостроковими кредитами, збільшеної на 2—4 % для компенсації ризику неповернення. Комісійна винагорода коливається від 0,5 до 3 % суми заборгованості.