86

ДНІПРОПЕТРОВСЬКий університет економіки ТА ПРАВА

КАФЕДРА ОБЛІКУ І АУДИТУ

Конспект лекцій

з дисципліни

"Організація обліку"

для напряму: 0501 – "Економіка і підприємництво",

спеціальності 7.050106 – "Облік і аудит"

Дніпропетровськ

2005

Конспект лекцій з дисципліни "Організація обліку" / О.М. Копійко. – Дніпропетровськ: ДУЕП, 2005. – 82 с.

Укладач: О.М. Копійко, ст. викладач.

Відповідальний за випуск: П. Й. Атамас, канд. екон. наук, професор, зав. кафедрою.

зміст

Вступ…………………………………………………………………………..3

Тема 1. Бухгалтерський облік, його суть та призначення…………………6

Тема 2. Документація та її значення…..…………………………………...21

Тема 3. Порядок проведення інвентаризації та її оформлення………......28

Тема 4. Форми ведення бухгалтерського обліку……………………….....30

Рекомендована література…………………………………………………..45

Додаток А. Закон України про бухгалтерський облік і

фінансову звітність в Україні……………………………………………………...46

Додаток Б. П(С)БО 1. "Загальні вимоги до фінансової звітності"……….55

Додаток В. П(С)БО 2. "Баланс"…………………………………….……….60

Додаток Г. П(С)БО 3. "Звіт про фінансові результати"………..………….66

Додаток Д. П(С)БО 4. "Звіт про рух грошових коштів"..…………………71

Додаток Е. П(С)БО 5. "Звіт про власний капітал"………………...………77

Додаток Ж. П(С)БО 6. "Виправлення помилок у фінансових звітах"……80

Вступ

Становлення ринкової економіки в Україні, поява нових господарських структур різних форм власності, розвиток міжнародних економічних зв'язків зумовлюють необхідність удосконалення обліку і контролю як складових частин економічної інформації, необхідної для управління на всіх рівнях.

Управління будь-яким підприємством вимагає систематичної інформації про здійснювані господарські процеси, їх характер і обсяг, про наявність матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, їх використання, про фінансові результати діяльності. Основним джерелом такої інформації є дані поточного бухгалтерського обліку, які систематизуються у звітність. Така звітність має велике значення, оскільки використовується не тільки для економічного аналізу діяльності окремого підприємства з метою одержання інформації, необхідної для управління, а й для узагальнення результатів у масштабі галузей і народного господарства в цілому.

Розвиток господарських зв'язків в умовах ринку значно розширює кількість користувачів облікової і звітної інформації. Ними є не тільки працівники управління, безпосередньо пов'язані з підприємництвом, а й зовнішні користувачі інформації, які мають прямий фінансовий інтерес: банки – при вирішенні питань про надання кредитів; постачальники – при укладенні договорів на поставку товарно-матеріальних цінностей; інвестори, засновники, акціонери, яких інтересує рентабельність вкладеного капіталу і можливість одержання доходів (дивідендів). Значний інтерес облікова інформація має також для працівників податкових і фінансових служб, органів державної статистики й управління.

Важко назвати точну дату виникнення господарського обліку. З появою держави, розвитку писемності, відкриттям перших правил арифметики облік стає системою.

Засновником науки про бухгалтерський облік заведено вважити італійського математика Л. Пачолі (1445-1515). Його "Трактат про рахунки і записи" було надруковано 1494 року у Венеції, а перекладено російської мовою в 1893 році Є.Г. Вальденбергом – активним учасником "Співтовариства російських бухгалтерів", об'єднаних навколо журналу "Рахівництво". "Трактат про рахунки і записи" відіграв вирішальну роль у становленні бухгалтерського обліку як системи, заохотив до нових досліджень та публікації нових наукових праць і з цього питання.

У "Трактаті" Л.Пачолі рекомендує послідовні, розділ за розділом, способи складання річних ділових паперів, дотримуючись венеціанського способу, тобто старої італійської форми, яка ґрунтується на застосуванні подвійного запису. Згідно з венеціанським способом Л.Пачолі розглядає два аспекти обліку: перший він назвав інвентарем, другий – диспозицією, маючи на увазі процедуру оформлення обліку господарських операції.

Найцікавішими є рекомендації Л.Пачолі щодо ведення поточного обліку, для чого він запропонував три книги: Меморіал, Журнал, Головну. Кожна з названих книг мала відповідне призначення. Отож, ці три книги і є прототипами наступних форм бухгалтерського обліку – меморіально-ордерної, журнально-ордерної, Журнал-Головної, при чому з-поміж бухгалтерських регістрів Меморіалу завжди належала головна роль. Цю роль Меморіал зберіг і досі, тільки змінивши назву на Журнал реєстрації господарських операцій.

