19. Політика опек на світовому нафтовому ринку.

В 1960р. у відповідності з резолюцією представ-ників урядів 5 країн: Іран, Ірак, Кувейт, Сауд. Арав.і Венесуели в Багдаді створена ОПЕК. Тому для ОПЕК число “5” є знаковим. Пізніше в ОПЕК вступили ще 6 країн: Катар, ОАЕ, Лівія,Алжир, Нігерія та Індонезія. Штаб-квартира ОПЕК знаходиться в Австрії в Вені.

Всі країни, що входять в ОПЕК залежать від експорту нафти: 48% ОАЕ – 97% Нігерія. Най-менш залежною є Індонезія., вона диверсифікує експорт і поставляє на світовий ринок деревину, уголь, газ і турист.послуги.

Від експорту нафти ОПЕК в сер.отримує 160$ на рік.

Осн.цілі ОПЕК:

1)уніфікація і координація нафтової політики країн-членів;

2)пошук найб.оптимальних колект.і індив.засобів захисту інтересів країн-членів.

3) визначення ефективних засобів підтримки стабільності цін на світ.ринку нафти.

4)забезп-ня сталих доходів країн-експ-ів нафти.

5)забезп-ня ефект-ті і рентаб-ті постач-ня країн-спож-чів.

6)забезп-ня справедливих доходів від інвестицій в нафт.пром-ть.

Мех-зм регул-ня нафти країнами ОПЕК дуже простий: встановл-ня денного ліміту видобутку нафти, його корректуваня в зал-ті від кон”юнкту-ри, розподілу між країнами і контроль за викон-ням дер-ми своїх квот. Сауд.Арав.-найб.виробн-к нафти, вона і встан. Ціни на нафту.При падінні цін ОПЕК скорочує обсяги видо-бутку нафти і ціни підвищуються і навпаки.

20. Міжнародні товарні угоди (мту) в системі регулюваня світової економіки.

МТУ – це угода між країною-виробником і краї-ною-споживачем, спрямована на стабілізацію цін. Деякі товари, наприклад мідь, продаються і купуються на відносно вільному ринку. Причина-ми різких коливань цін можуть бути фактори по-питу та пропозиції, а також спекулят.операції. Однак виробник і споживачі в рівній мірі зацікав-лені в стабільності системи ціноутворня, яка доз-воляє прогпозувати майб.витрати і доходи і тим самим полегшує планування діяльнті. МТУ осно-вані на 3 принципах:

1)сис-ма буферн.запасів, яка створ-ся за ініціати-вою ЮНКТАД або за рах-к коштів країн, що домовл-ся.

2)обмеження амплітуди цінових коливань, шля-хом встановл-ня цінового коридору.

3)сис-ма квот, яка ефект-на при наявн-ті явного лідера на сировинному ринку.

21. Умови картельного регул-ня цін на м/н рин-ках сировини.

Картелі – об”єднання фірм, як правило, в одній галузі, які виступають між собою в угодах, що торкаються різних сторін їх спільної підприємн. діяльності: угоди про ціни, ринки збуту, асорти-мент, умовах найму роб.сили, спрямування використованих разом патентів.

Характ.риси картелю:

1) договірний характер угод;

2) форма змовлення з метою позбавлення конку-рентів;

3) усі фірми, що входять в картель, повністю збе-рігають свою юрид, фін, госп.самостійність;

4) іноді карт.угоди розповсюдж. не тільки на газузь збуту, але і на сферу вир-ва продукції.

5) наявність сис-ми примушення.

Діяльність картелей допускається в випадках:

1)картель контролює не більше 5% визначеного ринку або оборот фірм, які входять до карте-лю, складає не більше 200млн.євро на рік.

2) картель займається освоєнням нового ринку.

3) існування картелю корисно для всієї екон-ки.

4) у випадку створення антикризового картелю.

Картелі об”єдн-я з метою обмеж-я на ринку пропозиції товарів, чим менша пропозиція тим більша ціна на прод-ю.