- •Види уваги, розвиток уваги, методи дослідження уваги у дітей з вадами слуху дошкільного віку.
- •2. Репродуктивна уява, її розвиток у дошкільників з вадами слуху.
- •Будова, функціонування та якості цнс дошкільника.
- •4. Первинні автоматизми і навички. Навички і свідомість. Явище неусвідомленої установки, специфіка формування у дошкільному віці.
- •5. Фізіологічні, нейрофізіологічні основи і механізми уваги. Увага та установка у дітей з вадами слуху дошкільного віку.
- •6. Психіка і мозок дошкільника. Принципи і загальні механізми звязку.
- •8. Види мислення та опосередкованість його формування у дітей з вадами слуху
- •10. Розвиток мислення у дітей дошкільного віку
- •13. Фізіологія рухів і фізіологія активності
- •16. Природничо-наукові основи дошкільної сурдопсихології
- •17. Індивідуальні відмінності памяті у дошкільників з вадами слуху.(прибл.Далі добавити св.Сл.)
- •18. Характеристика роботи: т. О. Власова, м. І. Певзнер «о детях с отклонениями в развитии»
- •19. Методи психодіагностики дітей дошкільного віку з вадами слуху
- •20.Розвиток відчуттів онтогенезі.
- •23. Пам'ять та її характеристика у розвитку дітей дошкільного віку з вадами слуху
- •24. Завдання дошкільної сурдопсихології
- •25. Культурно – історична теорія л. С. Виготського та розвиток дітей з вадами слуху
- •26. Види памяті та особливості її протікання і формування в онтогенезі
- •29. Кризи у розвитку дошкільника з вадами слуху.
- •30. Предмет дошкільної сурдопсихології, завдання, методи
- •32. Сприймання, його компенсаторні види, якості та розвиток дошкільників з вадами слуху
- •33. Види уяви та її становлення у дошкільників з вадами слуху
- •35. Характеристика роботи: За ред. Б. Д. Корсунської «Пути обучения речи». 1960
- •37. Методи діагностики розвитку мислення.
- •37. Методи діагностики розвитку мислення
- •2.1. Обведи контур
- •2.2. Знайди будиночок
- •38. Мислення та його розвиток у дошкільників з вадами слуху
- •40. Провідний вид діяльності в онтогенезі
- •41. Ігрова діяльність дошкільників з вадами слуху та її розвиток
- •44. Розвиток писемного мовлення дошкільників з вадами слуху.
- •45. Дошкільна сурдопсихологія як наука
- •47. Роль і значення психологічних знань у діяльності сурдопедагога
- •49. Психічні явища і психологічні факти в онтогенезі розвитку дошкільника
- •50. Знання про відчуття, його розвиток у дошкільників з вадами слуху
- •52.Характеристика роботи: л.С. Виготський «Мышление и речь»
- •54. Теорії мислення у психології та особливості його розвитку
- •56. Характеристика роботи ж. Піаже, п. Фресс «Експериментальна психологія»
- •57. Характеристика роботи: а. Н. Леонтьев «Деятельность. Сознание. Личность». 1975
- •58. Діяльність дошкільника з вадами слуху
- •Характеристика роботи: Пфафенродт, в. Власова. «Фонетическая ритміка»
- •64. Вимірювання відчуттів, їх особливості розвитку
- •66. Мовлення та його загальна характеристика
- •67. Наукова та житейська дошкільна сурдопсихологія
- •69. Сприймання та його характеристика в онтогенезі розвитку дошкільника
- •71. Психічні процеси та їхній розвиток
- •72. Методи дослідження дошкільної сурдопсихології
- •73. Увага та її характеристика.
- •74. Закономірності розвитку сприймання у дошкільному віці.
