- •Питання №1
- •Питання №2.
- •Питання №3.
- •Питання №4.
- •Питання №5.
- •Питання №6.
- •Питання №7.
- •Питання №8.
- •Питання №9.
- •Питання №10.
- •Питання №11.
- •Питання №12
- •Питання №13.
- •Питання №14.
- •Питання №15.
- •Питання №16.
- •Питання №17.
- •Питання №18.
- •Питання №19.
- •Питання №20.
- •Питання №21.
- •Питання №22.
- •Питання № 23.
- •Питання №24.
- •Питання №25.
- •Питання №26.
- •Питання №27.
- •Питання №28.
- •Питання №29.
- •Питання №30.
- •Питання №31.
Питання №26.
Радіомовлення та формування громадської думки. Способи комунікації з аудиторією.
В нинішніх умовах фінансової скрути, коли передплата газети для багатьох фінансове недоступна, радіо та телебачення практично не мають конкурентів щодо масовості поширення та впливу на формування громадської думки. Загальнонаціональні державні канали радіо та телебачення мають практично стопроцентне покриття території країни. Географія надходження листів до Національної радіокомпанії України свідчить, що радіо слухають у всіх областях і активність реагування практично пропорційна кількості населення, за окремими винятками, що легко пояснити історичними традиціями, об’єктивними факторами, які склалися у певних регіонах.
За 1996 р. Українське радіо одержало 296 т. 984 звернення, що майже на 12 тисяч більше ніж у 1995 році, що також свідчить про роль радіо в нинішніх умовах як соціального інституту, яка не зменшується на фоні певної соціально-психологічної апатії населення через економічну скруту.
Структурно сьогодні Українське радіо складається з трьох диференційованих каналів внутрішнього мовлення та служби іномовлення із загальним добовим обсягом мовлення 94,5 годин. Аналіз листів до Українського радіо свідчить, що свого слухача має кожний канал. Своя аудиторія в першого канату – синтетичного за жанром, політичного за спрямуванням, народного – за характером. Свій слухач в другого каналу “Променя” – інформаційно-музичного, молодіжного. Традиційно стабільна аудиторія третього каналу – художньо-мистецького.
Зрозуміло, що поза усіляким сумнівом випереджає радіо й телебачення своїх колег щодо оперативності подачі матеріалів. Можливість “живого” включення з місць подій, доступна технологія миттєвої передачі сигналу з будь-якого регіону світу, мобільність інформаційно-програмної політики дозволяють практично в будь-яку хвилину, увімкнувши радіо чи телеприймач, відчути пульс життя планети. Такі могутні фактори, як масштабність впливу та оперативність інформування визначають зрештою природу функціонування та соціальну роль електронних мас медіа як державних, так і приватно-комерційних за формою власності.
Питання №27.
Естетична функція.
Можна виділити три аспекти її існування в сучасній масовій мовленні.
1. Перш за все, це естетика кращих зразків радіожурналістики. До неї відносяться яскрава образна мова, психологічна гострота діалогів, що виражають різні точки зору.
2. Радіо з моменту свого народження транслює в ефірі твори різних видів мистецтв: музики, театру, літератури. У практиці мовлення накопичений унікальний досвід аудіоадаптаціі художніх творів різних жанрів, видів і форм, що дозволяє з тонкими подробицями доносити до слухача ідеї та художні особливості першоджерела.
3. Свої оригінальні зразки аудіокультури радіо виробляло протягом багатьох десятиліть і досягло в цьому великих успіхів.
Таким чином, радіо в багаторічній і різноманітною практиці свого існування довело, що воно не просто ретранслятор різних видів творчості, але самостійна і рівноправна з іншими область культури.
