Хід заняття:

Заходять діти. Дівчина з хлібом на руднику,читає вірш про хліб.

(Звучить укр. народна пісня "Зеленеє жито").

- Діти,сьогодні наша мова піде про хліб, з ним пов'язані наші укр. повір'я, традиції, звичаї. З хлібом і сіллю зустрічаємо ми дорогих гостей. Хліб здавна служив оберегом. Кругла паляниця була символом сонця,якому поклонялися наші предки. Хліб був присутній у всіх укр. обрядах. Які ви знаєте обряди і розкажіть ,яку роль відігравав хліб у них. (Великдень, Пасха,весілля,день народження, 40 святих і т.д.).

Як бачимо, жоден з обрядів не обходився без хліба, тому що хліб - це життя, це добробут, це богатство.

- Діти,а які хлібні вироби ви знаєте?

- Молодці, а давайте уявимо собі, що ми знаходимося у пекарні і ми пекарі.

Розігріваємо пальчики («Печу, печу хлібчик»).

• Діти вибирають, що вони будуть ліпити та виконують роботу.

Під час виконання завдання звучить укр. народна музика.

У кінці заняття звучить укр. народна пісня "Ксенька-пенька" в обробці А.Кос-Анатольского.

Підсумок заняття.

Зустрічаємо весну-красну (заняття з елементами народознавства та тісто пластики для дітей середньої групи)

Мета: Звернути увагу дітей на зміни в природі, активізувати відомі слова і збагачувати словником запас, розвивати уміння правильно будувати висловлювання, підбирати прикметники,узгоджувати їх з іменниками.

Познайомити дітей з старовинним звичаєм - закликати весну виробами з тіста-жайворонками.

Розучити веснянки.

Розвивати уяву, пам'ять, увагу, зв’язне мовлення.

Виховати любов до обрядів і традицій українського народу.

Обладнання:промінчик, сонечко, хмарка, грамзапис голосів птахів, тісто, стеки, чорний горошок, фартушки.

Хід заняття.

Вихователь: - Діти, послухайте загадку і відгадку, про що в ній говориться: Ой,копошилось коло,

Коло-покотьоло.

Всіх ласкаво гріло.

Цілий день світило.

А під вечір коло,

Коло-покотьоло.

Дуже натомилось.

Спати покотилось.

- Так, це сонечко. Зазирнуло сонечко до нас у віконечко, освітило групу та й поцікавилось: "А хто тут живе?" Діти називають кожне своє ім'я.

- Доторкнулось воно своїм промінчиками до щічок та носиків і з'явились у декого маленькі крапочки - веснянки. Візьміть люстерко і подивіться в нього.

«У кого веснянки, того сонечко любить».

- А давайте і ми покажемо, як ми любимо сонечко. Скажіть для сонечка красиві слова.

- Діти, а як ви гадаєте, чому сонечко так стало пригрівати, посилати свої лагідні промінці на землю?А що змінилося у природі з приходом весни?

- Правильно, на весні природа пробуджується, розступаються важкі снігові хмари, і дають змогу сонечку світити яскравіше, гріти сильніше. Воно своїм промінчиком торкається дерев, кущів, землі-матінки.

- А ось промінець торкнувся і нас. Зараз ми з ним пограємося. Я почну, а до кого промінець торкнеться - той закінчить речення.

- По небу пливуть легенькі... /хмарки/.

- Весною земля мокра, бо тане... /сніжок/.

- З гір біжать веселі... /струмочок/.

- До нас прийшла... /весна/.

- Діти, а хто знає вірші про весну?

Гра "Подоляночка"

/Фізкультхвилинка/

Весна несе радість усім. Люди з давніх-давен полюбили весну. На весняні свята водили хороводи, співали пісні-веснянки,закликали її до себе в гості.

/Діти співають заклички/.

- Ой, а чому це у нас стало сумно? Велика хмара закрила наше сонечко. А як можна звільнити сонце із полону та прогнати сердиту хмару? Давайте скажемо закличку:

Вийди, вийди, сонечко.

На дідове полечко.

На бабине зіллячко.

На наше подвір'ячко,

На весняні квіточки,

На маленькі діточки.

Там вони граються,

Тебе дожидаються.

- Знову з'явилося сонечко. Розквітають квіти, гаї сповнюються голосним пташиним співом. Ось послухайте. /Грамзапис/.

- Діти, за календарем вже настала весна. Але птахи ще з теплих країв не повернулися.

Вважалося, що на свято Сорока святих, яке відзначається 22 березня, викликають птахів з теплих країв.

А як саме?

Випікали із тіста жайворонків, виходили на вулицю, підкидали пташок догори і закликали весну, промовляючи:

Жайворонки, прилетіть!

Весну-красну принесіть!

Вважалося, що тістяні пташечки покличуть з вирію своїх пернатих родичів, а вже ті принесуть на крилах довгождане весняне тепло. То ж сьогодні, діти, ми будемо вчитися ліпити жайворонків.

- Ось тісто. Перш ніж приступати до роботи з тістом, потрібно підперезатися фартушком.

- А тепер приступаємо до роботи, беремо невеликий шматок тіста і викачуємо з нього ковбаску - це буде тулуб жайворонка. Один кінець ковбаски робимо круглим - це голівка пташки - і видовжуємо в неї дзьобик, інший кінець надрізуємо стекою на двоє - це хвостик.

Меншу за розміром ковбаску обвиваємо навхрест навколо тулуба і ножем робимо надрізи - це крильця птаха. Чорний горошок буде очима нашого жайворонка. Ось жайворонки наші й готові.

Викладайте їх на деко і віднесемо їх на кухню, щоб спекти.

- Добре ми попрацювали, а тепер можна і відпочивати.

Ну, що заспіваємо закличку:

Пташок викликаю

З теплого краю:

- Летіть, соловейки,

На нашу земельку,

Спішіть, ластівоньки.

Пасти корівоньки!

«Экзамен художника Тюбика»