3. Страхові ризики та їх оцінка

1. Які властивості є критеріями оцінки страхових ризиків:

а) випадковість;

б) можливість оцінювання у вартісних одиницях;

в) низький ступінь імовірності.

2. Мінімізація ризику здійснюється:

а) на кожному етапі процесу страхування;

б) при настанні страхового випадку;

в) під час визначення розміру страхового випадку.

3. Подія на випадок якої здійснюється страхування та яке має ознаки імовірності та випадковості настання:

а) страховий ризик;

б) страховий випадок;

в) страхова виплата.

4. Ризик - це категорія:

а) історична та економічна;

б) історична та юридична;

в) економічна та культурна.

5. Подія, яка може відбутися або не відбутися розглядається як категорія:

а) історична;

б) економічна;

в) юридична.

6. Можлива небезпека, яка усвідомлена людиною в ході суспільного розвитку розглядається як категорія:

а) історична;

б) економічна;

в) юридична.

8. Можливість позитивного відхилення при вихідних заданих параметрах на одне очікуване явище називається:

а) ушкодження;

б) ризик;

в) шанс.

9. Дійсне фактичне негативне відхилення є:

а) ушкодження;

б) ризик;

в) шанс.

10. В залежності від можливого економічного результату проявлення ризики є:

а) чисті і спекулятивні;

б) специфічні та аномальні;

в) страхові та не страхові.

11. Виходячи з можливості бути зареєстрованими ризики є:

а) чисті і спекулятивні;

б) специфічні та аномальні;

в) страхові та не страхові.

12. В залежності від джерела небезпеки ризи є:

а) пов’язані з появою стихійних лих природи;

б) пов’язані з цілеспрямованою дією людини;

в) пов’язані з економічною діяльністю людини.

13. До специфічних ризиків належать:

а) аномальні;

б) катастрофічні;

в) великі.

14. Як економічна категорія ризик виник на:

а) нижчій ступені епохи дикості;

б) нижчій ступені епохи варварства;

в) на нижчій ступені епохи цивілізації.

15. Можливість одержання негативного або нульового економічного результату є ризиком:

а) чистим;

б) спекулятивним;

в) специфічним.

16. Розрізняють ризики:

а) економічні;

б) політичні;

в) транспортні;

г) технічні.

4. Страховий ринок

1. Якщо страховий випадок протягом дії договору страхування не настав, чи реалізовано страховий продукт:

а) лише частково;

б) так, у повному обсязі;

в) ні, оскільки страховик не виконав усіх зобов'язань.

2. Страховий ринок - це:

а) особливе соціально-економічне середовище, де об’єктом купівлі-продажу виступає страхова послуга, формується попит і пропозиція на неї;

б) особлива економічна середа, де об’єктом купівлі-продажу виступає страхова послуга, формується попит і пропозиція на неї;

в) ринок, об’єднаний системою соціально-економічних зв’язків в одне ціле з необмеженою кількістю інших ринків.

3. Комплексний страховий ринок - це:

а) особлива соціально-економічна середа, де об’єктом купівлі-продажу виступає страхова послуга, формується попит і пропозиція на неї;

б) особлива економічна середа, де об’єктом купівлі-продажу виступає страхова послуга, формується попит і пропозиція на неї;

в) страховий ринок, об’єднаний системою соціально-економічних зв’язків в одне ціле з необмеженою кількістю інших ринків, які органічно і вільно функціонують та розвиваються на конкретній території.

4. Комплексний страховий ринок має наступні основні компоненти:

а) законодавче ядро і систему державного регулювання ринком;

б) структуру та інфраструктуру;

в) ринкові господарські форми;

г) систему взаємозв’язків з іншими вільними ринками.

5. Структурними елементами страхового ринку є:

а) страховики;

б) страхувальники;

в) страхові посередники.

6. Елементами інфраструктури є:

а) страхові посередники;

б) страховики;

в) не страхові посередники.

7. До комерційних страхових організацій відносяться:

а) акціонерні СК;

б) кептивні СК;

в) приватні СК.

8. Оцінку ризиків в страхуванні здійснюють спеціалісти (страхові посередники):

а) актуарій;

б) сюрвейєр;

в) аварійний комісар;

г) діспашер.

