
- •Судово-бухгалтерська експертиза
- •Тема 1. Судові експертизи, їх цілі та завдання у правоохоронній діяльності
- •1.1. Поняття судових експертиз та їх використання у правоохоронній діяльності. Класифікація судових експертиз
- •Значення, цілі та задачі судово-бухгалтерської експертизи в умовах ринкових відносин
- •Розвиток судово-бухгалтерської експертизи
- •1.4. Схожість та відмінність судово-бухгалтерської експертизи, ревізії та аудиту
- •Тести для поточного контролю за темою
- •Тема 2. Предмет, метод і об’єкти судово-бухгалтерської експертизи
- •2.1. Предмет судово-бухгалтерської експертизи
- •2. 2. Метод судово - бухгалтерської експертизи
- •2.3. Об'єкти судово - бухгалтерської експертизи
- •Контрольні питання
- •Тести для поточного контролю за темою
- •8. Документи, які мають підчистки і необумовлені виправлення, називаються:
- •Тема 3. Організація судово-бухгалтерської експертизи
- •Порядок призначення експертизи в правоохоронній діяльності
- •Процес судово-бухгалтерської експертизи і етапи його проведення
- •3. Планування процесу судово-бухгалтерської експертизи
- •Права, обов'язки і відповідальність експерта-бухгалтера
- •План-графік
- •Проведення судово-бухгалтерської експертизи відповідно з
- •Постановою Генеральної прокуратури України від ___ ______ ___р.
- •Зі справи № 30 за звинуваченням Котова а.С.
- •Тести для поточного контролю за темою
- •Тема 4. Експертне дослідження операцій з грошовими коштами
- •4.1. Задачі, об’єкти, джерела інформації і етапи експертного дослідження операцій з грошовими коштами
- •Експертне дослідження операцій з грошовими коштами
- •Тести для поточного контролю за темою
- •Тема 6. Експертне дослідження розрахунків з оплати праці
- •6.1. Завдання, об'єкти та інформаційне забезпечення судово-бухгалтерської експертизи розрахунків з оплати праці
- •6.2. Методика експертного дослідження операцій з нарахування заробітної плати та утримань з неї
- •Розмір соціальної податкової пільги встановлений по роках:
- •Контрольні питання
- •Тести для поточного контролю за темою
- •Тема 7. Експертне дослідження операцій з основними засобами
- •7.2. Методика експертного дослідження операцій з основними засобами
- •7.1. Завдання, об'єкти і джерела інформації експертизи операцій з основними засобами
- •Об'єкти судово-бухгалтерської експертизи операцій з основними засобами:
- •7.2. Методика експертного дослідження операцій з основними засобами
- •Безкоштовна передача основних засобів
- •Тести для поточного контролю за темою
- •Тема 8. Експертне дослідження операцій з товарно-матеріальними цінностями
- •8.1. Завдання, об’єкти та методичні прийоми і способи експертного дослідження операцій з товарно-матеріальними цінностями
- •8.2. Експертне дослідження операцій з товарно-матеріальними
- •Експертне дослідження необґрунтованого списання товарів на
- •8.3. Визначення експертом-бухгалтером розміру нестачі, матеріального збитку, періодів їхнього утворення
- •Контрольні питання
- •Тести для поточного контролю за темою
- •Тема 9. Узагальнення і реалізація результатів судово-бухгалтерської експертизи
- •9.1. Значення висновку експерта-бухгалтера, його структура
- •9.2. Порядок складання і зміст акту про неможливість дати висновок
- •9.3. Оцінка висновку експерта-бухгалтера слідчим і судом
- •9.4. Реалізація висновку експерта-бухгалтера у судовому процесі
- •Тести для поточного контролю за темою
- •Стаття I. Поняття судової експертизи
- •Стаття 2. Законодавство України про судову експертизу
- •Стаття 3. Принципи судово-експертної діяльності
- •Стаття 4. Гарантії незалежності судового експерта й правильності його висновку
- •Стаття 5. Максимальне збереження об'єктів дослідження
- •Стаття б. Забезпечення умов роботи судового експерта по місцезнаходженню об'єктів дослідження
- •Стаття 7. Організація судово-експертної діяльності
- •Стаття 8. Науково-методичне забезпечення судово-експертної діяльності
- •Розділ II. Судовий експерт Стаття 10. Особи, які можуть бути судовими експертами
- •Стаття 11. Особи, які не можуть бути судовими експертами
- •Стаття 12. Обов'язку судового експерта
- •Стаття 14. Відповідальність судового експерта
- •Розділ III. Фінансове й організаційне забезпечення діяльності державних спеціалізованих організацій і відомчих служб Стаття 15. Фінансування
- •Стаття 16. Атестація судового експерта
- •Стаття 18. Оплата праці й соціальний захист судових експертів
- •Стаття 19. Охорона спеціалізованих установ і відомчих служб, які проводять судові експертизи
- •Розділ IV. Міжнародне співробітництво в області судової експертизи Стаття 22. Проведення судової експертизи з доручення відповідного органа або особи іншої країни
- •Стаття 23. Залучення фахівців з інших країн для спільного проведення судових експертиз
- •Стаття 24. Міжнародне наукове співробітництво
- •Cписок використаних джерел
Розвиток судово-бухгалтерської експертизи
В своєму розвитку судово-бухгалтерська експертиза пройшла еволюцію, обумовлену ускладненням господарськи дій людей, виникнення потреби обліку знаряддя праці та розподілом їх між членами племені, роду.
