7. Дайте структурну оцінку руд.Полям та родовищам, що розташовані в межах крупних розрив. Порушень та тріщин,що їх опіряють

Більшість розривних порушень відколу, які розвиваються у рудних полях, супроводжуються боковими опіряючими тріщинами відколу та відриву, які під різними кутами приєднуються до головного розривного порушення. Опіряючі тріщини мають велике значення у структурі рудних полів. У низці випадків тільки вздовж опіряючих тріщин локалізуються рудні жили, в той час як головне порушення виявляється притертим та безрудним. До ділянок сполучення опіряючих тріщин з головним розривним порушенням часто приурочені рудні стовпи та збагачені рудні ділянки.Важливе значення при дослідженні структури родовища набуває виявлення закономірностей просторового співвідношення різних бокових опіряючих тріщин з головним порушенням, а також виявлення можливих ділянок максимального прояву опіряючих тріщин.При зсуві утворюється три системи опіряючих тріщин: дві системи тріщин відколювання і одна система – відриву. Одна система тріщин відколювання паралельна зсуву. Опіряючі тріщини відриву паралельні скиду і у висячому боці порушення падають назустріч йому. Опіряючі тріщини відколювання також паралельні лінії простирання скиду. У висячому боці порушення вони падають під більш пологим кутом.У випадку вскиду опіряючі тріщини відколювання та відриву міняються місцями порівняно з їх положенням при скиді.При скидо-зсуві або ж при вскидо-зсуві опіряючі тріщини мають більш складне орієнтування. Опіряючі тріщини розподіляються вздовж головних розривних порушень нерівномірно. Спостерігаються ділянки з рідкими тріщинами, а також ділянки з їх більш значною концентрацією.Роль опіряючих тріщин при локалізації зруденіння гідротермальних родовищ кольорових, рідких, благородних та радіоактивних металів досить велика. В багатьох випадках зруденіння локалізується не у крупних розломах, за якими відбувалися значні переміщення блоків гірських порід, а у більш дрібних опіряючих їх розривних порушеннях та тріщинах. Рудні жили багатьох родовищ золота, олова, молібдену, свинцю, цинку, урану та інших металів, що приурочені до тріщин відколювання, у різних рудних районах світу майже завжди супроводжуються опіряючими тріщинами. До них приурочені рудні апофізи , масштаб яких буває різним та залежить від протяжності жил. У вузлах сполучення опіряючих тріщин з основними жилами виникають збагачені ділянки (рудні стовпи). Між зближеними жилами сітка опіряючих тріщин створює необхідні умови для утворення мінералізованих зон. Але особливо велика роль опіряючих тріщин є при формуванні штокверкових молібденових та мідно-молібденових родовищ: Клаймакс (США), Каджаран, Дастакерт, Агарак, Анкаван (Вірменія), Коунрад (Казахстан), а також багатьох золоторудних, олов’яних, рідко метальних та уранових родовищ. На штокверкових родовищах, що приурочені до зон розломів або вузлів пересічення порушень декількох систем, широко розвинуті дрібка тріщинуватість та прожилки різних стадій мінералізації. Ці прожилки виповнюють різні системи дрібних тріщин, що опіряють розривні порушення.