1.Цільові настанови рекреаційно-туристичних досліджень

До цільових настанов суспільно-географічних рекреаційно-туристичних досліджень відносять:

-визначити роль і місце галузі туризму, в економічному комплексі;

-проаналізувати природні,історико-географічні,соціально економічні(транспорт,населення,комунальна сфера,все що надається населенню-бари,кафе,ресторани)передумови формування та розвитку рекреації і туризму;

-характеризувати природні,природно-антропогенні,історико-культурні ресурси,інвентаризувати,дати їм кадастрову оцінку та загально-туристичний потенціал(як найповніше висвітлити все що є на території).Карти(природні ресурси,природно-рекреаційний фонд).Діаграми різних природних ресурсів,динаміки розвитку та графіки;

-провести функціональний аналіз основних видів рекреаційно-туристичної діяльності регіону(району)встановити функціонально-галузеву структуру(к-ть людей які відвідують готельну сферу,динаміка з кожним роком);

-характеризувати основні потоки туристів за видами,формами,обсягами,статево-віковим складом,регулярністю,тривалістю відпочинку.Знати оцінку та враження туристів про(готельну,лікув.сферу).Іноземні туристи,внутрішні туристи,мета поїздки;

-проаналізувати сис-му рекреаційної діяльності в регіоні(місті)за її суб’єктами та організаційно-правовими формами,зайнятістю населення в закладах,ознайомитись з економічними показниками під-в;

-дослідити і проаналізувати територіальну організацію туристичної діяльності та супутніх і обслуговуючих галузей,на основі концепції територіально рекреаційних систем,виділити ТРС різного ступеню сформованості і визн.пріоритетні напрямки їхнього розвитку(туристично-рекреаційний вузол,центр);

-проаналізувати проблеми використання турист.рекреаційних ресурсів і економічні проблеми пов’язані з рекреаційно-турист.діяльністю;

-впровадити системний соціальний моніторинг рекреаційно-туристичної діяльності,робити спостереження.

2.Форми підготовки наукових та науково-педагогічних працівників вищої школи

Важливою умовою розвитку науки є вдосконалення системи підготовки наукових і науково-педагогічних кадрів.В Україні створена і успішно функціонує система підготовки таких кадрів.Ця робота ведеться академіями,ВНЗ,НДІ та на виробництві.

У кожному конкретному випадку є специфічні особливості підготовки,але в цілому принципи підготовки кадрів для різних сфер їх діяльності мають загальні риси.Практикується «взаємозамінність»кадрів: у ВНЗ запрашуються науковці із науково-дослідних інститутів,із виробництва і навпаки.Сьогодні в Україні підготовка наукових і науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації здійснюється з 25 галузей науки за науковоми спеціальностями понад 600.

Основою і добре зарекомендованою формою підготовки наукових і науково-педагогічних кадрів в україні є –аспірантура.У 1991 році було створено вищу атестаційну комісію України(ВАК України),яка проводить атестацію наукових кадрів.Аспірантура створюється при ВНЗ,НДІ,які мають відповідний кадровий склад і необхідну наукову і матеріальну базу.В аспірантуру відбирають найбільш здібних і підготовлених студентів,які мають вищу освіту і кваліфікацію спеціаліста або магістра. Громадяни інших держав приймаються в аспірантуру на основі договорів,які укладаються з ВНЗ-дом або НДІ. До аспірантури приймаються особи на конкурентній основі.Стаціонарне навчання до 3-х років віком до 35-ти років;на заочне-до 45 років і термін-чотири роки.Особи які вступають до аспірантури складають вступні іспити зі спеціальності,філософії та однієї іноземної мови в обсязі навчальної програми ВНЗ. Для надання допомоги в проведенні досліджень призначається науковий керівник,як правило,доктор або професор.Закінчується навчання в аспірантурі захистом дисертації на спеціалізованій вченій раді на здобуття вченого ступеня кандидата наук. Дисертація на здобуття вченого ступеня-це кваліфікована наукова робота,виконана особисто апірантом,у вигляді спеціально підготовленого рукопису або опублікованої наукової монографії,в якій містяться теоретичні або експериментальні результати,наукові дослідження,що пропонує автор для публічного захисту. В останній час застосовується підготовка поза аспірантурою і докторантурою,самостійно як здобувачі.Здобувачі прикріпляються до ВНЗ або НДІ для складання іспитів,перелік кандидатських екзаменів,їх програм відповідно до спеціальності визн.Міністерство освіти і науки України і разом з ВАК здійснює контроль за їх організацією і проведенням.

Дисертація що подається на здобуття на здобуття наукового звання,повинна бути оформленв згідно з державними стандартами,обсягом від 100 до 150 друкованих сторінок. Підготовка кадрів вищої кваліфікації-докторів наук здійснюється в докторантурі. Вона створюється при ВНЗ,наукових установах,що мають необхідну наукову і матеріальну базу.У докторантуру направляються кандидати наук,які мають наукові досягнення з обраної галузі науки. Докторська дисертація-це робота у якій сформульовані і обґрунтовані наукові положення,що характеризують нові напрямки у відповідній галузі науки.Також до форм підготовки наукових кадрів слід віднести магістратуру.