44.Особливості адміністративної відповідальності за екологічні правопорушення.

Адміністративна відповідальність передбачена Кодексом України про адміністративні правопорушення та іншими законодавчими актами;

Сутність цього виду відповідальності полягає в застосуванні до порушників екологічного законодавства адміністративно-правових санкцій. Адміністративна відповідальність застосовується тільки до фізичних осіб. Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 30 травня 2001 року № 7-рп/2001 (справа про відповідальність юридичних осіб), аналогічні за змістом санкції, що застосовуються до юридичних осіб, не є адміністративною відповідальністю – вони розглядаються як еколого-правова відповідальність.

До адміністративних стягнень, відповідно до ст. 24 КУАП відносяться:

- попередження;

- штраф;

- оплатне вилучення предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об’єктом адміністративного правопорушення;

- конфіскація предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об’єктом адміністративного правопорушення, грошей, одержаних внаслідок вчинення адміністративного правопорушення;

- позбавлення спеціального права;

- виправні роботи;

- адміністративний арешт.

Справи про екологічні адміністративні провини розглядаються:

1. адміністративними комісіями при виконавчих органах місцевих рад;

2. виконавчими органами місцевих рад;

3. місцевими судами;

4. органами внутрішніх справ, органами державних інспекцій та іншими уповноваженими державними органами (посадовими особами).

Спеціальними органами еколого-адміністративної юрисдикції є Державна екологічна інспекція Мінприроди, Держкомрибгосп України, Державний комітет водного господарства, Державна санітарно-епідеміологічна служба МОЗ України, Державний комітет промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду України тощо.

Склади екологічних провин містяться у розділі 7 КУАП „Адміністративні правопорушення в галузі охорони природи, використання природних ресурсів, охорони пам’яток історії та культури”, зокрема:

· порушення правил використання земель – ст. 53 КУАП;

· порушення вимог щодо охорони надр – ст. 57 КУАП;

· порушення правил охорони водних ресурсів – ст. 59 КУАП;

· порушення правил використання об’єктів тваринного світу – ст. 85 КУАП;

· жорстоке поводження з тваринами – ст. 89 КУАП тощо.

КУАП не є єдиним нормативним актом, який визначає порядок притягнення правопорушників до адміністративної відповідальності за екологічні провини і санкції, що до них застосовуються. Склади адміністративних провин і санкції за їх вчинення передбачені також у ст. 46 Закону України „Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення, ст. 16-17 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” .

45.Кримінальна відповідальність за порушення вимог екологічного законодавства.

Карна відповідальність за екологічні злочини передбачена Кримінальним кодексом України. Вона настає за вчинення екологічного злочину – суспільно небезпечного винного діяння / бездіяльності, що посягає на екологічний правопорядок.

У Кримінальному кодексі екологічні злочини виділені в окремий розділ 8 “злочини проти довкілля”. За екологічні злочини Кримінальний кодекс України передбачає такі санкції, як: штраф, позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, громадські роботи, виправні роботи, конфіскація майна, арешт, обмеження волі, позбавлення волі.

Прикладами складів екологічних злочинів є:

· самовільне зайняття земельної ділянки та самовільне будівництво – ст. 1971 ККУ;

· порушення порядку здійснення операцій з металобрухтом – ст. 213 ККУ;

· порушення правил екологічної безпеки – ст. 236 ККУ;

· невжиття заходів щодо ліквідації наслідків екологічного забруднення – ст. 237 ККУ;

· приховування чи перекручення відомостей про екологічний стан або захворюваність населення – ст. 238 ККУ;

· забруднення або псування земель – ст. 239 ККУ;

· порушення правил охорони надр – ст. 240 ККУ;

· забруднення атмосферного повітря – ст. 241 ККУ;

· порушення правил охорони вод – ст. 242 ККУ;

· забруднення моря – ст. 243 ККУ;

· порушення законодавства про континентальний шельф України – ст. 244 ККУ;

· знищення або пошкодження лісових масивів – ст. 245 ККУ;

· незаконна порубка лісу – ст. 246 ККУ;

· порушення законодавства про захист рослин – ст. 247 ККУ;

· незаконне полювання – ст. 248 ККУ;

· незаконне зайняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом – ст. 249 ККУ;

· проведення вибухових робіт з порушенням правил охорони рибних запасів – ст. 250 ККУ;

· порушення ветеринарних правил – ст. 251 ККУ;

· умисне знищення або пошкодження територій