
- •1.Екологічна функція держави в сучасних умовах. Cтратегія національної екологічної політики.
- •2.Науково-правові концепції взаємодії суспільства і природи та їх вплив на становлення екологічного права.
- •1. Ідеї академіка в. Вернадського про ноосферу.
- •2.Концепція сталого розвитку.
- •3.Концепція біотичної регуляції навколишнього середовища.
- •4.Ідея коеволюційного розвитку людини і природи
- •5.Концепції "неотехнооптимізму"
- •3.Предмет екологічного права. Поняття та види екологічних правовідносин.
- •4.Поняття і види об’єктів екологічного права.
- •5.Методи екологічного права. Імперативи та пріоритети екологічного права.
- •6.Принципи та функції екологічного права.
- •6) Спеціально юридичні принципи:
- •7.Поняття та система екологічного права та його місце у національній системі права.
- •8.Поняття джерел екологічного права та їх види. Співвідношення екологічного права та законодавства.
- •9.Поняття та види екологічних прав громадян.
- •10.Механізм забезпечення права громадян на безпечне для життя і здоров'я довкілля.
- •11.Право громадян на здійснення загального та спеціального використання природних ресурсів.
- •12.Поняття і види гарантій реалізації екологічних прав громадян та додержання екологічних обов’язків.
- •13.Правові форми захисту екологічних прав громадян.
- •14.Поняття та основні ознаки права власності на природні ресурси.
- •15.Об’єкти, суб’єкти та зміст права власності на природні ресурси.
- •16.Підстави виникнення, зміни та припинення права власності на природні ресурси.
- •17.Форми і методи охорони та захисту права власності на природні ресурси.
- •18.Поняття та види права природокористування.
- •19.Об’єкти, суб’єкти та зміст права природокористування.
- •20.Права та обов’язки суб’єктів права природокористування.
- •21.Підстави виникнення, зміни та припинення права природокористування.
- •22.Поняття, юридичні ознаки і зміст екологічного управління.
- •23.Види та правові форми екологічного управління.
- •24.Система екологічного управління за екологічним законодавством.
- •25.Система органів державного екологічного управління та їх компетенція.
- •4) Повноваження Міністерства екології та природних ресурсів України визначені у відповідному Положенні, яке було затверджене Указом пу від 13.04.11.
- •26.Правові засади екологічного програмування та прогнозування.
- •1) Зу «Про державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України»
- •2) Зу «Про державні цільові програми»
- •3) Зу «Про охорону нпс»:
- •27.Правові засади стандартизації та нормування в галузі екології.
- •28.Правові засади стратегічної екологічної оцінки.
- •Зу «Про основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2020 року» від 21.12.2010 року.
- •29.Правові засади організації здійснення екологічної експертизи.
- •1) Правовими підставами організації та здійснення екологічної експертизи в Україні є:
- •2) Поняття екологічної експертизи:
- •3) Мета екологічної експертизи:
- •4) Об’єкти екологічної експертизи: (ст.27 зу «Про охорону нпс»)
- •5) Форми екологічної експертизи:
- •6) Суб'єкти екологічної експертизи
- •30.Правові засади екологічного ліцензування.
- •31.Правові засади екологічного контролю та моніторингу.
- •Екологічний контроль.
- •Екологічний моніторинг.
- •32.Правові засади екологічного інформаційного забезпечення.
- •33.Правові форми розподілу та перерозподілу природних ресурсів.
- •34.Державний облік та ведення природоресурсових кадастрів, кадастрів особливо охоронювальних територій та об’єктів.
- •35.Вирішення спорів у галузі екології як функція управління.
- •36.Поняття і юридичні ознаки економіко-правового механізму в галузі екології.
- •37.Склад і зміст економіко-правового механізму в галузі екології.
- •38.Система фінансування природоохоронних заходів.
- •39.Правова природа фондів охорони навколишнього природного середовища та їх цільове призначення.
- •40.Екологічне страхування та екологічний аудит в системі економіко-правового механізму в галузі екології.
- •41.Поняття відповідальності в екологічному праві. Види та зміст відповідальності за екологічні правопорушення.
- •42.Підстави та умови виникнення відповідальності за порушення вимог екологічного законодавства.
- •43.Правова характеристика екологічних правопорушень та їх класифікація.
- •44.Особливості адміністративної відповідальності за екологічні правопорушення.
- •45.Кримінальна відповідальність за порушення вимог екологічного законодавства.
- •46.Правові форми еколого-правової відповідальності.
- •47.Особливості цивільно-правової відповідальності за екологічні правопорушення.
- •48.Способи компенсації шкоди за екологічним законодавством України.
- •49.Особливості застосування таксового способу компенсації шкоди за законодавством України.
- •50.Поняття надр та корисних копалин, їх класифікація за законодавством України.
- •Стаття 1. Поняття про надра
- •Стаття 5. Державний фонд надр та державний фонд родовищ корисних копалин
- •Стаття 6. Види корисних копалин
- •51.Особливості загального та спеціального надрокористування.