З розвитком суспільства виникла необхідність в здійсненні контролю, використанні даних урахування в доведені істини при вирішенні майнових спорів.
Облік господарської діяльності людей, як достовірне доведення при вирішенні спірних питань в комерційних операціях, був використаний ще в давнині. Так, у Стародавньому Єгипті (3400-2980 рр. до н.е.) спеціальні писарі з метою контролю за достовірністю даних про отримання та видачі срібла, хліба тощо вели на свитках папірусу щоденний облік рухомого та нерухомого майна.
В Іудеї облік набуває спеціальних контрольних функцій. Так, на Пасху жерці Єрусалимського храму не починали службу до тих пір, доки головний писар Іудеї не підрахує підсумки на всіх рахунках і не складе звіт, а контролююча особа (експерт) не затвердить його достовірність. Спеціальною інструкцією передбачається порядок обліку пожертвувань храму. Головні жерці храму враховували всі доходи. Таким чином, з’являється експертиза достовірності звітності та контроль цінностей.
У Персії (522-486рр. до н.е.) оплата виконаних робіт здійснювалась частково грошима, а частково натурою. Працівник отримував вимогу-наряд у конторі та надавав його скарбникові, який записував документ у платіжну відомість та робив визначення про видачу грошей. Облік вели писарі, а достовірність записів перевіряли незалежні контролери.
У Стародавній Греції облік набуває правового характеру: була закріплена матеріальна відповідальність конкретної особи за отримані цінності; підзвітні особи обирались лише з заможних людей, які могли внести великий завдаток;
нестача покривалась із застави, а якщо нестачу було кваліфіковано як розтрату, то вона стягувалася у десятикратному розмірі.
З розвитком економічних відносин вдосконалюється облік, зростає його роль і значення в доказах майнової відповідальності. В середні століття виникає професія мандрівних писарів. Вони за плату складали звіти феодалам, виступали їх представниками в різних судових інстанціях при розгляді майнових спорів. В цей час вдосконалюється облік – виникає подвійна бухгалтерія, яку потім великий
німецький поет Гете назвав великим відкриттям людства.
VIII ст. (початок епохи Відродження) характеризується зародженням подвійної бухгалтерії в містах Італії (Флоренція, Генуя), що розповсюдилась на всі країни Європи, включаючи Київську Русь. При будівництві Софійського собору (XI ст.) в Києві монахи вели книгу обліку витрачених матеріалів, відпрацьованих людино-днів та інше.
У містах Північної Італії в ІХ ст. видаються книги з бухгалтерського обліку. Найбільш досконала з них – це “Трактат про рахунки та записи” франциськанського ченця – вченого-математика Луки Пачолі (1445-1515 рр.), якого вважають творцем подвійного запису, що зберігся до нашого часу. В книзі облік представлений як система показників господарської діяльності людей. Дані обліку використовувались для контролю за збереженням власності торговця, при цьому використовувались елементи експертизи для перевірки достовірності даних обліку.
Розвиток товарно-грошових відносин в умовах капіталістичного суспільства сприяв підвищенню ролі бухгалтерського обліку в конкурентній боротьбі фірм, корпорацій, використанню даних обліку з метою охорони приватної власності. У той час з’явилися аудиторські фірми, які проводили контрольні перевірки стану обліку та достовірності звітності. В судовій практиці висновки експертів-
бухгалтерів широко використовувались при розгляданні справ, які стосувалися фінансових відносин, відшкодування збитків, сплати пені, штрафів, тощо.
