
- •1.Екологічна функція держави в сучасних умовах. Cтратегія національної екологічної політики.
- •2.Науково-правові концепції взаємодії суспільства і природи та їх вплив на становлення екологічного права.
- •1. Ідеї академіка в. Вернадського про ноосферу.
- •2.Концепція сталого розвитку.
- •3.Концепція біотичної регуляції навколишнього середовища.
- •4.Ідея коеволюційного розвитку людини і природи
- •5.Концепції "неотехнооптимізму"
- •3.Предмет екологічного права. Поняття та види екологічних правовідносин.
- •4.Поняття і види об’єктів екологічного права.
- •5.Методи екологічного права. Імперативи та пріоритети екологічного права.
- •6.Принципи та функції екологічного права.
- •6) Спеціально юридичні принципи:
- •7.Поняття та система екологічного права та його місце у національній системі права.
- •8.Поняття джерел екологічного права та їх види. Співвідношення екологічного права та законодавства.
- •9.Поняття та види екологічних прав громадян.
- •10.Механізм забезпечення права громадян на безпечне для життя і здоров'я довкілля.
- •11.Право громадян на здійснення загального та спеціального використання природних ресурсів.
- •12.Поняття і види гарантій реалізації екологічних прав громадян та додержання екологічних обов’язків.
- •13.Правові форми захисту екологічних прав громадян.
- •14.Поняття та основні ознаки права власності на природні ресурси.
- •15.Об’єкти, суб’єкти та зміст права власності на природні ресурси.
- •16.Підстави виникнення, зміни та припинення права власності на природні ресурси.
- •17.Форми і методи охорони та захисту права власності на природні ресурси.
- •18.Поняття та види права природокористування.
- •19.Об’єкти, суб’єкти та зміст права природокористування.
- •20.Права та обов’язки суб’єктів права природокористування.
- •21.Підстави виникнення, зміни та припинення права природокористування.
- •22.Поняття, юридичні ознаки і зміст екологічного управління.
- •23.Види та правові форми екологічного управління.
- •24.Система екологічного управління за екологічним законодавством.
- •25.Система органів державного екологічного управління та їх компетенція.
- •4) Повноваження Міністерства екології та природних ресурсів України визначені у відповідному Положенні, яке було затверджене Указом пу від 13.04.11.
- •26.Правові засади екологічного програмування та прогнозування.
- •1) Зу «Про державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України»
- •2) Зу «Про державні цільові програми»
- •3) Зу «Про охорону нпс»:
- •27.Правові засади стандартизації та нормування в галузі екології.
- •28.Правові засади стратегічної екологічної оцінки.
- •Зу «Про основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2020 року» від 21.12.2010 року.
- •29.Правові засади організації здійснення екологічної експертизи.
- •1) Правовими підставами організації та здійснення екологічної експертизи в Україні є:
- •2) Поняття екологічної експертизи:
- •3) Мета екологічної експертизи:
- •4) Об’єкти екологічної експертизи: (ст.27 зу «Про охорону нпс»)
- •5) Форми екологічної експертизи:
- •6) Суб'єкти екологічної експертизи
- •30.Правові засади екологічного ліцензування.
- •31.Правові засади екологічного контролю та моніторингу.
- •Екологічний контроль.
- •Екологічний моніторинг.
- •32.Правові засади екологічного інформаційного забезпечення.
- •33.Правові форми розподілу та перерозподілу природних ресурсів.
- •34.Державний облік та ведення природоресурсових кадастрів, кадастрів особливо охоронювальних територій та об’єктів.
- •35.Вирішення спорів у галузі екології як функція управління.
- •36.Поняття і юридичні ознаки економіко-правового механізму в галузі екології.
- •37.Склад і зміст економіко-правового механізму в галузі екології.
- •38.Система фінансування природоохоронних заходів.
- •39.Правова природа фондів охорони навколишнього природного середовища та їх цільове призначення.
- •40.Екологічне страхування та екологічний аудит в системі економіко-правового механізму в галузі екології.
- •41.Поняття відповідальності в екологічному праві. Види та зміст відповідальності за екологічні правопорушення.
- •42.Підстави та умови виникнення відповідальності за порушення вимог екологічного законодавства.
- •43.Правова характеристика екологічних правопорушень та їх класифікація.
- •44.Особливості адміністративної відповідальності за екологічні правопорушення.
- •45.Кримінальна відповідальність за порушення вимог екологічного законодавства.
- •46.Правові форми еколого-правової відповідальності.
