
- •1.Цільові настанови рекреаційно-туристичних досліджень
- •2.Форми підготовки наукових та науково-педагогічних працівників вищої школи
- •3. Значення науково-дослідної роботи студентів
- •4. Емпіричні методи досліджень
- •6. Територіальний розподіл основних форм підготовки наукових та науково-педагогічних працівників.
- •7. Вибір проблеми наукового дослідження та вимоги до теми.
- •8. Методи теоретичного стану дослідження.
- •9.Типи наукової інформації в залежності від способу подання.
- •10. Міжнародна науково-дослідна спрівпраця України.
- •11. Методи емпіричного та теоретичного рівнів дослідження
- •12. Види науково-дослідної роботи студентів
- •13. Поняття про сучасну систему наукових знань (Все, що знайшла – тупе питання)
- •14. Структура та технічне оформлення курсових та дипломних робіт
- •15. Зміст завдання та форма викладання дисципліни «Основи наукових досліджень»
- •16. Основні етапи дослідницької діяльності
- •17. Структурні складові або компоненти науки
- •18. Загальні методи наукових досліджень
- •19. Секторний розподіл наукових організацій
- •20. Форми науково-дослідної роботи студентів
- •21. Метод абстрагування, аналізу та синтезу, індукції та дедукції.
- •22. Система науково-дослідної роботи студентів, її структура
- •23. Етапи наукових досліджень
- •24. Методи спостереження та порівняння у науково-дослідних роботах студентів.
- •26. Функціональні особливості науки і наукових досліджень.
- •27. Структура документів за способом фіксації.
- •28. Джерела первинної наукової інформації.
- •31. Класифікація джерел наукових матеріалів
- •32. Зв'язок дослідницької та інформаційної наукової діяльності
- •33. Молодий науковець: риси та якості для результативної роботи.
- •34. Спеціальні методи наукових досліджень.
- •35. Мережа організацій науково-дослідницької галузі в Україні
- •36.Спеціальні види технічних видань
- •37.Управління науковими дослідженнями
- •38. Основні вимоги до написання студенських наукових робіт
- •39. Сигнальна інформація: структура та особливості
- •40. Дипломна робота – як завершальний етап науково-дослідної роботи студента.
- •41. Логічні закони правила наукових досліджень
- •42. Поняття «курсова робота». Система підготовки та написання.
- •43. Структура наукових документів.
- •44. Методи групування наукових досліджень.
- •45. Чинники, що формують підгрунтя молодого науковця.
- •46. Структура науково-дослідних кадрів в Україні.
- •Кваліфікації в освіті та науці України
- •48. Схема побудови дослідницької роботи
- •52. Поняття Універсальної десятинної класифікації (удк)
- •53 Принципи збору інформації
- •54. Секторний розподіл наукових організацій в Україні
3. Значення науково-дослідної роботи студентів
Науково-дослідна робота студентів має таке значення:
-формування наукового світогляду;
-оволодіння спеціальністю,досягнення вищого професійного рівня;
-розвиток творчого мислення та індивідуальних здібностей студентів у вирішенні практичних завдань;
-прищеплення студентам навикам самостійної роботи;
-розвиток ініціативи,здатності застосовувати свої знання на практиці;
-необхідність оновлення і удосконалення своїх знань;
-створення та розвиток наукових шкіл,виховання молодих викладачів;
-застосування наукових методів дослідження.
НДРС за свій час влючає:
-написання рефератів з конкретної теми та дисципліни;
-лабораторні,практичні,самостійні завдання,контрольні роботи;
-виконання нетипових завдань;
-написання та захист курсової,дипломної та магістерської роботи.
4. Емпіричні методи досліджень
На емпіричному рівні науковець отримує нові знання на основі досліду за допомогою опису,спостереження,експерименту а також порівняння.
Спостереження - це систематичне цілеспрямоване, спеціально організоване сприймання предметів і явищ об’єктивної дійсності, які виступають об´єктами дослідження. Як метод наукового пізнання спостереження дає можливість одержувати первинну інформацію у вигляді сукупності емпіричних тверджень. Емпірична сукупність стає основою попередньої систематизації об´єктів реальності, роблячи їх вихідними об´єктами наукового дослідження.Воно дозволяє отримати певний матеріал для вивчення.спостереження ведеться за планом і підпорядковується певній тактиці.Буває відкрите і закрите спостереження.Під час відкритого спостереження люди співрозмовники,учасники тієї чи іншої події знають що за ними спостерігають вивчають.
Найбільш ефективним джерелом емпіричних знань є науковий експеримент.На відміну від від спостереження і опису,експеримент є активним засобом отримання нових знань,оскільки експериментатор у процесі досліду має можливість управляти процесом вивчення явища,стежити за його розвитком,може змінювати його або спростовувати.Більше 2/3 наукових працівників зайняті експериментальною роботою.
Експеримент-це спосіб дослідження явищ,процесів шляхом організації спеціальних дослідів,які забезпечують вивчення впливу окремих чинників за умови постійності інших умов або моделювання явищ і процесів на практиці. Експерименти проводять на заключному етапі дослідження і він є критерієм істини теорії і гіпотез.Він є джерелом нових теоретичних даних,які розвиваються на базі результатів проведеного досліду або законів,що входять у нього.Основною метою експерименту є перевірка теоретичних положень(підтвердження гіпотези),а також більш широкого і глибокого вивчення теми н.дослідження.Обсяг експерименту може бути різним(від одного лабораторного експерименту до серії експериментальних досліджень).
Порівняння - це процес зіставлення предметів або явищ дійсності з метою установлення схожості чи відмінності між ними, а також знаходження загального, притаманного, що може бути властивим двом або кільком об´єктам дослідження.
5. Методи вибіркового спостереження.
Вибіркове спостереження — такий вид несуцільного спостереження, при якому обстежуються не всі елементи сукупності, що вивчається, а лише певним чином дібрана їх частина. Сукупність, з якої вибирають елементи для обстеження, називається генеральною, а сукупність, яку безпосередньо обстежують, — вибірковою. Статистичні характеристики вибіркової сукупності розглядаються як оцінки відповідних характеристик генеральної сукупності.
Практика вибіркових спостережень досить різноманітна. Це обстеження домогосподарств, маркетингові дослідження, аудиторські перевірки великих фірм, вивчення громадської думки тощо. При обстеженні невеликої частини генеральної сукупності зменшуються помилки реєстрації, можна розширити й деталізувати програму обстеження. З іншого боку, вибіркове спостереження забезпечує економію матеріальних, трудових, фінансових ресурсів і часу.
При вивченні певного кола соціально-економічних явищ вибіркове спостереження єдино можливе. Це стосується передусім перевірки якості продукції (жирності молока, чистоти та вологості зерна, міцності пряжі тощо). Часом вибіркове спостереження поєднується із суцільним. Наприклад, при перепису населення кожна четверта одиниця спостереження дає докладнішу інформацію. Крім того, вибірковий метод використовують для прискореної обробки матеріалів суцільного спостереження та перевірки правильності даних переписів і одноразових обстежень.