37. Методи діагностики розвитку мислення

Наочно-дійове мислення. Виділяють два різновиди наочно-дійового мислення. Перший передбачає вирішення пізнавальних завдань, а другий - практичних. Наочно-дійове мислення, яке проявляється в ранньому віці і випереджає всі інші види мислення, водночас залишається актуальним і в дошкільному віці. Воно відрізняється від наочно-образного і словесно-логічного мислення особливим способом здобування знань, які не дублюються іншими видами мислення.

Наочно-образне мислення. Перехід з раннього дитинства до дошкільного психологічно зумовлений виникненням такого новоутворення, як внутрішня позиція. Здебільшого вона з'являється не в 3 роки, а десь на 3-4 місяці раніше. З виникненням внутрішньої позиції в дитини пов'язаниий перехід від наочно-дійового мислення до наочно-образного.

Наочно-образне мислення розвивається на двох стадіях.

На першій - мають місце такі перетворення об'єкта, які відбуваються або самі по собі (природні процеси), або з іншими людьми.

На другій стадії картина змінюється. Дитина вже сама починає пробувати різні перцептивні новоутворення. Дії, які раніше виконувалися з реальними предметами, починають відтворюватися нею без опори на реальні речі, тобто на рівні уявлень.

Словесно-логічне мислення. При переході з першої до другої половини дошкільного віку внутрішня позиція, як вікове новоутворення, стає умовною. Завдяки умовності внутрішньої позиції виникає особлива властивість людської психіки, так звана рефлексія.

У своєму розвитку словесно-логічне мислення проходить дві стадії:

- на першій, починаючи з п'яти років, перетворення однієї внутрішньої позиції в іншу відбувається природно або з посторонньою допомогою,

- на другій здійснюється самостійно. Перехід від наочно-образного до словесно-логічного мислення може бути прискорений шляхом створення умов для формування необхідних компонентів розумової діяльності.

В ході занять, спеціального навчання важливо формувати у дошкільників такі розумові операції, як порівняння, узагальнення, аналіз, синтез, класифікацію.

(ПРИКЛАДИ)

Для розвитку аналізу, синтезу і класифікації.

"Нехай мама або тато покладуть перед тобою 3-4 картинки із зображенням різних предметів (можна використовувати картинки дитячого лото). Ти повинен визначити, яка з картинок зайва.

Для розвитку аналізу і синтезу.

"По черзі з мамою чи татом беріть картинки з дитячого лото і описуйте предмет, намальований на картинці, не називаючи його. Партнер по грі повинен вгадати з опису, що це за предмет".

Для розвитку аналізу і порівняння.

"Скажи, що тобі подобається в цьому предметі чи явище, а що - ні.

Для розвитку аналізу та узагальнення.

"Назви одним узагальнюючим словом чи словосполученням

(ПРИКЛАДИ)

2.1. Обведи контур

Застосовується для оцінювання наочно - дійового мислення дитини.

Обладнання

Малюнок 1, малюнок 2, малюнок 3, олівець для дитини, ручка для психолога, секундомір.

Запропонуйте дитині розглянути малюнки 1 - 3.

Інструкція

«У цьому завданні тобі необхідно з¢єднати прямими лініями фігури в нижній частині малюнку так, як це зроблено у верхній частині, точно повторюючи контур на зразку.

Дуже важливо зробити це, якнайшвидше і точніше. Усі лінії необхідно намагатися робити прямими і точно зєднувати кути фігур».

Інтерпретація результатів

Слабкий рівень - лінії на всіх малюнках нерівні, зєднання не повторюють заданого контуру, на виконання витрачено понад 2 хвилини.

Середній рівень - правильно виконане серднє завдання, є нерівності й помилки у двох інших , час роботи - 2 хвилини.

Добрий рівень - правильно виконані перше і друге завдання, є нерівності й невеликі помилки у третьому. Час роботи - до 2 хвилин.

Високий рівень - якщо дитина витратила на виконання всього завадння менше 100секунд, якщо всі лінії прямі, лежать точно на заданих контурах і точно зєднують кути фігур - завадння виконане дуже добре і дитина має дуже високий рівень розвитку наочно - дійового мислення.

Оцінюються в підсумку виконання завдання акуратність, точність і швидкість роботи.