Починаючи з перших років Радянської влади органи розслідування й суди широко використовували висновки судово-бухгалтерської експертизи при вирішенні кримінальних та цивільних справ. Призначення експертизи та процесуальне положення експерта визначались Кримінально-процесуальним кодексом РРФСР, затвердженим ВЦВК 23 лютого 1923 року. Для забезпечення належної якості судово-бухгалтерської експертизи необхідно було створення спеціальних закладів судово-бухгалтерських експертиз, які мали б у своєму складі
висококваліфікованих фахівців у галузі бухгалтерського обліку.
У 1921 році у Петрограді при Північно-західній обласній торгівельній палаті було створено відділ обліково-фінансових експертиз, який в подальшому був перетворений в Інститут відповідальних бухгалтерів.
У 1925 році була створена Спілка працівників обліку при Московському губернському відділі профспілки радянських і торгових службовців, в функції якого входило проведення бухгалтерських експертиз.
Важливим шляхом в організації судова-бухгалтерської експертизи було створення в 1925 році Інституту державних бухгалтерів-експертів при народному Комісаріаті Робітничо-Селянської Інспекції СРСР з широкою мережею місцевих
органів. Співробітникам створеного Інституту надавалось право за вимогою державних органів проводити судово-бухгалтерські експертизи. Однак більшість співробітників інституту працювали за сумісництовом в інших наукових закладах, що ускладнювало своєчасне проведення експертиз.
У 1930 році Інститут державних бухгалтерів-експертів був ліквідований, а його функції передані Всесоюзне товариство соціалістичного обліку при ВЦСПС, утвореному на основі попередніх об’єднань працівників обліку. Експертизи в цих закладах проводили спеціальні сектори судово-бухгалтерських експертиз.
Об’єднання експертів-бухгалтерів у одному закладі, ліквідація паралелізму в їх діяльності сприяло підвищенню якості експертиз, створювало можливість добору постійних кадрів – експертів–бухгалтерів, розробки методик, інструкцій щодо проведення судово-бухгалтерських експертиз.
У 1936 році при Прокуратурі СРСР було створено Центральне бюро судово-бухгалтерської експертизи з філіями в республіках, краях та областях. Цим було покладено початок існування в СРСР спеціалізованого закладу, основною діяльністю якого було проведення судово-бухгалтерських експертиз, розробка методик експертного дослідження, підготовка та перепідготовка кадрів експертів-бухгалтерів. Однак у 1937 р. Центральне бюро було передано до Наркомату юстиції СРСР, а у 1938 році ліквідовано.
У 1952 році при Міністерстві фінансів СРСР було створено Бюро державної
бухгалтерської експертизи з філіями при Міністерствах фінансів союзних та автономних республік, крайових та обласних фінансових відділах.
Бюро державної бухгалтерської експертизи при Міністерстві фінансів СРСР проводило значну методичну роботу з експертного дослідження. До складу бюро включалася Методична рада, в яку входили висококваліфіковані експерти-бухгалтери, представники прокуратури СРСР, Міністерства юстиції СРСР та державного арбітражу при Раді Міністрів СРСР. За час свого існування Бюро розробило багато методичних листів з питань методики бухгалтерських експертиз в різних галузях народного господарства, які в сучасний час не втратили свого професійного значення.
У 1957 році Бюро державної бухгалтерської експертизи при Міністерстві фінансів СРСР було ліквідовано, а його філії при міністерствах фінансів союзних республік перетворені в самостійні бюро державної бухгалтерської експертизи, підпорядковані міністерствам юстиції союзних республік.
У 1990 році Бюро державної бухгалтерської експертизи при Міністерстві
юстиції Російської Федерації передані до складу інститутів судових експертиз
цього самого Міністерства, де вони були перетворені в спеціалізовані лабораторії економічних експертиз.
У сучасний час в системі Міністерства юстиції в Україні діють науково-дослідницькі інститути судових експертиз, працівники яких здійснюють проведення судово-бухгалтерських та інших експертиз.
Розглядаючи розвиток судово-бухгалтерської експертизи можна зробити висновок, що найширше вона використовується в правоохоронній діяльності, пов’язаній з матеріальними збитками.
Необхідність в проведенні судово-бухгалтерської експертизи виникає у випадках, коли мають місце розкрадання, нестачі, псування, збитки матеріальних цінностей, безгосподарність та інші негативні явища в фінансово-господарській діяльності, які відображені в бухгалтерському обліку і стали об’єктами розслідува-
вання правоохороними органами.
Таким чином, судово-бухгалтерської експертиза є економічним дослідженням конфліктних ситуацій у фінансово-господарській діяльності підприємств, які стали об’єктами розслідування правоохороними органами, з метою їх усунення і запобігання у майбутньому.