14.Охарактеризуйте структуру гранітоїдних масивів.

Гранітоїдні масиви

З гранітами пов’язані жильні та штокверкові грейзенові та багато гідротермальних родовищ. Утворенню грейзенів, як правило, передує вкорінення аплітів та граніт-порфірів, а потім у екзо- та ендоконтактактових частинах масивів формуються рудні тіла.

На структуру цих родовищ впливають форми гранітних масивів та будова їх контактових зон. На рис. 39 наведені приклади родовищ, що приурочені до гранітних куполів, які ускладнені положистими (рис. 39, б) або похилими та круто падаючими (рис. 37,в) гранітними апофізами. Морфологія штокверкових тіл досить різноманітна. У ряді випадків вони супроводжуються жилами, що розташовані як всередині гранітів, так і у породах покрівлі над куполом.Для утворення штокверків важливе значення має тріщинуватість гранітних куполів. Частина тріщин, що використані штокверком, відносяться до контракцій них, які утворені на пізніх стадіях кристалізації гранітного масиву. Але головними є тектонічні тріщини, які накладені як на граніти, так і на вміщаючі їх породи. Тому одною з головних задач дослідження тріщин в інтрузивних масивах є виявлення та співставлення розташування тріщин у різних частинах інтрузивну та вміщаючи породах.Рішення питання про генезис тріщин у гранітах має суттєве практичне значення. Контракційні тріщини зазвичай характеризуються малою витриманістю за паянням і за простяганням, тому і рудні тіла, що до них приурочені будуть також невеликими. Тектонічні тріщини більш витримані, що дозволяє робити більш сприятливий прогноз для рудних тіл, що їх виповнюють.У контактових зонах інтрузивних масивів з карбонатними породами розташовуються численні скарнові та гідротермальні родовища з різними морфологічними типами рудних тіл. Локалізація зруденінь таких родовищ визначається не тільки повздовжними або поперечними розривними порушеннями, але і формою контакту інтрузива.

16. Охарактеризуйте комплекси дрібних інтрузій і дайок

З цими комплексами пов’язані численні гідротермальні родовища кольорових, рідких та благородних металів. Вони приурочені до крупних глибинних розломів з досить тривалою та складною історією формування. Вкорінення малих інтрузій та дайок багатофазне. У вузлах перетину, сполучення або розгалуження розломів концентрація магматичних утворень є максимальною (рис. 40). До цих вузлів приурочені і зруденіння (жили, прожилкові зони, штокверки та інші форми рудних покладів). Малі інтрузії та дайки, а також зруденіння, що за ними відбулося, пов’язані з одними загальними магматичними осередками.На локалізацію зруденіння суттєво впливає форма інтрузивних тіл та дайок. Невеликі інтрузивні масиви у рудних полях зазвичай представлені штоками з овальними та кутастими обрисами (у плані), плитоподібними або іншими невірними тілами. Падіння контактів круте. Зазвичай такі тіла виповнені дрібнозернистими і рідше середньозернистими порфіровими породами. Кислі породи (граніт-порфіри, кварцові порфіри) на деяких родовищах присутні елементи смугастої будови. Дрібна тріщинуватість у них є переважно тектонічною, накладеною. Контракційні тріщини затушовані та виявляються досить складно.Роль дайок у локалізації зруденіння досить важлива. Форма дайок плитоподібна, з витриманими елементами залягання та потужністю, але нерідко досить складна, розгалужена, з досить невитриманими елементами залягання та потужністю. На багатьох рудних родовищах зустрічаються дайки складної форми з різкими ступінчастими контактами та тупим вклинюванням .Утворення таких складних форм пояснюється тим, що дайки виповнюють головним чином крупні тріщини відриву, а вкорінення магматичних розплавів відбувалося у обставинах розтягнення, що зумовлена інтрузивною силою магматичних розплавів. На момент вкорінення дайок у вміщаючих товщах вже існувало декілька систем тектонічних тріщин.

Вкорінення дайок зазвичай передує рудоутворенню, тобто дайки є дорудними Рудні жили часто приурочені до контактів дайок та простежуються вздовж них

Але нерідко жили приурочені до тріщин іншого напрямку та перетинають дайки, при цьому останні можуть суттєво впливати на локалізацію зруденіння. На деяких родовищах зустрічаються внутрішньомінералізаційні та післярудні дайки. Перші пересікають рудні жили, складені мінералами ранніх стадій мінералізації, але ті у свою чергу пересікаються мінеральними агрегатами більш пізніх стадій. Розвиток таких дайок достовірно встановлений на молібденових родовищах. Післярудні дайки пересікають мінеральні асоціації самих пізніх стадій гідротермального етапу