9. Оцінку збитків здійснюються спеціалісти (страхові посередники):

а) актуарій;

б) сюрвейєр;

в) аварійний комісар;

г) діспашер.

10. Спеціаліст, який здійснює актуарні (математичні) розрахунки на основі відповідної статистики для цілей вирахування страхових тарифів - це:

а) актуарій;

б) диспашер;

в) сюрвеєр.

11. Спеціаліст, який визначає причини страхового випадку і встановлює причину, характер, розміри збитків страхувальника - це:

а) актуарій;

б) сюрвейєр;

в) аварійний комісар.

12. Експерт що оглядає транспортний засіб та вантажі і дає заключення про його стан, пошкодження при аварії - це:

а) актуарій;

б) сюрвейєр;

в) аварійний комісар.

13. Спеціаліст страховика або незалежна особа яка здійснює розрахунки складних збитків зі складних страхових випадків - це:

а) актуарій;

б) диспашер;

в) сюрвейєр.

14. До ринкових інструментів страхового ринку належать:

а) договори страхування;

б) податки;

в) біржова страхова діяльність.

15. Договір страхування - це:

а) письмова угода між страховиком і страхувальником;

б) усна угода між страховиком і страхувальником;

в) усна або письмова угода між страховиком і страхувальником.

16. Договори страхування укладаються згідно з:

а) договору сторін;

б) правилами страхування;

в) контрактом.

17. Факт укладання договору страхування може засвідчуватися:

а) страховим свідоцтвом (полісом, сертифікатом);

б) контрактом;

в) угодою.

18. Страхувальники-резиденти згідно укладеним договорам страхування мають право вносить платежі:

а) в іноземній вільно конвертованій валюті;

б) тільки в грошові одиниці України;

в) в якій угодно одиниці.

19. Страхувальник зобов’язаний вносити платежі:

а) на свій розсуд;

б) своєчасно;

в) коли є гроші.

20. Підставою для відмови страховика в здійсненні страхових виплат або страхового відшкодування є:

а) навмисні дії страхувальника , спрямовані на настання страхового випадку;

б) подання страхувальником свідомо неправдивих відомостей про об’єкт страхування, або про факт настання страхового випадку;

в) отримання страхувальником повного відшкодування збитків.

21. Від’ємне фінансове положення страховика:

а) є підставою для відмови в виплаті страхових сум;

б) не є підставою для відмови в виплаті страхових сум;

в) виплати здійснюються на розсуд страховика.

22. Відповідно до Закону про страхування договір страхування визнається не дійсним у випадках:

а) якщо він укладен після страхового випадку;

б) якщо термін договору закінчився;

в) якщо об’єктом договору страхування є майно яке належить конфіскації на підставі судового вироку.

23. Припинити дію договору страхування може:

а) страхувальник;

б) страховик;

в) Ліга страхових організацій;

г) судові органи.

24. Чи можна протягом строку дії договору страхування вносити зміни до його змісту?

а) так; (за домовленістю між страховиком і страхувальником);

б) ні;

в) з дозволу Уповноваженого органу (Міністерства фінансів);

г) з дозволу Кабінету Міністрів України;

д) з дозволу Верховної Ради України.

25. Які дії страхувальника при настанні страхового випадку?

а) вжити заходи щодо зменшення збитків;

б) одразу після настання страхового випадку почати відновлювальні роботи;

в) обчислити суму страхового відшкодування.

26. Пропозиція однієї сторони іншій вступити в договірні відносини це:

а) франшиза;

б) оферта;

в) пул.

27. Договір страхування набирає чинності:

а) з моменту внесення першої страхової премії;

б) з моменту підпису;

в) з моменту одержання договору.

28. Сума, яка виплачується страховиком у разі дострокового припинення дії договору страхування:

а) страхова сума;

б) страхова виплата;

в) викупна сума.

29. Франшиза буває:

а) умовна;

б) абсолютна;

в) безумовна.

30. Наявність франшизи визначається факторами:

а) природними властивостями об’єкту погіршувати його стан;

б) частими і незначними пошкодженнями об’єкту , вартість яких дорівнює або не перевищує витрат на їх освідетельствование страховиком;

в) бажанням страховика дисциплінувати страхувальника в частині виконання умов договору і недопущення малих мелких збитків.

