
- •1.Цільові настанови рекреаційно-туристичних досліджень
- •2.Форми підготовки наукових та науково-педагогічних працівників вищої школи
- •3. Значення науково-дослідної роботи студентів
- •4. Емпіричні методи досліджень
- •6. Територіальний розподіл основних форм підготовки наукових та науково-педагогічних працівників.
- •7. Вибір проблеми наукового дослідження та вимоги до теми.
- •8. Методи теоретичного стану дослідження.
- •9.Типи наукової інформації в залежності від способу подання.
- •10. Міжнародна науково-дослідна спрівпраця України.
- •11. Методи емпіричного та теоретичного рівнів дослідження
- •12. Види науково-дослідної роботи студентів
- •13. Поняття про сучасну систему наукових знань (Все, що знайшла – тупе питання)
- •14. Структура та технічне оформлення курсових та дипломних робіт
- •15. Зміст завдання та форма викладання дисципліни «Основи наукових досліджень»
- •16. Основні етапи дослідницької діяльності
- •17. Структурні складові або компоненти науки
- •18. Загальні методи наукових досліджень
- •19. Секторний розподіл наукових організацій
- •20. Форми науково-дослідної роботи студентів
- •21. Метод абстрагування, аналізу та синтезу, індукції та дедукції.
- •22. Система науково-дослідної роботи студентів, її структура
- •23. Етапи наукових досліджень
- •24. Методи спостереження та порівняння у науково-дослідних роботах студентів.
- •26. Функціональні особливості науки і наукових досліджень.
- •27. Структура документів за способом фіксації.
- •28. Джерела первинної наукової інформації.
- •31. Класифікація джерел наукових матеріалів
- •32. Зв'язок дослідницької та інформаційної наукової діяльності
- •33. Молодий науковець: риси та якості для результативної роботи.
- •34. Спеціальні методи наукових досліджень.
- •35. Мережа організацій науково-дослідницької галузі в Україні
- •36.Спеціальні види технічних видань
- •37.Управління науковими дослідженнями
- •38. Основні вимоги до написання студенських наукових робіт
- •39. Сигнальна інформація: структура та особливості
- •40. Дипломна робота – як завершальний етап науково-дослідної роботи студента.
- •41. Логічні закони правила наукових досліджень
- •42. Поняття «курсова робота». Система підготовки та написання.
- •43. Структура наукових документів.
- •44. Методи групування наукових досліджень.
- •45. Чинники, що формують підгрунтя молодого науковця.
- •46. Структура науково-дослідних кадрів в Україні.
- •Кваліфікації в освіті та науці України
- •48. Схема побудови дослідницької роботи
- •52. Поняття Універсальної десятинної класифікації (удк)
- •53 Принципи збору інформації
- •54. Секторний розподіл наукових організацій в Україні
36.Спеціальні види технічних видань
Спеціальні види технічних видань також займають важливе місце серед джерел науково-технічної інформації, що публікуються.
Патентно-ліцензійні видання, що відносяться до розглянутих документів, включають описи винаходів до авторських посвідчень і патентів, описи відкриттів, офіційні патентні бюлетені. Технічна документація у вигляді креслень і короткого опису сутності винаходу є додатком до авторського посвідчення. В описі вказується номер авторського посвідчення або патенту, класифікаційний індекс, прізвище та ініціали винахідника, а також дата подачі заявки на винахід і дата видачі авторського посвідчення. Відомості про видані авторські посвідчення і патенти публікуються в патентних бюлетенях. У науково-дослідній роботі неможливо обійтися без вивчення патентної літератури. Будь-який інженер, який бере участь у розробці нових систем, приладів і вузлів, зобов'язаний ознайомитися з вітчизняною і закордонною патентною літературою відповідної області та вивчити уже відомі технічні рішення. Науково-технічна інформація, яка міститься в патентно-ліцензійних виданнях, є зведенням про всі досягнення людства за останні 200 років.
У нормативно-технічних і виробничих виданнях публікуються стандарти, технічні умови, промислові каталоги тощо.
37.Управління науковими дослідженнями
В Україні існує державна система організації і управління науковими дослідженнями. Вона дає можливість концентрувати й спрямовувати науку на виконання найбільш важливих завдань, виходячи з потреб соціально-економічного розвитку держави.
Державна система управління наукою має на меті вироблення стратегічих і тактичних рішень для здійснення фундаментальних і прикладних досліджень, підвищення їх ефективності, вибір найбільш перспективної наукової тематики, інформаційне забезпечення досліджень, економічне стимулювання їх діяльності.
Законодавчу основу для організації науки створює Верховна Рада України. Виконавчим органом, який розробляє і здійснює заходи по проведенню єдиної політики в галузі науки – є Кабінет Міністрів України. Йому підпорядковані установи та організації, які здійснюють безпосереднє керівництво науковою діяльністю в державі: Міністерство у справах науки і технологій, Національна Академія наук України, галузеві і міжгалузеві міністерства, комітети та відомства.
Організація науки в державі включає чотири основних сектори:
академічний – спрямований на забезпечення фундаментальних досліджень, які приводять до одержання нових знань, ідей та теорій;
вузівський – спрямований на забезпечення фундаментальних і прикладних досліджень, які дають нові знання та розробки, придатні до практичного застосування;
галузевий – срямований на проведення прикладних досліджень та здійснення розробок і нововведень;
виробничий – пв’язаний із запровадженням науково-технічних розробок, удосконаленням техніки і технологій, завдяки чому здійснюються винаходи, створюється нова техніка та нова продукція.
Безпосередню наукову діяльність в Україні здійснюють:
- науково-дослідні і проектні установи та центри Національної Академії наук;
- науково-дослідні установи системи галузевих академій наук;
- науково-дослідні підрозділи та кафедри вищих навчальних закладів (інститутів, академій, університетів);
- науково-дослідні, проектні, конструкторські, технологічні та інші установи міністерств і відомств;
- науково-дослідні, проектні установи і центри при промислових підприємствах та об’єднаннях;
- науково-дослідні, конструкторські, технологічні та інші Вся сукупність наукових установ та організацій утворює організаційну систему науки в державі. Ієрархічну структуру цієї системи увінчує Міністерство у справах науки і технологій.
В системі державної організації науки важливе місце належить Вищій атестаційній комісії (ВАК) України. Вона являє собою державий орган, який здійснює керівництво атестацією наукових кадрів вищої кваліфікації, забезпечує єдність вимог до здобувачів наукових ступенів кандидата та доктора наук, контролює якість дисертаційних робіт, їх наукову і практичну цінність, беручи тим самим участь у формуванні наукового потенціалу держави.
Розвитку окремих галузей науки, поширенню наукових знань серед населення сприяють наукові товариства.
З метою залучення студентської молоді до наукової роботи, у вузах створюються добровільні студентські об’єднання – наукові студентські товариства. Вони є важливим засобом підвищення якості підготовки й виховання спеціалістів, здатних творчо застосовувати у практичній діяльності досягнення науково-технічного і культурного прогресу.
Національна Академія наук - головний науковий центр України