29. Рух заряджених частинок в магнітному полі. Сила Лоренца.

Си́ла Ло́ренца — сила, що діє на електричний заряд, який перебуває у електромагнітному полі.

.

Тут   — сила,   — величина заряду,   — напруженість електричного поля,   — швидкість руху заряду,   — вектор магнітної індукції[1]. Іноді силою Лоренца називають лише другу складову цього виразу — силу, яка діє на заряд, що рухається, з боку магнітного поля ( ). Електричне поле діє на заряд із силою, направленою вздовж силових ліній поля. Магнітне поле діє лише на рухомі заряди. Сила дії магнітного поля перпендикулярна до силових ліній поля й до швидкості руху заряду. Названа на честь Гендрика Лоренца, який розробив це поняття 1895 року. У випадку, коли заряд, що створює поле, перебуває в спокої, вираз для сили Лоренца переходить у закон Кулона. В однорідному магнітному полі заряджена частинка рухається по гвинтовій лінії, яку в фізиці дещо нестрого часто називають спіраллю. Радіус гвинтової лінії (циклотронний радіус) визначається перпендикулярною до поля складовою початкової швидкості частинки. Крок гвинтової лінії — паралельною до поля складовою початкової швидкості частинки. Гвинтова лінія закручена за чи проти годинникової стрілки, в залежності від знаку заряду частинки.

30. Ефект Холла та його теорія.

Ефе́кт Хо́лла — явище, при якому виникає поперечна різниця потенціалів під час розміщення провідника з постійнимструмом у магнітному полі. Відкритий Едвіном Холлом у 1879 році в тонких пластинах золота. У найпростішому розгляді ефект Холла виглядає наступним чином. Нехай через металевий брусок у слабкому магнітному полі   протікає електричний струм під дією напруженості  . Магнітне поле буде відхиляти носії заряду (для визначеностіелектрони) від їхнього руху вздовж або проти електричного поля до однієї з граней бруса. Таким чином, сила Лоренца призведе до накопичення від'ємного заряду біля однієї грані бруса та додатного – біля протилежної грані. Накопичення заряду продовжуватиметься доти, поки електричне поле зарядів  , яке виникло під дією магнітного поля, не врівноважить магнітну складову сили Лоренца:

Швидкість електронів   можна виразити через густину струму:

де n — концентрація носіїв заряду. Тоді

Коефіцієнт   пропорційності між   та   називається коефіцієнтом Холла. У такому наближенні знак коефіцієнта Холла залежить від знака носіїв заряду, що дозволяє визначати їхній тип для великого числа металів. Теорія Холла кодування і декодування — це теорія сприйняття аудиторією медіа повідомлення, розроблена Стюартом Холлом. Відповідно до теорії, аудиторія (глядачі) може мати три різних реакції на текст (повідомлення) медіа, будь то фільм, документальний фільм або газета:

1. Домінуюче, або бажане читання— така якою її бачить директор/творець коли хоче щоб аудиторія переглянула медіатекст;

2. Опозиційне читання— коли аудиторія відкидає краще читання, і створює свій власний зміст тексту;

3. Узгоджене читання— компроміс між домінуючим та опозиційним читанням коли публіка частково сприймає думки директора, але частково все ж-таки має свої власні погляди на текст.

Географічні та демографічні чинники впливають на спосіб того як аудиторія читає медіа тексти, так само як і на їхній особистий настрій.