1.6. Користувачі бухгалтерської інформації
Користувачі бухгалтерської інформації – юридичні та фізичні особи, зацікавлені в інформації про фінансовий та майновий стан підприємства, мають мінімальні знання про порядок формування цієї інформації та навички її використання.
Користувачами інформації бухгалтерського обліку є наступні фізичні та юридичні особи (див. рис. 1.1).
Рисунок 1.1. Користувачі бухгалтерської інформації
Однак існує цілий ряд різних груп як всередині, так і зовні підприємства, які використовують облікову інформацію бухгалтерського фінансового обліку, до яких доцільніше застосовувати термін учасник (посередник) як узагальнене поняття для всіх осіб (фізичних і юридичних), які мають фінансову, зацікавленість у даному підприємстві.
До учасників можна віднести:
акціонерів (ризикують, вкладаючи капітал у підприємство);
позикодавців (надають залучені кошти підприємству);
банки та інші фінансові установи;
кредиторів (надають підприємству товари та послуги в кредит);
замовників (покупців товарів і послуг підприємства);
працівників підприємства (та їх представників – професійні спілки та організації);
податкові органи (Державну податкову службу, митну службу, місцеві податкові органи);
державні органи (центральне статистичне управління тощо). Завдання учасників обумовлені різними інтересами, які, іноді, суперечать один одному.
Залежно від категорії користувачів та їх потреб у даних про діяльність підприємства, інформація, що формується на виході системи бухгалтерського обліку, набуватиме відповідного характеру та буде відрізнятися за змістом, формою і порядком подання (рис. 1.2).
Рисунок 1.2. Інтерпретація інформації в системі бухгалтерського обліку залежно від потреб користувачів
Таким чином, бухгалтерський облік є єдиною цілісною системою, яка може складатися із певних підсистем. Посилення розподілу єдиної системи обліку на підсистеми (фінансову, управлінську та податкову) обумовлено зростаючим конфліктом економічних інтересів власників, менеджерів, найманих працівників, державних органів. Наприклад, надання фінансової інформації для зовнішніх користувачів (фінансовий облік); конфіденційної інформації для внутрішніх користувачів (управлінський облік); визначення фінансових результатів (залежно від розрізів і користувачів) – фінансовий або управлінський облік.
Бухгалтерський облік є універсальною і гнучкою системою з інформаційно-контрольним відображенням процесів і результатів діяльності господарюючих суб'єктів.
1.7. Методологічне керівництво бухгалтерським обліком та фінансовою звітністю
Впровадження ринкових механізмів, різноманітність форм власності, реформування економічних відносин вимагають внесення змін у систему бухгалтерського обліку з метою одержання достовірної інформації для прийняття економічно обґрунтованих рішень та запобігання ризику у фінансовій діяльності підприємства.
Методично бухгалтерський облік поділяють на фінансовий та управлінський.
Бухгалтерський фінансовий облік – це сукупність правил і процедур, які забезпечують підготовку, оприлюднення інформації про результати діяльності підприємства, установи, організації та його фінансовий стан і відповідність вимогам законодавчих актів і стандартів бухгалтерського обліку; це комплексний синтетичний облік всіх засобів і коштів та всієї економічної діяльності підприємства, фірми. До нього входять аналітичний облік розрахунків з постачальниками та підрядчиками, покупцями, іншими організаціями та особами, а також аналітичний облік фінансових операцій (облік акцій, дивідендів, облігацій, векселів, кредитів і процентів, інвестицій тощо).
У бухгалтерському фінансовому обліку за рівних умов господарювання, що надаються всім суб'єктам ринку, держава законодавче визнає єдині правила ведення цього обліку та за єдиними принципами визначає побудову й організацію оцінки матеріальних цінностей та визначення права власності, методику обліку витрат і доходів, собівартості готової продукції (виробів, послуг та робіт), порядок визначення фінансової звітності на базі єдиного Плану рахунків бухгалтерського обліку.
Об'єктами фінансового обліку, які підлягають обов'язковому відображенню, є:
1. Активи, які за складом і розміщенням поділяються на:
а) необоротні активи;
б) оборотні активи;
2. Пасиви – джерела утворення активів підприємства. Організація бухгалтерського фінансового обліку мав забезпечити:
повне й безперервне забезпечення всіх господарських операцій, що були здійснені на підприємстві протягом звітного року;
складання встановленої органами державного управління бухгалтерської фінансової звітності.
Бухгалтерський фінансовий облік документально сполучає підприємство із зовнішнім світом, тобто сторонніми для нього юридичними, та фізичними особами (кореспондентами). Саме тому бухгалтерський фінансовий облік інколи називають зовнішнім обліком.
Бухгалтерський фінансовий облік і звітність регулюються державою, стандартами різних рівнів. Інформація бухгалтерського фінансового обліку використовується внутрішніми та зовнішніми (постачальниками, податковою інспекцією, байками, інвесторами тощо) споживачами.
Внутрішньогосподарський (управлінський) облік – це система обробки та підготовки інформації про діяльність підприємства для внутрішніх користувачів у процесі управління підприємствам, установою, організацією.
Управлінський облік ведеться підприємствами, фірмами для забезпечення внутрішніх інформаційних потреб керівництва даного підприємства, фірми. Головним при цьому є своєчасне одержання докладної, достовірної інформації про доходи і витрати як на підприємстві в цілому, так і на його окремих ланках. В рамках управлінського обліку виробничих підприємств здійснюються детальний облік затрат і калькулювання собівартості вироблюваної ними продукції (робіт, послуг).
Важливу частину управлінського обліку становить вирішення таких завдань:
визначення очікуваного прибутку від того чи іншого економічного заходу (купівлі та продажу майна, короткострокової чи довгострокової інвестиції, кредитів);
складання прогнозу про рентабельність випуску і видів продукції на основі результатів дослідження ривку збуту;
складання прогнозу про фінансовий стан підприємства, фірми на перспективу, фінансової оцінки альтернативних варіантів її розвитку та ін.
В управлінському обліку широко використовуються методи фінансової математики, спеціальні статистичні методи математичного прогнозування. Більш складні розрахунки здійснюються на ЕОМ.
Підприємства самостійно обирають форму організації управлінського обліку виходячи з особливостей діяльності, структури і розмірів підприємства, вимог управління.
Господарчі суб'єкти самостійно обирають і визначають систему обліку витрат і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг). Підприємства можуть калькулювати собівартість продукції (робіт, послуг) за повними, неповними (прямими чи змінюючими), стандартними (нормативними) витратами або шляхом комбінування цих методів.
Підприємства самостійно розробляють склад і зміст внутрішньої звітності з метою забезпечення всіх рівнів управ необхідною інформацією для контролю діяльності, прогнозування виробництва й управління.
Інформація управлінського обліку є комерційною таємницею, і тільки з дозволу адміністрації підприємства або за рішенням органів суду чи прокуратури можливе ознайомлення з даними регістрів та внутрішньої звітності управлінського обліку.
Комерційну таємницю стосовно змісту цієї інформації зобов'язані зберігати службовці підприємства та аудитори.