22. Система науково-дослідної роботи студентів, її структура

Науково-дослідницька діяльність студентів включає в себе два взаємопов´язані напрями:

- навчання студентів елементам дослідницької діяльності, організації та методики наукової творчості;

- наукові дослідження, що здійснюють студенти під керівництвом професорів і викладачів за загально-кафедральною, загально-факультетською чи вузівською науковою проблемою.

Зміст і структура науково-дослідницької діяльності студентів забезпечує послідовність засобів і форм її проведення відповідно до логіки навчального процесу, зумовлює наступність її від курсу до курсу, від кафедри до кафедри, від однієї дисципліни до іншої, від одних видів занять до інших.

Науково-дослідна робота в університеті проводиться за трьома науковими напрямами: економічні, сільськогосподарські та технічні науки. Для організації цієї роботи діє наукова структура, найвищим рівнем якої є вчена рада та ректорат, середнім – науково-дослідний відділ та кафедри факультетів.

Дотримання системності в процесі включення студентів у науково-дослідну роботу має здійснюватися як на рівні суто навчальної роботи з певних дисциплін, так і в позанавчальний час.

Залучення студентів до наукової роботи з погляду вимог системності має здійснюватися не на рівні самодіяльності, аматорства, а мати чітку спрямованість, плановість, наукову координацію, бути невід´ємною частиною професійної підготовки фахівців, включатись у розклад занять та індивідуальні плани викладачів, мати належне економічне забезпечення.

23. Етапи наукових досліджень

Головними етапами наукового дослідження є:

- виникнення ідеї, формулювання теми;

- формування мети та завдань дослідження;

- висунення гіпотези, теоретичні дослідження;

- проведення експерименту, узагальнення наукових фактів і результатів;

- аналіз та оформлення наукових досліджень;

- впровадження та визначення ефективності наукових досліджень;

24. Методи спостереження та порівняння у науково-дослідних роботах студентів.

Спостереження - це метод пізнання, при якому об'єкт вивчають без втручання в нього; фіксують, вимірюють лише властивості об'єкту, характер його зміни

Він характеризується безпосереднім сприйняттям явищ і процесів як цілісної і загальної картини їх змін. Педагогічне спостереження лише тоді правильно відображає явище, яке вивчається, коли є чіткий план його проведення, який визначає об´єкти спостереження, його мету, завдання, час, тривалість і передбачуваний результат, очікувані зміни.

Метод порівняння. Передбачає зіставлення невідомого (досліджуваного) явища, предметів із відомими, вивченими раніше, з метою визначення їх спільних рис або відмінностей. За допомогою цього методу визначаються загальне і специфічне в економічних явищах, вивчаються зміни досліджуваних об’єктів, тенденції і закономірності їх розвитку. В аналізі фінансової стійкості порівняння (як основний або допоміжний метод) використовують для вирішення всіх його завдань.

26. Функціональні особливості науки і наукових досліджень.

Наука має кілька основних визначень. По-перше, під наукою розуміють сферу людської діяльності, яка направлена на вироблення і систематизацію нового знання про природу, суспільство, мислення і пізнання навколишнього середовища. По-друге – це результат цієї діяльності. По-третє – це одна із форм суспільного пізнання. Мета науки – отримання знання про об’єктивний і суб’єктивний світ. Задачі науки: 1). Збір, опис, аналіз, пояснення фактів. 2). Знаходження законів руху природи, суспільства, мислення, пізнання. 3). Систематизація отриманого знання. 4). Прогноз подій, процесів. Науку можна розглядати як систему, яка складена із теорії, методології, методики і техніки дослідження. Формою існування і розвитку науки є наукове дослідження. Наукове дослідження – це діяльність, направлена на вивчення об’єкта, процесу чи явища, їх структури і зв’язку, а також отримання і впровадження в практику корисних результатів. Його об’єктом є матеріальна система, а предметом – структура системи, взаємозв’язок їх елементів, і ін. Класифікують НД по різному.