Питання № 23.

Рекламна функція радіо. Проблеми прихованої реклами.

Через високі ціни на телерекламу та зменшення доступності газетної реклами обсяг радіореклами значно збільшився. Цьому сприяли розгалужена сітка радіомережі, оперативність і швидкість подачі, низька вартість і зручність сприйняття.

Аналізуючи рекламу як суспільне явище, В. Бугрим визначив її стратегічні функції. До стратегічних функцій належать:

1. Ідеолого-пропагандистська, суть якої полягає у формуванні іміджевої чи товарної ідеології стосовно фірми, підприємств та їхньої продукції. Це вплив на світогляд, традиції та суспільні цінності.

2. Інтеґративна (консолідуюча, об'єднуюча), яка проявляється в тому, що сприяє об'єднанню людей у їх ставленні до тих чи інших груп товарів, послуг тощо. Реклама задовольняє потребу споживача ідентифікувати себе як зі світовим співтовариством, так і з певною групою людей, з їхніми специфічними запитами. Для фахівця вміння

використовувати інтеґративну функцію означає об'єднувати в підході до реклами потреби суспільства із запитами окремої людини.

3. Культурно-освітня, що сприяє ширшому пізнанню дійсності і підвищує пізнавально-освітній рівень людей. Реклама прилучає до досягнень науки і культури, технічного прогресу, світового соціально-економічного досвіду.

4. Естетична, яка реалізується у формуванні сприйняття і ставлення до виробників і продукції. Вона має бути використана для формування краси та доброго смаку, розуміння етико-естетичної сутності.

5. Економічна, суть якої полягає в тому, що реклама є одним із найпотужніших двигунів економіки, механізмом підвищення ефективності виробництва, розвитку і задоволення потреб людей і суспільства та зростання попиту на товари і послуги. Емоційний вплив реклами залежить від форми подачі, переконливості обраних аргументів і виражальних засобів, новизни та визначеності рекламної інформації, змісту, матеріальних і духовних потреб людей тощо.

Радіореклама впливає на емоційну і раціональну сфери сприймання інформації.

Прихована реклама в ЗМІ впливає на підсвідомість людини і маніпулює її поведінкою. Згідно зі Ст. 9 п. 5 Закону України „Про рекламу” прихована реклама заборонена. Однак вона існує в сучасних українських засобах масової інформації, завдає шкоди не тільки споживачам реклами, тому що вводить в оману, дезорієнтує їх, здійснює на них прихований вплив, шкодить редакціям ЗМІ, які не отримують належної плати за рекламу, завдає шкоди соціуму, деморалізує його, нехтуючи законами, вимогами журналістської етики. Прихована реклама В ЗМІ у вигляді замовних матеріалів свідчить про заангажованість ЗМІ, втрату ними об’єктивності, чесності, соціальної відповідальності. Споживацька мораль, що висуває на перший план гроші, багатство, є основним фактором порушення законодавства щодо реклами і використання прихованої реклами в мас медіа. Гонитва за грошима штовхає на махінації, хабарі, приховану рекламу як „брудну комерцію”. Чимало редакторів, журналістів, які за своїм статусом зобов’язані формувати правову, моральну культуру аудиторії, забувають про культурологічні функції ЗМІ. Таким чином, приховану рекламу в ЗМІ як явище комерційне, аморальне, протизаконне й соціально шкідливе потрібно усунути з демократичних мас медіа України, цьому мають комплексно сприяти наукові дослідження журналістикознавців, правознавців, вдосконалення чинного законодавства та впровадження європейських правових, етичних норм щодо реклами у повсякденній практиці мас медіа й рекламних агентств.

В.В.Лизанчук; http://vashimage.at.ua/load/vsjakaja_vsjachina/upushhennja_v_zakonodavstvi_ukrajini_pro_prikhovanu_reklamu_v_presi/2-1-0-12