2.2. Знайди будиночок

(методика Р.І. Гонорової і Т.А.Лаврентьєвої )

Визначити ступінь оволодіння дитиною наочно - образним мисленням.

Обладнання

Тестові завдання із зображенням різних розгалужених доріжок (додаток А). Надалі ці зображення називатимуться галявинами: галявина А і галявина Б - для вступних завдань; галявина 1 -5 - для основних завдань. В кінці доріжок знаходяться будиночки: по 2 на галявинах А і Б, по 16 - на галявинах 1 - 4 і 32 будиночки на галявині 5.

Галявина А для першого вступного завдання - це доріжка з одним розгалуженням, частини якого позначені певними орієнтирами. Галявина Б для другого вступного завдання - доріжка з одним розгалуженням без будь - яких орієнтирів.

На галявині 1 зображена розгалужена доріжка без орієнтирів. На решті галявин кожний відтинок доріжки після розгалуження позначений певним орієнтиром.

На галявині 3 кожне розгалуження позначене двома однаковими орієнтирами. На галявинах 4,5 є лише два види орієнтирів (гриб і ялинка), які повторюються у різній послідовності і розміщені не на відтинках доріжок, а в місцях розгалужень. До кожної галявини зокрема додаються картки - так звані «листи». Вони вказують шлях до одного з будиночків. Для вступних галявин є по одному «листові», а для основних - по два, оскільки на цих галявинах дитина повинна знайти необхідний будиночок двічі.

Тестування починається зі вступних завдань. Прочитайте дитині інструкцію до вступного завдання А і покажіть їй «лист» А. Після того, як дитина знайде потрібний будиночок, похваліть її і переходьте до вступного завдання Б. Якщо дитина помилиться, повторіть інструкцію. Важливо, щоб вступне завдання А дитина обов’язково виконала правильно, бо лише після того можна переходити до другого вступного завдання. Зверніть увагу дитини на галявину Б і прочитайте їй інструкцію до вступного завдання Б.

Коли ви переконаєтесь, що дитина зрозуміла, як виконувати завдання такого типу, можна переходити до основних тестових завдань. Послідовно показуйте дитині малюнки тесту і зачитуйте супровідні інструкції для неї. У кожному основному завданні дитина повинна двічі провести пошук будиночка - за першим «листом» і за другим «листом».

38. Мислення та його розвиток у дошкільників з вадами слуху

Мислення – процес опосередкованого та узагальненого відображення предметів і явищ довкілля в їхніх істотних властивостях і зв’язках. Впродовж дошкільного віку мислення суттєво змінюється. Мислення розвивається від наочно – дійового до образного. Далі на основі образного мислення починає розвиватися образно – схематичне, яке є проміжним між образним і логічним. Дає можливість встановити зв’язки і співвідношення між предметами та їх властивостями. Розвиток мислення тісно пов'язаний з мовою. У молодшого дошкільника мова супроводжується практичними діями дитини, але вона ще не виконує функцій планування. Існує декілька різних форм мислення в дошкільному закладі: - діалогічне – усвідомлення діалектики, - абстракція – уміння людини не суттєві розвивати ознаки, - теоретичне – вміння тих чи інших галузей, - наочно – образне – оперувати художньо – естетичним або просторовим образом, - дедуктивне – реалізація думок від загального до одиничного, - індуктивне – рух від чуттєвого до загального, - алгоритмічне – уміння дотримуватися інструментарії, - технічне – пов’язане з розумовою діяльністю, - системне – виявляється здатністю дитини вбачати зв’язки між предметами, - математичне – форма вираження діалектичного мислення в прочитаному пізнанні математики, - узагальнене – уміння знаходити операції, - логічне – установлення нових зв’язків між знаннями, - категоріальне – вміння об’єднувати класи і групи, - репродуктивне – пов’язане з актуальними раніше засвоєних знань певного віку, - продуктивне (творче) – пов’язане з самостійною вербалізацією людини раніше не відомих їх завдань.