Обґрунтуванню подвійного запису належить в трактаті Л.Пачолі значне місце. Він роз'яснює, що за кожною статтею Журналу треба робити два записи в Головній книзі: один – в розділі "Віддати", інший – в розділі "Мати". Запис операцій з боржником завжди починається словом "На", а з кредитором – "Від", при чому все, що стосується боржника, розміщується з лівого, а кредитора (довірителя) – з правого боку сторінки. Пізніше лівий і правий боки сторінки почали називати "дебет" і "кредит". Л.Пачолі не тільки рекомендує подвійний запис, але вказує і на способи виправлення помилок у веденні обліку, від яких ніхто не застрахований. Цікаво, що ці способи не дуже відрізняються від сучасних. У "Трактаті" розглянуто також головні вимоги до діловодства, оформлення первинних документів, їх зберігання, тобто практично весь комплекс операції з бухгалтерського обліку.

Наступним великим бухгалтером став також математик Джіроламо Кардано, який убачав у бухгалтерії науку, що безпосередньо перетиналася з математикою. У своєму дослідженні з математики, виданому 1539 р., два розділи він спеціально присвятив бухгалтерському обліку.

Після доби активних експериментів і нових пропозицій (XIV-XVII ст.) наступає період своєрідного "застою". У XVIII-XIX ст. натрапляємо тільки на опис нових форм рахівництва: німецької (Гульвіс – 1774), американської (Дограна – 1775), англійської (Джон – 1796). На початку XIX століття (1803-1820) почали з'являтись публікації, що пропагували змішані форми рахівництва, вдосконалення англійського обліку, у зв'язку з чим було запропоновано нові регістри й картки для обліку реалізації продукції, наявності та руху майна.

Облік у дореволюційній Росії не мав якихось суттєвих особливостей. Але за умов командно-адміністративної системи господарювання в Радянському Союзі з її централізованим плануванням та переважаючої державною формою власності було створено цілком особливу систему господарського обліку, яка задовольняла інформаційні потреби та давала можливість здійснювати контроль за виробничою та фінансово-господарською діяльністю всіх ланок управління.

З розпадом Радянського Союзу Україна перетворилася на самостійну суверенну державу, яка з перших днів почала реформування системи бухгалтерського обліку, орієнтуючи його на ринкову економіку. Указом Президента України від 23.05.1992 "Про перехід України до загальноприйнятої в міжнародній практиці системи обліку і статистики" було започатковано активні організаційні, методологічні та методичні дії з формування нової системи обліку в Україні.

Кабінет Міністрів України своєю постановою від 28.10.1998 № 1706 затвердив програму реформування системи бухгалтерського обліку із застосуванням міжнародних стандартів. Програмою було визначене головне завдання трансформації національної системи бухгалтерського обліку: приведення її у відповідність з вимогами ринкової економіки і міжнародними стандартами бухгалтерського обліку, надання суб'єктам господарювання можливості визначати рамки і форми внутрішньовиробничого обліку.

Реформування системи бухгалтерського обліку – це його перебудова за такими напрямками:

• Створення нормативної бази (відповідних положень на базі законодавчо-закріплених принципів ведення бухгалтерського обліку);

• Затвердження національного плану рахунків та інструкції щодо його застосування;

• Методичного забезпечення необхідними інструкціями, вказівками, коментарями;

• Кадрового забезпечення (підготовка, перепідготовка, підвищення кваліфікації фахівців з бухгалтерського обліку);

• Розробки нових форм і методів обліку, перегляду первинних документів відповідно до нових положень;

• Активного співробітництва з міжнародними спеціалізованими професійними організаціями.

Для реалізації програми реформування системи бухгалтерського обліку із застосуванням міжнародних стандартів Кабінет Міністрів України тією самою постановою затвердив план заходів, які було розраховано на період з листопада 1998 року по 2001 рік включно. Одночасно з цими заходами з доручення Уряду, Мінфін України розробив та своїм наказом від 01.12.1998 № 248 затвердив графік розробки і впровадження положень (стандартів), з бухгалтерського обліку. Графіком було передбачено розробку двадцяти п'яти положень (стандартів), впровадження яких заплановане на період з січня 2000 р. до липня 2001р. План рахунків бухгалтерського обліку (активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій), затверджений наказом Мінфіну України від 30.11.1999 р. №291, із змінами на 15.04.2003.

Найважливішим нормативно-правовим документом, що регламентує засадні питання організації та ведення бухгалтерського обліку, є Закон "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", схвалений Верховною Радою України 16.07.1999, який набрав чинності з 01.01.2001 р.