- •52.Правові засади управління в галузі використання та охорони надр.
- •53.Особливості кримінальної відповідальності за порушення надрового законодавства України.
- •54.Поняття вод та водних об’єктів, їх класифікація за законодавством України.
- •55.Поняття та види права водокористування.
- •56.Особливості управління в сфері використання, відтворення та охорони вод.
- •57.Особливості адміністративної відповідальності за порушення вимог водного законодавства.
- •58.Право власності та користування об’єктами рослинного світу.
- •59.Поняття та види рослинного світу як об’єкта правової охорони і використання. Рослинний світ як об'єкт правової охорони та використання
- •60.Організація ведення Червоної та Зеленої книг України у системі функцій управління в галузі екології.
- •61.Відповідальність за порушення законодавства про рослинний світ.
- •62.Особливості права власності на ліси.
- •63.Поняття та види прав лісокористування.
- •64.Підстави виникнення, зміни та припинення права спеціального лісокористування.
- •65.Відповідальність за порушення лісового законодавства.
- •66.Право власності та право користування об’єктами тваринного світу.
- •67.Тваринний світ як об’єкт правового регулювання використання, відтворення та охорони.
- •68.Особливості управління і контролю у галузі використання, відтворення та охорони тваринного світу.
- •69.Особливості юридичної відповідальності за жорстоке поводження з тваринами.
- •70.Поняття та правове регулювання охорони атмосферного повітря.
- •71.Атмосферне повітря як об’єкт міжнародно-правової охорони.
- •72.Правові засади управління в сфері використання та охорони атмосферного повітря.
- •73.Порушення у галузі охорони атмосферного повітря як підстави юридичної відповідальності в галузі екології.
- •74.Особливості адміністративної відповідальності за порушення режиму використання та охорони природних багатств континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони України.
- •75.Поняття та структура природно-заповідного фонду України.
- •76.Особливості права власності та права використання територій та об’єктів природно-заповідного фонду України.
- •77.Правовий режим біосферних заповідників.
- •78.Правові засади створення та оголошення курортних і лікувально-оздоровчих зон та курортів.
- •79.Особливості правового зонування територій лікувально-оздоровчого призначення.
- •80.Особливості права власності та права використання територій та об’єктів природно-заповідного фонду України.
- •81.Правові та економічні засоби збереження природно-заповідного фонду.
- •82.Правова система національної екологічної мережі.
- •Стаття 1. Законодавство України про екологічну мережу
- •Стаття 2. Завдання законодавства про екомережу
- •Стаття 3. Терміни, що вживаються у цьому Законі
- •83.Поняття та основні складові екологічної мережі України.
- •84.Правове регулювання охорони та використання природних багатств континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони України.
- •85.Континентальний шельф та виключна (морська) економічна зона України як об’єкти правового регулювання використання і охорони.
- •86.Особливості адміністративної відповідальності за порушення режиму використання та охорони природних багатств континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони України.
- •87.Юридична природа поняття екологічної безпеки.
- •88.Право екологічної безпеки України як комплексна галузь права: поняття та принципи.
- •89.Місце права екологічної безпеки в системі екологічного права України та його взаємозв’язок з іншими галузями права України. Система та структура права екологічної безпеки України.
- •90.Юридична природа і ознаки екологічного ризику.
- •91.Особливості правовідносин у галузі забезпечення екологічної безпеки.
- •92.Особливості управління в сфері забезпечення екологічної безпеки: поняття, специфічні ознаки, види та правові форми.
- •93.Система та повноваження органів державного управління та регулювання спеціальної компетенції у сфері забезпечення екологічної безпеки.
- •94.Функції органів державного управління та регулювання щодо забезпечення екологічної безпеки.
- •95.Поняття захисту населення і територій за надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру за законодавством України.
- •96.Поняття зони надзвичайної екологічної ситуації та її різновидів. Законодавчі засади оголошення окремих територій зоною надзвичайної екологічної ситуації
- •97.Правовий статус осіб, постраждалих внаслідок дії надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру.
- •98.Загальна характеристика Закону України „Про об’єкти підвищеної небезпеки”.
67.Тваринний світ як об’єкт правового регулювання використання, відтворення та охорони.
Тваринний світ за своїми біологічними та екологічними ознаками є складовою навколишнього природного середовища, зокрема біологічного різноманіття. Тваринний світ є національним багатством України. Загальним об'єктом правової охорони є тваринний світ у сукупності його елементів, до яких належать:
-дикі тварини - хордові (хребетні і безхребетні);
-частини диких тварин (роги, шкіра);
-продукти життєдіяльності диких тварин (мед, віск).
