
- •1.Цільові настанови рекреаційно-туристичних досліджень
- •2.Форми підготовки наукових та науково-педагогічних працівників вищої школи
- •3. Значення науково-дослідної роботи студентів
- •4. Емпіричні методи досліджень
- •6. Територіальний розподіл основних форм підготовки наукових та науково-педагогічних працівників.
- •7. Вибір проблеми наукового дослідження та вимоги до теми.
- •8. Методи теоретичного стану дослідження.
- •9.Типи наукової інформації в залежності від способу подання.
- •10. Міжнародна науково-дослідна спрівпраця України.
- •11. Методи емпіричного та теоретичного рівнів дослідження
- •12. Види науково-дослідної роботи студентів
- •13. Поняття про сучасну систему наукових знань (Все, що знайшла – тупе питання)
- •14. Структура та технічне оформлення курсових та дипломних робіт
- •15. Зміст завдання та форма викладання дисципліни «Основи наукових досліджень»
- •16. Основні етапи дослідницької діяльності
- •17. Структурні складові або компоненти науки
- •18. Загальні методи наукових досліджень
- •19. Секторний розподіл наукових організацій
- •20. Форми науково-дослідної роботи студентів
- •21. Метод абстрагування, аналізу та синтезу, індукції та дедукції.
- •22. Система науково-дослідної роботи студентів, її структура
- •23. Етапи наукових досліджень
- •24. Методи спостереження та порівняння у науково-дослідних роботах студентів.
- •26. Функціональні особливості науки і наукових досліджень.
- •27. Структура документів за способом фіксації.
- •28. Джерела первинної наукової інформації.
- •31. Класифікація джерел наукових матеріалів
- •32. Зв'язок дослідницької та інформаційної наукової діяльності
- •33. Молодий науковець: риси та якості для результативної роботи.
- •34. Спеціальні методи наукових досліджень.
- •35. Мережа організацій науково-дослідницької галузі в Україні
- •36.Спеціальні види технічних видань
- •37.Управління науковими дослідженнями
- •38. Основні вимоги до написання студенських наукових робіт
- •39. Сигнальна інформація: структура та особливості
- •40. Дипломна робота – як завершальний етап науково-дослідної роботи студента.
- •41. Логічні закони правила наукових досліджень
- •42. Поняття «курсова робота». Система підготовки та написання.
- •43. Структура наукових документів.
- •44. Методи групування наукових досліджень.
- •45. Чинники, що формують підгрунтя молодого науковця.
- •46. Структура науково-дослідних кадрів в Україні.
- •Кваліфікації в освіті та науці України
- •48. Схема побудови дослідницької роботи
- •52. Поняття Універсальної десятинної класифікації (удк)
- •53 Принципи збору інформації
- •54. Секторний розподіл наукових організацій в Україні
20. Форми науково-дослідної роботи студентів
У вищих навчальних закладах України впродовж десятиріч склалися певні форми науково-дослідної роботи студентів:
—участь у різних видах навчальної аудиторної роботи (лекції, семінари, лабораторні заняття) з елементами наукових досліджень;
—індивідуальна робота викладачів зі студентами, які займаються науковими дослідженнями;
—науково-дослідна робота студентів у наукових гуртках, конструкторських бюро тощо;
—участь студентів-дослідників у постійних наукових проблемних групах;
—участь студентів у науково-практичних конференціях, наукових читаннях, семінарах та ін.;
—проведення наукових пошуків у процесі виконання різних видів практики в навчально-виховних закладах та на виробництві.
Кожна із зазначених форм науково-дослідної роботи є своєрідною і потребує творчого підходу до її організації. Бажано, щоб більшість студентів на засадах власного інтересу була охоплена тими чи тими формами науково-дослідної роботи. І знову ж таки ця діяльність повинна мати чітку організацію й достатнє економічне забезпечення.
21. Метод абстрагування, аналізу та синтезу, індукції та дедукції.
Здобутий з допомогою емпіричних методів пізнання матеріал, факти обробляються, результатом чого є справжнє теоретичне знання. При цьому вдаються до теоретичних методів пізнання — абстрагування й узагальнення, аналізу і синтезу, індукції і дедукції та інших методів продукування понятійного знання.
Абстрагування — це метод, за допомогою якого мислено відволікаються від неістотних властивостей явищ, що вивчаються. Результатом абстрагування є поняття, в яких відображаються загальні та суттєві ознаки предметів і явищ об’єктивної дійсності.
Аналіз — це мислене розчленування предмета (явища, процесу), властивості предмета або відношення між предметами на частини. Процедура аналізу є органічною складовою будь-якого наукового дослідження. Вона, як правило, становить початкову стадію вивчення об’єкта, на якій дослідник переходить від нерозчленованого опису цього об’єкта до виявлення його структури, складових, а також властивостей.
Синтез — мислене поєднання різноманітних елементів, сторін предмета в єдине ціле (систему). Синтез є наступним етапом пізнання після аналізу.
Синтез має багато різних форм. Так, будь-який процес утворення понять грунтується на діалектичному взаємозв’язку аналізу і синтезу. Аналізуються, а потім синтезуються та узагальнюються і емпіричні дані в процесі наукового дослідження.
Індукція — метод пізнання, з допомогою якого на підставі знання властивостей, зв’язків чи відношень окремих предметів роблять висновок про наявність цих властивостей (зв’язків чи відношень) усіх предметів чи явищ відповідної предметної сфери. Об’єктивною основою індукції виступають закономірності об’єктивного світу, а суб’єктивною — пізнаваність цих закономірностей з допомогою логічних чи статистичних схем цього виду умовиводів.
Дедукція — метод наукового пізнання, з допомогою якого, виходячи з більш загальних положень, одержують менш загальні, часткові, а то й одиничні. Завдяки дедукції одержують достовірне знання, тому дедуктивними часто називають необхідні умовиводи. Творцем дедуктивного методу вважають Арістотеля.
Сучасна наука враховує діалектичний взаємозв’язок індукції та дедукції.