- •47.Особливості цивільно-правової відповідальності за екологічні правопорушення.
- •48.Способи компенсації шкоди за екологічним законодавством України.
- •49.Особливості застосування таксового способу компенсації шкоди за законодавством України.
- •50.Поняття надр та корисних копалин, їх класифікація за законодавством України.
- •Стаття 1. Поняття про надра
- •Стаття 5. Державний фонд надр та державний фонд родовищ корисних копалин
- •Стаття 6. Види корисних копалин
- •51.Особливості загального та спеціального надрокористування.
- •52.Правові засади управління в галузі використання та охорони надр.
- •53.Особливості кримінальної відповідальності за порушення надрового законодавства України.
- •54.Поняття вод та водних об’єктів, їх класифікація за законодавством України.
- •55.Поняття та види права водокористування.
- •56.Особливості управління в сфері використання, відтворення та охорони вод.
- •57.Особливості адміністративної відповідальності за порушення вимог водного законодавства.
- •58.Право власності та користування об’єктами рослинного світу.
- •59.Поняття та види рослинного світу як об’єкта правової охорони і використання. Рослинний світ як об'єкт правової охорони та використання
- •60.Організація ведення Червоної та Зеленої книг України у системі функцій управління в галузі екології.
- •61.Відповідальність за порушення законодавства про рослинний світ.
- •62.Особливості права власності на ліси.
- •63.Поняття та види прав лісокористування.
- •64.Підстави виникнення, зміни та припинення права спеціального лісокористування.
- •65.Відповідальність за порушення лісового законодавства.
- •66.Право власності та право користування об’єктами тваринного світу.
- •67.Тваринний світ як об’єкт правового регулювання використання, відтворення та охорони.
- •68.Особливості управління і контролю у галузі використання, відтворення та охорони тваринного світу.
- •69.Особливості юридичної відповідальності за жорстоке поводження з тваринами.
- •70.Поняття та правове регулювання охорони атмосферного повітря.
- •71.Атмосферне повітря як об’єкт міжнародно-правової охорони.
- •72.Правові засади управління в сфері використання та охорони атмосферного повітря.
- •73.Порушення у галузі охорони атмосферного повітря як підстави юридичної відповідальності в галузі екології.
- •74.Особливості адміністративної відповідальності за порушення режиму використання та охорони природних багатств континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони України.
- •75.Поняття та структура природно-заповідного фонду України.
- •76.Особливості права власності та права використання територій та об’єктів природно-заповідного фонду України.
- •77.Правовий режим біосферних заповідників.
- •78.Правові засади створення та оголошення курортних і лікувально-оздоровчих зон та курортів.
- •79.Особливості правового зонування територій лікувально-оздоровчого призначення.
- •80.Особливості права власності та права використання територій та об’єктів природно-заповідного фонду України.
- •81.Правові та економічні засоби збереження природно-заповідного фонду.
- •82.Правова система національної екологічної мережі.
- •Стаття 1. Законодавство України про екологічну мережу
- •Стаття 2. Завдання законодавства про екомережу
- •Стаття 3. Терміни, що вживаються у цьому Законі
- •83.Поняття та основні складові екологічної мережі України.
- •84.Правове регулювання охорони та використання природних багатств континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони України.
- •85.Континентальний шельф та виключна (морська) економічна зона України як об’єкти правового регулювання використання і охорони.
- •86.Особливості адміністративної відповідальності за порушення режиму використання та охорони природних багатств континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони України.
- •87.Юридична природа поняття екологічної безпеки.
- •88.Право екологічної безпеки України як комплексна галузь права: поняття та принципи.
- •89.Місце права екологічної безпеки в системі екологічного права України та його взаємозв’язок з іншими галузями права України. Система та структура права екологічної безпеки України.
- •90.Юридична природа і ознаки екологічного ризику.
- •91.Особливості правовідносин у галузі забезпечення екологічної безпеки.
- •92.Особливості управління в сфері забезпечення екологічної безпеки: поняття, специфічні ознаки, види та правові форми.
- •93.Система та повноваження органів державного управління та регулювання спеціальної компетенції у сфері забезпечення екологічної безпеки.
- •94.Функції органів державного управління та регулювання щодо забезпечення екологічної безпеки.
- •95.Поняття захисту населення і територій за надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру за законодавством України.
- •96.Поняття зони надзвичайної екологічної ситуації та її різновидів. Законодавчі засади оголошення окремих територій зоною надзвичайної екологічної ситуації
- •97.Правовий статус осіб, постраждалих внаслідок дії надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру.