Крім цього, правовій охороні підлягають нори, хатки, лігва, мурашники, боброві загати та інше житло і споруди тварин, місця токування, линяння, гніздових колоній птахів, постійних чи тимчасових скупчень тварин, нерестовищ, інші території, що є середовищем їх існування та шляхами міграцій (ст. 3 Закону «Про тваринний світ»). Не є об'єктами тваринного світу сільськогосподарські, свійські тварини, залишки викопних тварин. Вони є майном, яке належить на праві власності державним, кооперативним, громадським організаціям, громадянам, а тому їх використання та охорона не регулюються Законом України «Про тваринний світ». Окремі його елементи можуть перебувати у державній, комунальній, колективній та приватній власності. Основними ознаками тваринного світу як природного ресурсу загальнодержавного значення є його відповідний стан - стан природної волі. Ще однією ознакою тваринного світу як об'єкта права державної власності слід вважати вільне перебування живих організмів, інших об'єктів тваринного світу у просторових межах юрисдикції держави, тобто на території України. Єдиним суб'єктом права державної власності на об'єкти тваринного світу є український народ. Об'єкти тваринного світу в Україні перебувають під охороною держави незалежно від права власності на них.
68.Особливості управління і контролю у галузі використання, відтворення та охорони тваринного світу.
Відповідно до ст. 11 Закону України «Про тваринний світ», державне управління та регулювання у галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу здійснюють:
Кабінет Міністрів України,
Рада міністрів Автономної Республіки Крим,
місцеві державні адміністрації,
уповноважені центральні органи виконавчої влади у галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу, до яких належать:
Органам місцевого самоврядування законами можуть бути надані окремі повноваження органів виконавчої влади у галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу.
Відповідно до ст. 12 ЗУ «Про тваринний світ», до повноважень Кабінету Міністрів України у галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу належить:
забезпечення реалізації визначеної Верховною Радою України державної політики у галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу;
забезпечення державного регулювання і контролю у галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу;
здійснення управління об'єктами тваринного світу державної власності відповідно до закону;
розроблення та здійснення загальнодержавних програм у галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу;
затвердження порядку встановлення екологічних нормативів, лімітів та видачі відповідних дозволів чи інших документів на право використання об'єктів тваринного світу як природного ресурсу загальнодержавного значення;
організація зовнішньоекономічних зв'язків і міжнародного співробітництва у галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу;
координація роботи уповноважених центральних органів виконавчої влади у галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу;
здійснення інших повноважень, передбачених законом.
Відповідно до ст. 13 ЗУ «Про тваринний світ», до повноважень уповноважених центральних органів виконавчої влади у галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу належить:
реалізація державної політики у галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу;
здійснення державного регулювання і контролю у галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу;
здійснення нормативного регулювання у галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу;
організація робіт з охорони, використання і відтворення об'єктів тваринного світу, збереження та поліпшення середовища їх існування, умов розмноження і шляхів міграції;
вирішення відповідних питань у сфері користування об'єктами тваринного світу;
координація діяльності органів державної влади, підприємств, установ, організацій та громадян у галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу;
розроблення порядку видачі відповідних дозволів чи інших документів на право використання об'єктів тваринного світу, а також забезпечення видачі таких документів на право використання об'єктів тваринного світу, які належать до природних ресурсів загальнодержавного значення;
прийняття рішення про припинення використання об'єктів тваринного світу у випадках, передбачених цим Законом;
встановлення лімітів, норм використання об'єктів тваринного світу, вирішення в межах своїх повноважень питань щодо регулювання здійснення полювання, рибальства та інших видів використання об'єктів тваринного світу;
визначення за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну фінансову політику, вартості відповідних дозволів чи інших документів на право добування об'єктів тваринного світу;
подання в установленому порядку документів з питань надання у користування мисливських угідь та рибогосподарських водних об'єктів органам, які уповноважені приймати рішення про надання у користування таких угідь та об'єктів;
видача відповідних дозволів чи інших документів на право переселення об'єктів тваринного світу, організація роботи з їх штучного відтворення;
забезпечення ведення державного обліку чисельності та обліку обсягів добування об'єктів тваринного світу;
організація роботи щодо укладення відповідно до закону з користувачами мисливських угідь та рибогосподарських водних об'єктів договорів про умови здійснення діяльності щодо охорони, використання і відтворення тваринного світу, здійснення контролю за виконанням цих договорів;
ведення моніторингу та державного кадастру тваринного світу;
вирішення інших питань, визначених законами України та покладених на них актами Президента України.
Основними напрямами діяльності органів управління в галузі використання, відтворення і охорони тваринного світу є: ведення державного кадастру і моніторингу тваринного світу; розподіл і перерозподіл тваринного світу; планування заходів у галузі охорони і використання тваринного світу; державний та громадський контроль за охороною і використанням тваринного світу; вирішення спорів, пов'язаних з використанням тваринного світу.
До основних функцій управління належить контроль у галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу. Завданням контролю у цій галузі є забезпечення дотримання вимог фауністичного законодавства всіма державними органами, підприємствами, установами, організаціями та громадянами. Такий контроль може бути державним, громадським і відомчим