16

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ І СПОРТУ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА»

Доповідь

З дисципліни «Інфраструктура малого і середнього бізнесу»

На тему:

«Чинники, які обумовлюють вибір конкретної організаційно-правової форми бізнесу»

Виконала:

Ст.гр. МОРм-13

Подолинна Г.В

Прийняла:

Рачинська Г.В.

Львів-2012

ЗМІСТ

Вступ…………………………………………………………………………………3

1. Поняття організаційно-правової форми підприємництва та чинники, які впливають на її вибір………………………………………………………………..4

2. Основні організаційно-правові форми підприємницької діяльності………….6

Висновки……………………………………………………………………………10

Список використаної літератури……………………………………………....11

ВСТУП

На сучасному етапі все більше і більше вчених, спеціалістів та практиків приходить до висновку, що реальний шлях виходу України з тяжкого економічного стану пов’язаний з розвитком бізнесу, зокрема, з розвитком його організаційно-правових форм.

Підприємництво, а особливо малий бізнес, в ринковій економіці - провідний сектор, який визначає темпи економічного зростання, структуру та якість ВНП. В усіх розвинутих країнах частка малого бізнесу в ВНП складає 60-70%. Але справа не тільки в кількісних показниках - цей сектор за своєю природою є типово ринковим і складає базу сучасній ринковій інфраструктурі.

Розвиток мережі підприємницьких структур сприяє вирішенню гострих для економіки України проблем переходу до ринку, але необхідною умовою становлення і розвитку підприємництва виступає формування сприятливого середовища, яке включає і систему державної підтримки бізнесу в Україні, де пріоритетним напрямком є вдосконалення організаційно-правових форм підприємництва.

Питання щодо організаційно-правових форм підприємств в Україні, безумовно, привертає сьогодні значну увагу до себе в зв'язку з кардинальними змінами в законодавстві України: прийняті Господарський та новий Цивільний кодекси України; втратили силу закони України «Про підприємства» та «Про підприємництво», але продовжують діяти закони України «Про господарські товариства», «Про об'єднання громадян», «Про оренду державного та комунального майна», «Про споживчу кооперацію» та ін., присвячені окремим видам підприємств в частині, в якій вони не суперечать ГК та ЦК України.

Вибір організаційно-правової форми бізнесу є важливим і складним етапом на шляху започаткування підприємницької діяльності.

1. Поняття організаційно-правової форми підприємництва та чинники, які впливають на її вибір

Приймаючи рішення щодо створення нового суб’єкта господарювання чи реорганізації існуючого перед власниками і менеджментом постає питання щодо вибору найприйнятнішої з погляду оптимізації фінансової та інвестиційної діяльності органі­заційно-правової форми ведення бізнесу.

Організаційно-правова форма – це форма юридичної особи, що характеризує специфіку її створення, майнового статусу, її прав і прав засновників (учасників) на майно та особливості їхньої відповідальності за зобов’язання суб’єкта.

Організаційно-правова форма передбачає поєднання організаційних і правових ознак, що характеризують особливості як створення юридичної особи, так і її діяльності. Знання особливостей тієї чи іншої організаційно-правової форми важливе в трьох аспектах:

1. важливо правильно визначити ту організаційно-правову форму, в якій підприємцю найвигідніше і найзручніше діяти. Також важливо правильно і вчасно визначити, коли настане необхідність зміни організаційно-правової форми , якщо наявна вже не задовольняє потреби підприємця;

2. укладаючи договірні зобов’язання з контрагентами за угодами, знання специфіки їх організаційно-правових форм допомагає визначити майновий статус контрагента, характер відповідальності, щоб уникнути невиправданого ризику;

3. певні види діяльності можуть здійснюватись тільки в тих організаційно-правових формах, що зазначені в законодавстві ( наприклад виготовлення та реалізація військової зброї та боєприпасів може здійснюватись тільки державними підприємствами).

Організаційно-правова форма встановлює особливості правового режиму діяльності певного суб’єкта, що має важливе значення і безпосередньо впливає на інтереси його контрагентів, оскільки визначає, зокрема, можливість стягнення за боргами суб’єкта та висунення звернення вимог до його учасників тощо. Ця особливість є визначальною для характеристики обсягу прав, обов’язків, меж відповідальності конкретного суб’єкта підприємництва.

Різноманітність організаційно-правових форм діяльності підприємців зумовлена багатьма чинниками, які, в свою чергу, пливають на її вибір. Ці чинники представлені на рис. 1.1.

Рис. 1.1. Чинники, які обумовлюють вибір організаційно-правової форми підприємництва

Форма власності. Організаційно-правові форми суб'єктів господарювання залежать насамперед від форм власності - державної, приватної, колективної, комунальної та змішаної.

Характер та обсяг відповідальності. Розрізняють форми підприємницької діяльності з обмеженою відповідальністю власників за зобов’язаннями підприємства, з необмеженою відповідальністю, а також змішані форми. У сві­товій практиці спостерігається чітка тенденція до вибору форм організації бізнесу з обмеженою відповідальністю, що пояснюється прагненням власників суб’єктів господарювання обмежити свої ризики величиною вкладів у власний капітал. До таких форм належать насамперед капітальні товариства (ТзОВ та АТ).

Фінансові та кредитні можливості. Форма організації бізнесу визначає також можливості та умови залучення власного і позичкового капіталу. Так, рівень кредитоспроможності підприємства знач­ною мірою залежить від рівня відповідальності за борги, а також від розміру власного капіталу.

Податкова політика. В цілому для всіх видів підприємств встановлені однакові умови оподаткування. Особливості передбачені для приватних підприємців, які здійснюють свою діяльність без створення юридичної особи; для підприємств, які за встановленими критеріями належать до малого бізнесу; для підприємств з іноземними інвестиціями (при репатріації доходів). Окрім цього, певні особливості встановлені для оподаткування об’єднань суб’єктів господарювання.

Вид діяльності та правове регулювання. Наприклад, банки можуть створюватися лише у формі АТ чи ТзОВ, страховики — юридичні особи — у формі акціонерних, повних, командитних товариств або товариств з додатковою відповідальністю, ломбарди — у формі повних товариств. Дозвіл на здійснення професійної діяльності на ринку цінних паперів можуть отримати акціонерні товариства, статутний капітал яких сформовано за рахунок виключно іменних акцій, товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю, повні та командитні товариства, для яких операції з цінними паперами становлять виключний вид їх діяльності.