- •98.Загальна характеристика Закону України „Про об’єкти підвищеної небезпеки”.
84.Правове регулювання охорони та використання природних багатств континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони України.
Згідно з чинним законодавством України під охороною виключної (морської) економічної зони і континентального шельфу розуміється охорона суверенних прав України у її виключній (морській) економічній зоні та на континентальному шельфі, і контроль за реалізацією прав та виконанням зобов'язань інших держав, українських та іноземних юридичних і фізичних осіб, міжнародних організацій.
Охорона виключної (морської) економічної зони і континентального шельфу тісно пов'язана з правовим регулюванням відносин з їх використання, оскільки завданням такого регулювання є забезпечення науково обгрунтованого, раціонального використання природних багатств, створення і використання штучних островів, установок і споруд, здійснення морських наукових досліджень тощо. У зв'язку з цим те чи інше порушення порядку використання виключної (морської) економічної зони і континентального шельфу є порушенням правил охорони виключної (морської) економічної зони та континентального шельфу.
Гарантією належного використання виключної (морської) економічної зони і континентального шельфу є виконання таких вимог:
1) забезпечення повного і комплексного вивчення природних багатств континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони;
2) дотримання встановленого порядку надання дозволів для використання природних багатств континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, проведення досліджень тощо;
3) недопущення самовільної розвідки, розробки чи видобування природних багатств континентального шельфу чи виключної (морської) економічної зони, а так само створення штучних островів, будівництва установок і споруд, встановлення навколо них зон безпеки;
4) недопущення забруднення морського середовища виключної (морської) економічної зони тощо.
У разі порушення вимог використання виключної (морської) економічної зони та континентального шельфу та чи інша діяльність може бути призупинена, припинена чи тимчасово заборонена спеціально уповноваженими органами.
Відповідно до чинного законодавства охорона виключної (морської) економічної зони та континентального шельфу здійснюється Прикордонними військами України, органами рибоохорони Міністерства аграрної політики України, органами Міністерства екології та природних ресурсів України (далі — уповноважені органи).
Відповідно до Закону «Про виключну (морську) економічну зону України», Положення про порядок охорони суверенних прав України у її виключній (морській) економічній зоні. Положення про охорону континентального шельфу СРСР уповноважені органи здійснюють заходи, спрямовані на забезпечення охорони виключної (морської) економічної зони та континентального шельфу.
Так, посадові особи Прикордонних військ мають право:
1) зупиняти і оглядати в установленому порядку судна, інші плавучі засоби (далі — судна), що ведуть рибний промисел й інші роботи у виключній (морській) економічній зоні та на континентальному шельфі, перевіряти документи на право здійснення рибного промислу та інших робіт;
2) призупиняти або припиняти рибний промисел та інші роботи у разі порушення законодавства про виключну (морську) економічну зону та континентальний шельф або відсутності дозволу (погодження) на їх проведення;
3) відвідувати, оглядати та перебувати на штучних островах, установках і спорудах, а також перевіряти документи, які засвідчують право на проведення робіт і спорудження штучних островів, установок і споруд та встановлення зон безпеки навколо них;
4) тимчасово забороняти (зупиняти) морські наукові дослідження, які проводяться з порушенням вимог законодавства про виключну (морську) економічну зону та континентальний шельф або припиняти їх у випадках, передбачених законодавством;
5) вимагати від судна інформацію, необхідну для встановлення факту порушення вимог законодавства України або міжнародного права щодо запобігання забрудненню морського середовища та проводити огляд судна з цією метою;
6) складати акти про вчинення порушення у виключній (морській) економічній зоні та на континентальному шельфі;
7) затримувати судна, що допускають порушення законодавства України або норми міжнародного права і доставляти їх в один з відкритих для іноземних невійськових суден портів України;
8) переслідувати іноземне судно з метою його затримання і притягнення до відповідальності, якщо є достатні підстави вважати, що це судно порушило законодавство про виключну (морську) економічну зону та континентальний шельф і при цьому робить спробу зникнути;
9) застосовувати штрафні санкції у випадках, передбачених законодавством про виключну (морську) економічну зону та континентальний шельф.
Посадові особи органів рибоохорони Міністерства аграрної політики України мають права, передбачені пунктами 1, 2, 9, а посадові особи органів Міністерства екології та природних ресурсів — ще й права, передбачені пунктами 3, 4 і 5.