15. Зміст завдання та форма викладання дисципліни «Основи наукових досліджень»

Мета  викладання  дисципліни  - ознайомлення студентів з основами науково-дослідницької діяльності й знаннями методології, теорії, методів, технологій з метою активного залучення до науково-дослідницької діяльності, оволодіння навичками дослідження під час написання рефератів, курсових, кваліфікаційних, магістерських робіт. Метою дисципліни є вивчення проблем методології, методики, організації науково-дослідницької роботи, що сприяє активізації творчого мислення, наукового пошуку.

Зміст базується на знаннях, отриманих на попередньому курсі з економічної теорії, інформатики, філософії, економ теорії, статистики.

Завдання – висвітлення теоретичних основ, питань методики, технології, та організації науково-дослідної діяльності, формування теоретичного і практичного підгрунтя для ефективного проведення наукових досліджень студентами, магістрами.

Форми викладання:

• лекції – проводиться ознайомлення з теоретичними засадами

• практичні заняття у формі семінарів, виконання практичних робіт.

16. Основні етапи дослідницької діяльності

Етапи: підготовчий, виконавчий і результативний. Кожний етап характеризується своєю специфікою. Розглянемо ці етапи. Підготовчий етап. Головна мета цього етапу полягає у : 1) Провести планування з дисциплін на основі модульного підходу( в межах модульно-рейтингової технології навчання). Створити інтегровані плани дослідницької діяльності студентів. 2) Обрати форми організації самостійної роботи ( групові, індивідуальні, обов’язкові, добровільні). 3) Написати методичні вказівки до проведення занять з використанням елементів дослідницької діяльності( теоретичні заняття і практичні). Виконавчий етап. Мета етапу: 1) Організувати спільну діяльність викладача і студента за рахунок створення суб’єкт – суб’єктних відношень. 2) Вибір рівня складності навчально-дослідних завдань (за В.Беспальком): низький, елементарний, асоціативний, пошуковий, дослідницький. 3) Використання типів занять «зразок дослідження», « дослідження» і «власні дослідження» ( студенти добровільно обирають вид заняття). 4) Експериментальне дослідження згідно з рівнями засвоєння знань: за взірцем, аналогіями, творчі ( проблемні завдання практичного спрямування у відповідності з майбутнім фахом). Результативний етап. Головна мета етапу: 1) Провести діагностику рівнів навченості проводити дослідницьку діяльність ( динаміка результативності у ході дослідження). 2) Перевірка якості сформованості дослідницьких умінь через написання творчих рефератів, курсових робіт.

17. Структурні складові або компоненти науки

Наука, як система знань має специфічну структуру,основними складовими науки є:наукова ідея, гіпотеза, теорія, закон, судження, факти, парадокси, категорії, тощо.

Наукова ідея – інтуїтивне пояснення явища без проміжної аргументації, без усвідомлення усієї сукупності зв’язків на основі яких робляться висновки.

Види наукових ідей – конструктивні, деструктивні (ті, які мають або не мають значущості для наукової діяльності).

Гіпотеза – наукове припущення висунуте для пояснення будь яких явищ або причин, які зумовлюють даний наслідок. Якщо гіпотеза узгоджується з науковими фактами, у науці її називають законом.

Закон - внутрішній, суттєвий зв’язок явищ, що зумовлює їх закономірний розвиток. Для доведення закону використовують судження.

Судження – думка в якій за допомогою зв’язку понять стверджується або заперечується що-небудь.

Умовивід – розумова операція за допомогою якої з певної кількості заданих суджень виводиться інше судження .

Теорія – вчення, система ідей, поглядів, положень, які спрямовані на тлумачення того чи іншого явища.

Наукова концепція – система поглядів, теоретичних положень, думок, щодо об’єкта дослідження, які об’єднані певною головною ідеєю. Під принципом розуміємо найабстрактніше визначення ідеї (принцип це правило).

Поняття – думка відбита в узагальненій формі. Воно відбиває суттєві, необхідні ознаки предмету дослідження та їх взаємозначення.

Науковий факт - подія чи явище, яке є основою для висновку чи підтвердження (відбиває певні об’єктивні явища, без наукового факту немає відображення ідеї).