Питання для самопiдготовки

1. Епiдемiологiчне значення повiтря. Повiтряно-крапельний i повi­тряно-пиловий шляхи передачi iнфекцiї. Фази мiкробного аерозолю.

2. Показники, якi характеризують мiкробне забруднення повiтря.

3. Методи визначення кiлькостi мiкробiв в повiтрi: седи­мен­тацiйний, фiльтрацiйний, аспiрацiйний (Кротова); їх порiвняльна характеристика.

4. Поточний санiтарний нагляд за чистотою повiтря в аптеках

5. Допустимі значення бактеріального забруднення повітря в лікувально-профілактичних закладах, аптеках.

6. Шляхи зниження рiвня мiкробного забруднення в примiщеннях. Застосування штучних джерел короткохвильового ультра­фіолетового опромінення для санації повітря приміщень.

Завдання для перевiрки засвоєння навчального матерiалу

1. Складiть перелiк iнфекцiйних захворювань, якi передаються аерогенним шляхом.

2. На чому базується принцип роботи приладу Кротова?

3. В асептичній аптеки до початку роботи зроблено посiв повiтря на живильне середовище прилладом Кротова. Режим посiву: 3 хвилини iз швидкiстю 25 л/хв. Пiсля термостатування на чашцi виросло 45 колонiй. Складiть висновок про стан повiтряного середовища в асептичній аптеки.

Еталони правильних вiдповiдей

3. Загальне мiкробне забруднення - 600 мiкробних тiл в 1 м3 повiтря. Повiтря чисте. Самостійна робота на занятті

Завдання 1. Використовуючи метод осадження, зробити бактеріологічний посів повітря в навчальній лабораторії. Підрахувати кількість колоній, що виросли від аналогічного посіву дві доби тому і скласти висновок про мікробне забруднення повітря приміщення.

Завдання 2. Зробити бактеріологічний посів повітря навчальної кімнати на початку і в кінці заняття, використовуючи аспіраційний метод Кротова. Підрахувати кількість колоній, що виросли після аналогічного посіву дві доби тому і скласти висновок про якість повітряного середовища даного приміщення протягом заняття.

Завдання 3. Розв’язати ситуаційну задачу.

ЛIТЕРАТУРА

О с н о в н а

1. Мізюк М.І. Гігієна. Підручник. – К.: Здоров’я, 2002. – С. 141-151.

2. Мізюк М.І. Гігієна. Посібник для практичних занять. – К.: Здоров’я, 2002. – С. 74-84.

Тема № 4 методика гiгiєнiчної оцiнки природного та штучного освiтлення примiщень актуальність теми

Провізор повинен знати фiзiологiчний вплив на органiзм природного освiтлення, його роль у формуваннi емоцiйного стану людини, в попередженнi багатьох захворювань, особливо у дитячому вiцi, його вплив на працездатнiсть, на санiтарний стан примiщень. Провізор повинен вмiти оцiнити умови природного освiтлення житлових i виробничих примiщень, а також примiщень навчальних, дитячих та лiкувальних закладiв.

Серед причин розвитку короткозоростi велику роль вiдiграє незадовiльний режим напруженої зорової роботи в умовах штучного освiтлення i недостатнiй рiвень штучного освiтлення. Провізор повинен володiти простими методами оцiнки рiвня штучного освiтлення, вмiти да­вати рекомендацiї, спрямованi на покращення умов для зорової роботи i застосування тих чи iнших свiтильникiв в залежностi вiд призначення примiщення.

Мета заняття

Оволодiти навичками гiгiєнiчної оцiнки природного та штучного освiтлення примiщень.

Питання для самопiдготовки

1. Гiгiєнiчне значення природного освiтлення примiщень.

2. Фактори, що впливають на природне освiтлення примiщень.

3. Гiгiєнiчнi вимоги до природного освiтлення примiщень.

4. Методи оцiнки природного освiтлення примiщень (описовий, світлотехнічний (КПО), геометричний (СК, кут падiння, кут отвору, коефiцiєнт глибини закладання).

5. Гiгiєнiчнi вимоги до штучного освiтлення примiщень.

6. Джерела штучного освiтлення та їх порiвняльна характеристика.

7. Гiгiєнiчнi нормативи освiтленостi за рахунок загального та мiсцевого освiтлення (навчальні кімнати, житловi приміщення, приміщення аптеки).

8. Методи оцiнки штучного освiтлення примiщень (описовий, свiтлотехнiчний за допомогою люксметра, розрахунковий метод “ват”).