31. Частина можливого збитку, який може бути надано майновим інтересам страхувальника і не належить відшкодуванню страховиком це:

а) контрибуція;

б) франшиза;

в) диверсифікація.

32. Умови звільнення страховика від відповідальності за збиток який не перевищує встановленої суми, але повне покриття збитку, якщо розмір збитку перевищує значення встановленої договором страхової франшизи це:

а) умовна франшиза;

б) абсолютна франшиза;

в) безумовна франшиза.

33. Застосування франшизи в безумовному порядку це франшиза:

а) умовна;

б) абсолютна;

в) безумовна.

34. Ринковими регуляторами страхового ринку є:

а) договори страхування;

б) податки;

в) біржова страхова діяльність;

г) обов’язкові збори.

35. Визначення витрат які необхідні для страхування об'єкту називається:

а) актуарними розрахунками;

б) актуарною калькуляцією;

в) тарифним керівництвом.

36. Форма, за якою здійснюється розрахунок витрат на ведення об’єкту страхування називається:

а) актуарними розрахунками;

б) актуарною калькуляцією;

в) тарифним керівництвом.

37. Ціна страхового ризику та інших витрат які необхідні для виконання обов’язків страховика перед страхувальником відповідно договору страхування - це:

а) навантаження;

б) тарифна ставка;

в) страхова сума.

38. Тарифна ставка по якій укладається договір страхування називається:

а) нетто-ставкою;

б) брутто-ставкою;

в) навантаженням.

39. Ціною страхового ризику є:

а) нетто-ставка;

б) брутто-ставка;

в) навантаження.

40. Вартість, яка покриває витрати страховика з організації і ведення страхової справи, а також має елемент прибутку - це:

а) нетто-ставкою;

б) брутто-ставкою;

в) навантаженням.

41. Страхові тарифи при добровільній формі страхування розраховуються:

а) страховиком;

б) державою;

в) страхувальником.

42. Залежно від масштабів попиту та пропозиції на страхові послуги можна виділити страхові ринки:

а) внутрішній (регіональний);

б) зовнішній;

в) міжнародний.

43. Розширення сфери діяльності страховика у різних підприємствах інших галузей, які не перебувають у прямому зв’язку зі страховою справою це:

а) інтеграція;

б) диверсифікація;

в) контрибуція.

44. Громадяни або юридичні особи, які є представниками страховика і діють в його інтересах за комісійну винагороду на підставі договору це:

а) страхові агенти;

б) страхові брокери;

в) перестрахові брокери.

45. Маркетингова політика страховика спрямована на:

а) збільшення обсягу страхових премій;

б) розробку конкурентоспроможних страхових продуктів;

в) отримання додаткового прибутку;

г) розширення страхового поля;

д) підвищення іміджу компанії.

46. Попит на страхові послуги на ринку формують:

а) самі страхові компанії;

б) природні страхові події;

в) техногенні аварії та інші катаклізми;

г) засоби масової інформації.

47. Служба маркетингу страхової компанії надає свої продукти у формі:

а) наукової праці;

б) статті в засоби масової інформації;

в) інформаційно-аналітичних та наочних матеріалів (макетів полісів, методичних розробок, рекламних матеріалів тощо);

г) проведення ділових ігор;

д) моделювання та аналіз конкретних ситуацій страховика в роботі з клієнтами.

48. Інформаційні джерела маркетингових досліджень такі:

а) мережа Інтернет;

б) статистичні звіти страховиків до державних органів влади та громадських об'єднань;

в) платіжні доручення з бухгалтерії;

г) страхові поліси;

д) доповідні записки агентів.

49. Метою реклами - є:

а) поширення позитивного іміджу страховика через засоби масової інформації;

б) отримання додаткового прибутку;

в) всебічно сприяти укладанню нових і поновленню чинних договорів страхування;

г) підняття активності страхувальників;

д) розширення страхового поля.

50. Асоціативна реклама формує у потенційного споживача:

а) бажання страхуватись;

б) емоції та почуття щодо її змісту;

в) переконання придбати страховий поліс;

г) потребу придбати той чи інший страховий продукт;

д) аргументи звернутися до певної страхової компанії.