КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

Кафедра нової і новітньої

історії зарубіжних країн

Торгово-економічні відносини сша і росії в хх ст. (до початку і світової війни)

Реферат підготувала

студентка 3 курсу, 3 групи

Кіяшко Ярослава

Київ – 2012

ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………..…………………………………….3

РОЗДІЛ І. ТОРГОВО-ЕКОНОМІЧНІ ВІДНОСИНИ РОСІЇ І США У 1901- 1903 рр……………………………………………………………………………….…4

1. Торгівля між США і Росією………………………………………………4

2. Американські торгово-промислові підприємства в Росії……………….7

РОЗДІЛ ІІ. СПАД У ТОРГОВО-ЕКОНОМІЧНИХ ВІДНОСИНАХ США І РОСІЇ В 1904-1907 РР………………………………………………………………….9

РОЗДІЛ ІІІ. ТОРГОВО-ЕКОНОМІЧНІ ВІДНОСИНИ США І РОСІЇ У ПЕРЕДВОЄННИЙ ПЕРІОД (1908-1913 РР.)……………………………………….12

ВИСНОВКИ…………………………………………………………………………..15

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ……………………..…………………16

ВСТУП

Перші торгові контакти між росіянами і американцями мали місце ще в середині XVIII ст., а на початку ХХ ст. вони досягли найвищого свого розвитку на той час. Від 1900 р. до першої світової війни, протягом 13 років, торгово-економічні відносини між США і Росією розвивалися неоднаково.

Дослідженню даного питання присвячено широке коло наукових робіт як радянських, так і зарубіжних дослідників. При написанні реферату використано лише деякі з них, зокрема працю Лебедева В.В. «Русско-американские економические отношения (1900-1917 гг.)¹», Историю США. Т. ІІ² та інші.

Розуміння особливостей торгово-економічних відносин США і Росії на різних етапах їхнього розвитку є важливим. Адже протягом ХХ ст. і сьогодні ці дві країни відіграють значну роль у світовій економіці.

Метою реферату є прослідкувати за змінами у торгово-економічних відносинах США і Росії протягом 1900-1913 рр.

Обєктом дослідження є відносини США і Росії у 1900-1913 рр.

Предметом дослідження є торгово-економічні зв’язки США і Росії у 1900-1913 рр.

Розділ і торгово-економічні відносини росії і сша у 1901-1903 рр.

3. Торгівля між сша і Росією

У ХІХ ст. відносини між Росією і США будувалися на основі взаємовигідної торгівлі (торговий договір 1832 р.) Пік зближення Петербурга і Вашингтона припадає на 1860-ті рр. – час Громадянської війни у США і Польського повстання 1863-1864 рр. І США, і Росія мали суперечки з Англією, яка підтримувала південні штати і польських повстанців³.

На початку ХХ ст. торгові зв’язки між країнами лишаються міцними. У роки економічної кризи в Росії (1900-1903 рр.), середній річний ввіз американських товарів в Росію складав 46013 тис. рублів, вивіз – 4580 тис. рублів. Головні статті російського експорту до США на 1900 рік: марганцева руда, вовна, шкури, льон, солодковий корінь, лляна кужіль. Вивіз США до Росії складався в основному з промислової сировини для російської текстильної промисловості – бавовни. Експортували до Росії також льон і вироби з нього. Імпортували американські сільськогосподарські машини і деталі до них. США не мали потреби у головних статтях російського експорту – зерні та нафті. На світовому нафтовому ринку Росія поступалася Америці⁴.

У 1901-1903 рр. зростає обсяг ввозу до Росії американської бавовни та виробів з заліза і сталі. Так, у 1902 р. США займають четверте місце по ввозу до Росії чавунних виробів, трете по ввозу залізних і перше по імпорту сільськогосподарських і швейних машин. У 1901-1903 рр. США посідали перше місце по імпорту в Росію дубильних речовин, деревних барвників і каніфолі⁵.

Серед товарів, які експортувалися з Росії до США у 1901-1903 рр., слід зазначити вовну, солодковий корінь, козячі і овечі шкури, марганцеву руду. На 1903 р. товарообіг Росії з США займав шосте місце, після товарообігу Росії з Німеччиною, Англією, Голандією, Францією, Китаєм⁶.

Спад у російсько-американських відносинах спостерігається ще з к. ХІХ ст., коли відбувається дипломатичне «примирення» США і Великої Британії. Причинами погіршення відносин між США і Росією стало зіткнення їхніх інтересів на Далекому Сході (головним чином у Маньчжурії), загострення конкуренції на європейському ринку (торгівля зерном), суперництво на нафтовому ринку.

Повертаючись до торгового суперництва у Маньчжурії, яке загострюється в 1901-1903 рр., варто звернути увагу на три основні статті американського експорту до цього регіону: бавовняні тканини, гас і пшеничне борошно. Російські торговці не складали конкуренції американським у торгівлі бавовняними тканинами і борошном. Що стосується гасу, то після відкриття Китайської східної залізниці, його почали постачати у залізничних цистернах і без високих митних зборів, що зробило російський гас доступнішим за американський.

Торгове питання в Маньчжурії вирішувалося на державному рівні в ході таємних російсько-американських переговорів 1901-1902 рр. Російські дипломати запевнили американську сторону у відсутності зазіхань щодо «вільної торгівлі» американських компаній в Маньчжурії⁷.

Російсько-американські торгові відносини ускладнювалися також суперечками навколо митних зборів на певну продукцію. Американські монополії, проводячи протекціоністську політику, підвищували ввізне мито, що викликало невдоволення російських торговців, промисловців. Загострюється конфлікт стосовно введення у 1898 р. додаткового мита на російський цукор. А. П. Кассіні, посол Російської імперії в США, у своєму донесенні міністру іноземних справ Ламсдорфу від 1 лютого 1901 р. з цього питання писав: «Я принужден сказать, что федеральное правительство выказало в ведении этого деликатного дела весьма прискорбную слабость и, смею прибавить, непростительную неловкость…»⁸. Царський уряд відповів встановленням загального тарифу з відсотковими надбавками для американських чавунних, залізних і сталевих виробів. Кассіні так пояснював непрактичність заходів американського уряду: «..ввоз русского сахара в Соединенные Штаты был произведен в 1900 году всеголишь на 340 тис. долларов, тогда как ввоз в Россию американских произведений, обложенных на основании распоряжения нашего министра финансов повышенным тарифом, превосходит сумму в 11 миллионов долларов, и что, следовательно, г-н Гэйдж, желая угодить сахарному синдикату, интересы коего затронуты лишь в слабой степени, принес ему в жертву гараздо болие значительные интересы остальных американских экспортеров..»⁹ Отже, більших збитків зазнали американські експортери металевих виробів, ніж російські цукрозаводчики, оскільки вартість продукції експортованої ними до Росії набагато перевищувала вартість експорту цукру.

На початку ХХ ст. Росія і США залишаються важливими торговими партнерами, хоча і не першочерговими. Американський експорт в Росію значно перевищував імпорт російських товарів, охоплюючи бавовну, сільськогосподарські та швейні машини. З Росії до США ввозили вовну, шкури, марганцеву руду. США і Росія мали одинакові експортні статті (нафта, зерно), через що їхні торгово-економічні інтереси стикалися. Початок ХХ ст. позначився загостренням питання торгівлі у Маньчжурії (1901-1903 рр.) і «митною» війною.