3. Будова, функціонування та якості цнс дошкільника.

Нервова система забезпечує більшість основних механізмів регуляції в людському організмі. Елементарним механізмом регуляції будь-якого організму є рефлекс. Основною структурно-функціональною одиницею, а також усіх рефлексів є нервова клітина - нейрон. Нейрони "спеціалізуються" на сприйнятті, обробці, зберіганні й передаванні інформації. Для цього вони об'єднуються в рефлекторні центри й нервові ланцюги. Сучасна теорія структурування і функціонування центральної нервової системи (ЦНС) грунтується на ней-ронній теорії як окремому випадку клітинної теорії.

ЦНС складається з нервових і гліальних клітин, нейрони - з тіла (соми), аксона й дендритів. Тіло нейрона містить ядро, рибосоми, ендоплазматичний ретикулум, пластинчастий комплекс, мітохондрії. Нейрони утворюють величезну кількість синапсів у ЦНС, виконуючи функцію проведення потенціалів дії. Функціонально нейрони складаються із сприймальної (дендрити, мембрана соми нейрона), інтегративної (сома з аксонним горбиком) і передавальної (аксонний горбик з аксоном) частин. Самі нейрони поділяються: а) за кількістю відростків - уні-, бі- (один аксон і один дендрит), мульти- (один аксон і кілька дендритів) і псевдоуніполярні (один аксон розділяється на два); б) за функціями - аферентні (сенсорні), проміжні й еферентні (ефекторні); в) за способом проведення збудження в синапсі - хімічні (серотонін-, холін-, пептид-, норадреналінергічні) й електричні. Аферентні (периферичні) нейрони найчастіше представлені псевдоуніпо-лярними клітинами (клітинами з Г-відростками - це аксон, дендритів у них немає). Розміщені вони в "сенсорних гангліях" поблизу від ЦНС. Нервові ганглії - це скупчення тіл нейронів за межами ЦНС. Ефекторні нейрони ще мають назву сегментарних, тому що посилають нервові імпульси до скелетних м'язів (рухові або власне "мо-тонейрони") чи до внутрішніх органів (вегетативні нейрони). Тіла (скупчення) сегментарних нейронів утворюють сегментарні ядра. Розрізняють рухові, вегетативні та сенсорні ядра. Ядро може пронизувати кілька сегментів. Скупчення нейронів утворюють нервові центри, які мають такі властивості: одно-, двосторонність проведення, іррадіація збудження, сумація збудження, наявність затримки, висока втомлюваність, певний тонус (наявність фонової активності), пластичність (здатність модифікувати рефлекси, які він здійснює), конвергенція (нервові центри вищих відділів головного мозку збирають різноманітну аферентну інформацію і являють собою колектори), інтеграція нервових центрів (об'єднання кількох з них для здійснення складних рефлекторних реакцій), властивість домінувати (підвищена збудливість, стійкість та інертність збудження, здатність до сумації збудження).

4. Первинні автоматизми і навички. Навички і свідомість. Явище неусвідомленої установки, специфіка формування у дошкільному віці.

ПЕРВИННІ АВТОМАТИЗМИ І НАВИЧКИ

Автомат́изм (грец. αύτόματος — самодіючий, саморухомий) — мимовільні, неусвідомлювані компоненти свідомої діяльності людини

Аналіз автоматичних процесів виявляє їхнє двояке походження. Деякі із цих процесів ніколи не усвідомлювалися, інші ж пройшли через свідомість і перестали усвідомлюватися.

Перші становлять групу первинних автоматизмів, другі - групу вторинних автоматизмів. Перші називають інакше автоматичними діями, другі - автоматизованими діями, або навичками.

У групу автоматичних дій входять або вроджені акти, або ті, які формуються дуже рано, часто протягом першого року життя дитини. Їхні приклади: смоктальні рухи, миготіння, схоплювання предметів, ходьба, конвергенція око й багато хто інші.

Група автоматизованих дій, або навичок, особливо велика й цікава. Завдяки формуванню навички досягається двоякий ефект: по-перше, дія починає здійснюватися швидко й точно; по-друге, як уже говорилося, відбувається вивільнення свідомості, що може бути спрямоване на освоєння більше складної дії. Цей процес має фундаментальне значення для життя кожного індивіда. Не буде більшим перебільшенням сказати, що він лежить в основі розвитку всіх наших умінь, знань і здатностей.

Між іншим, цією властивістю навички відрізняються від автоматичних дій. Первинні автоматизми не усвідомлюються й не піддаються усвідомленню. Більше того, спроби їх усвідомити звичайно розбудовують дію.

ЯВИЩЕ НЕУСВІДОМЛЕНОЇ УСТАНОВКИ

Поняття «установка» зайняло в психології дуже важливе місце, тому, що явища установки пронизують практично всі сфери психічного життя людини.

Насамперед, що таке установка. По визначенню, це - готовність організму або суб'єкта до здійснення певної дії або до реагування в певному напрямку.

Фактів, що демонструють готовність, або попереднє настроювання організму до дії, надзвичайно багато, і вони дуже різноманітні. Вони ставляться до різних сфер психічного життя індивіда.

НАВИЧКИ І СВІДОМІСТЬ.

Поле свідомості має фокус, периферію й, нарешті, границю, за якої починається область неусвідомлюваного. І от ця неоднорідна картина свідомості як би накладається на ієрархічну систему складної дії.

Рух у протилежну сторону означає повернення якихось компонентів навички у свідомість. Звичайно воно відбувається при виникненні труднощів або помилок, при стомленні, емоційній напрузі. Це повернення у свідомість може бути й результатом довільного наміру.

Отже, вироблення навички - це процес, що йде як би із двох протилежних сторін: з боку суб'єкта й з боку організму. Одночасно, уже без участі нашої волі й свідомості, іде процес автоматизації дії. Цим ми зобов'язані вже властиво фізіологічним властивостям і механізмам нашого організму. Він має такий чудовий дарунок: переймати на себе в ході автоматизації значну частину роботи свідомістю.