- •75. Характеристика роботи л. М. Веккер. «Психические процеси». Т. 2. 1976
56. Характеристика роботи ж. Піаже, п. Фресс «Експериментальна психологія»
Теоретичне і емпіричне знання в психології. Методологія експериментального психологічного дослідження. Класифікація дослідницьких методів у психології. Теорія психологічного експерименту. Планування експерименту та контроль змінних. Квазіексперимент. Кореляційні дослідження. Вимірювання в психології. Систематизація та специфіка експериментальних досліджень в різних галузях психології (сенсорних, перцептивних, мнемічних процесів, уваги). Аналіз і представлення результатів психологічного дослідження.
Курс «Експериментальна психологія» завершує цикл навчальних дисциплін забезпечують підготовку до самостійного проведення емпіричного психологічного дослідження.
Дисципліна «Експериментальна психологія» грає центральну роль в оволодінні теорією, методикою і технікою емпіричного психологічного дослідження, так як експеримент є парадигмою емпіричного дослідження в психології.
Відповідно з таким розумінням призначення дисципліни цілі і завдання курсу можна сформулювати наступним чином.
По-перше, познайомити студентів з тим значенням і роллю, яку відіграє експеримент у сучасній психології, розкрити теоретичні основи експериментального дослідження
По-друге, сформувати вміння та навички планування, організації та проведення експериментального дослідження обробки результатів, написання звіту про проведене дослідження.
По-третє, познайомити з кращими зразками експериментальних досліджень в психології.
По-четверте, навчити критично аналізувати звіти про проведені дослідження представлені в публікаціях.
По-п'яте, ознайомити з особливостями кореляційних досліджень, специфікою їх організації і планування, обробки та інтерпретації даних.
57. Характеристика роботи: а. Н. Леонтьев «Деятельность. Сознание. Личность». 1975
Аналіз діяльності і складає рішучий пункт і головний метод наукового пізнання психологічного відображення, пізнання. Пізнання незмінно виступало в психології так як дещо висположене, лише як умови протікання психічних процесів. До законів пізнання інколи відносять також такі, як закон асоціації чи видвинуті гештальтпсихологією закони цілості, але закони ці відносяться до бачення в пізнання, а не до пізнання як особої форми психіки і тому однаково дійсні як по відношенню до його «поля», так і по відношенню до явного, виникаючого в не цього «поля», - як на рівні людини, так і на рівні тварин. Розвиток пізнання у кожної окремої людини не дозволяє спільно – історичного процесу виникнення пізнання. Поняття відображення являється фундаментальним філософським поняттям. В світі теорія відображення шкільна «класична» схема, - є не більш чим поверхневе, грубо одностороннє використання психічного відображення. Діяльність і дія уявляють собою подлинни і притому не співпадаючі між собою реальності. Одна і та дія може здійснити різні діяльності, може переходити із однієї діяльності в іншу, побачивши своїм образом свою відносну самостійність. Діяльність об’єкта – зовнішня і внутрішня. Пізнання і своїй не опосередкованості є відкриваючим суб’єкту картина світу, в яку включений і він сам, його дія в стані. Діяльність є не просто вираженою і переносною психологічного образу, який є об’єктом в її продукції. В баченні пізнання ми знаходимо перш за все їх чуттєву тканину. Пізнання свої виникненням повинне виникати праці виділених дій, додаткові результати, яких абстрагуються від живої цілості людської діяльності і ідеальні в формі мовленнєвих значень. Діяльність людини історично не міняє свого спільного строю, своєї інфраструктури. Особистість є не тільки предметом психологів, але і предметом філософського, спільно – історичного пізнання, на певному рівні свої природних, біологічних особливостей як предмет соматології і генетики людини. Особистість, як і індивід, є продуктом інтеграції процесів. В онтогенезі перехід розвитку дитини особистості виражається в очередних змінах фаз: фаз безпосереднього розвитку предметної діяльності – фазами розвитку взаємовідношення з людьми, з оточенням. Процес формування особистості з сторони змін, про які іде мова, може бути представлена як розвиток волі, і це не случайно. Формування особистості уявляє розвиток процесу ціле образного, і, відносно, розвиток дій суб’єкта. Особистість виникає об’єктивними обставинами, але не інакше як через цілекупність його діяльності, здійснюючої його відношення до світу.