23. Пам'ять та її характеристика у розвитку дітей дошкільного віку з вадами слуху

Організація пам’яті менш системна, ніж в нормі. Рідше користуються прийомами осмисленого запам’ятовування. Найбільше відставання в розвитку пам’яті фіксується у дошкільників і молодших школярів, потім воно зменшується.

Образи пам’яті глухих дітей досить яскраві та живі, але значною мірою прив’язані до конкретних ситуацій. "Красной крыши не бывает, у нас зеленая крыша"

24. Завдання дошкільної сурдопсихології

До основних завдань дошкільної сурдопсихології можуть бути віднесені наступні:

• Виявити загальні та специфічні закономірності психічного розвитку дітей з порушеним слухом в порівнянні з людьми, мають збережений слух;

• вивчити особливості розвитку окремих видів пізнавальної діяльності дітей з порушеним слухом;

• вивчити закономірності розвитку особистості дітей з порушеним слухом;

• розробити методи діагностики та психологічної корекції порушень психічного розвитку дітей з порушеним слухом;

• дати психологічне обгрунтування найбільш ефективних шляхів і способів педагогічного впливу на дітей з порушеним слухом, вивчити психологічні проблеми інтеграції осіб з порушеним слухом у суспільство, зокрема проблеми інтегрованого навчання.

25. Культурно – історична теорія л. С. Виготського та розвиток дітей з вадами слуху

Виготський в культурно – історичній теорії розвитку особистості виділяє 3 закони: 1) закон переходу від безпосередніх форм поведінки до опосередкованих, що виникають в процесі культурного розвитку психічних функцій. Це процес перетворення від найпростіших форм людської поведінки у такі, що опираються на мову, мовлення і мислення; 2) закон виникнення вищих психічних функцій із колективних соціальних форм поведінки. Розвиток індивідуальних форм поведінки і мислення лише у стосунках між людьми; 3) закон переходу функцій із зовнішнього у внутрішній план. Закон інтерторизації. У цьому процесі виділяють 3 ступені: 1) коли вища форма поведінки виступає родинним засобом і набуває дитиною в процесі діяльності, поповнюється соціальним змістом, набуває довільності і цілеспрямованості; 2) характеризується опосередкуванням природної поведінки дитини соціальним змістом, коли дитина починає використовувати логічне мислення, уяву, мовлення; 3) характеризує наявністю самосвідомості, виникає у підлітковому віці, коли дитина усвідомлює себе як суб’єкт діяльності, само регулює поведінку відповідно до вимог соціального оточення.

26. Види памяті та особливості її протікання і формування в онтогенезі

Пам’ять – процеси запам’ятовування, зберігання, відтворення і забування індивідом свого досвіду. Це характеристика пізнавальної функції психіки, складова пізнавальної діяльності індивіда.

ФОРМУВАННЯ І РОЗВИТОК ПАМ'ЯТІ В ОНТОГЕНЕЗІ

Первісним проявом пам'яті можна вважати умовні рефлекси, які спостерігаються вже в перші місяці життя дитини, наприклад припинення плачу, коли до кімнати входить мама. Більш чітко прояв пам'яті виявляється тоді, коли дитина починає пізнавати предмети. Вперше це спостерігається в кінці першого півріччя життя, і спочатку впізнавання обмежується вузьким колом об'єктів: дитина дізнається мати, інших людей, які його постійно оточують, речі, з якими він часто має справу.

Істотні зміни у дітей відбуваються у розвитку довільної пам'яті. Спочатку пам'ять носить мимовільний характер - в дошкільному віці діти зазвичай не ставлять перед собою завдання щось запам'ятати. Розвиток довільної пам'яті у дитини в дошкільний період починається в процесі його виховання і під час ігор. Ступінь запам'ятовування залежить у дитини від його інтересів. Діти краще запам'ятовують те, що у них викликає інтерес, і запам'ятовують осмислено, розуміючи те, що запам'ятовують. При цьому діти переважно спираються на наочно сприймаються зв'язку предметів, явищ, а не на абстрактно-логічні відносини між поняттями

Виділяють такі види пам'яті за методом запам'ятовування:

- мимовільна — інформація запам'ятовується без спеціальних прийомів заучування, під час виконання діяльності або роботи з інформацією.

- довільна — цілеспрямоване заучування за допомогою спеціальних прийомів. Ефективність запам'ятовування залежить від прийомів та цілей запам'ятовування;

За характером переважаючої психічної активності:

• рухова — пам'ять на рухи та їх системи;

• емоційна — пам'ять на почуття, які виступають стимулом до діяльності;

• образна — пам'ять на уявлення: зорова, слухова, нюхова, смакова, дотикова;

• словесно-логічна — специфічна людська, запам'ятовується думка у формі понять.

За тривалістю збереження інформації:

• сенсорна пам'ять триває 0,2 - 0,5 секунди, дозволяє людині орієнтуватися в оточенні.

• короткочасна пам'ять забезпечує запам'ятовування одноразової інформації на короткий проміжок часу - від кількох секунд до хвилини;

• довготривала пам'ять — збереження інформації протягом тривалого часу;

• оперативна пам'ять — проявляється під час виконання певної діяльності і необхідна для її виконання в кожний заданий проміжок часу.

Залежно від міри розуміння запам’ятовуваного матеріалу довільне запам’ятовування буває механічним і смисловим (логічним).

Механічне – здійснюється без розуміння суті матеріалу. Воно призводить до формального засвоєння знань.

Смислове (логічне) – спирається на розуміння суті матеріалу.

Умовами успіху довільного запам’ятовування є дієвий характер засвоєння знань, інтерес до матеріалу, його важливість, установка на запам’ятовування тощо.