34. Техніко-екологічні особливості гірничої промисловості

1. Предметом праці є не сировина з якої виробляють продукцію, а ділянка надр і корисні копалини.

2. Неможливість будівництва гірничих підприємств в оптимальних економічно-географічних умовах.

3. Необхідність значних витрат на гірничо-підготовчі роботи, обладнання робочих місць і транспортних комунікацій, які повинні реалізуватися паралельно із основним підприємством.

4. Підвищенні витрати собівартості з охорони праці і створення необхідних санітарних умов.

35. Природні чинники, що впливають на рентабельність геологічних і гірничих підприємств. Основними факторами, які визначають економічну цінність промислових запасів, а відповідно рентабельність геологічних і гірничих підприємств є :

1) мінералого-технологічні властивості мінеральної сировини (вміст к.к. у концентраті, вилучення к.к. до концентрату і вихід концентрату)

2) гірничо-геологічні параметри родовищ (загальна структура родовища, морфологія покладів, фізичні властивості к.к. і вміщуючих порід тощо). Ці показники визначають «якість надр» і їх необхідно враховувати при геолого-економічній оцінці покладів к.к..

ДОДАТКОВА ІНФОРМАЦІЯ ДЛЯ ПИТАНЬ

Формування  собівартості (гірничовидобувна сировина) Підприємства здійснюють матеріальні і грошові витрати на розширене відтворення основних фондів, виробництво і реалізацію продукції, соціальний розвиток своїх колективів і поточні витрати. Найбільший обсяг займають витрати на виробництво продукції. Вони складаються з грошового вираження витрат, пов'язаних з використанням основних фондів, матеріалів, сировини, ПММ, енергії і праці.  Всі види витрат на виробництво продукції групуються за такими елементам:  1) сировина і основні матеріали, включаючи витрати, пов'язані з використанням природних ресурсів;  2) допоміжні матеріали, паливо, електроенергія;  3) основна і додаткова заробітна плата;  4) відрахування на державне соціальне страхування, в пенсійний фонд і на медичне страхування;  5) амортизація основних фондів;  6) інші витрати - орендна плата, витрати на відрядження, оплата послуг зв'язку, пожежної охорони та ін  Витрати на реалізацію продукції, тобто позавиробничі витрати:  1) вартість тари і процесу пакування на складі готової продукції;  2) транспортування продукції;  3) відрахування збутовим організаціям;  4) інші - реклама, втрати.  Згідно з положенням про склад витрат у собівартість продукції включається декілька видів податкових платежів: плата за землю; податок на розвиток міського транспорту; відрахування в дорожні фонди та ін  Сукупність виробничих витрат показує, у що обходиться підприємству виготовлення продукції, тобто виробничу собівартість продукції. Виробнича собівартість і позавиробничі витрати складають повну собівартість продукції.  На практиці під собівартістю розуміють грошове вираження поточних витрат підприємства на виробництво і збут продукції.  В економіці прийнято поділяти підприємства за структурою витрат на наступні групи:  1) матеріаломісткі - гірнича промисловість, металургія, харчова, хімічна промисловість;  2) трудомісткі - гірська, нафтова, вугільна, лісова промисловості;  3) паливоємність - підприємства енергетики;  4) з високою часткою амортизації - нафтовидобувна і газова промисловість. 

Основні виробничі фонди - це засоби праці, неодноразово беруть участь у виробничому процесі, зберігають свою натуральну форму і по мірі використання по частинах переносять свою вартість на витрати виробництва.  При класифікації основних засобів (фондів) може бути кілька підходів.  1. За призначенням основні засоби поділяються на виробничі і невиробничі. Виробничі основні засоби беруть участь у виготовленні товару або створюють умови для трудового процесу. Невиробничі обслуговують потреби комунального господарства, охорони здоров'я, культури.  2. За ступенем участі у виробничому процесі основні засоби поділяються на засоби активні і пасивні. До активних відносяться фонди, які безпосередньо впливають на виробництво, кількість і якість продукції або послуг - верстати, гірничопрохідницького устаткування. Пасивні створюють умови для виробничого процесу - будівлі, споруди, дороги.  3. З точки зору правової кваліфікації основні виробничі фонди розглядаються в наступних категоріях:  а) речі рухомі і нерухомі,  б) роботи і послуги.  Вартісна оцінка основних фондів здійснюється наступним чином: за первісною вартістю (ціною придбання без податку на додану вартість), за відновленою вартістю і за залишковою вартістю.  Первісна вартість основних засобів включає в себе їх придбання, транспортування, монтаж або будівництво за сформованими на той період цінами.  Відновлена ​​вартість основних засобів - вартість їх у сучасних умовах, тобто в цінах на момент їх переоцінки.  Залишкова вартість розраховується від первісної або відновленої за вирахуванням зносу за період роботи.   Оборотні фонди Оборотні кошти - грошові кошти, що направляються на створення запасів матеріально-товарних цінностей і фінансування сфери обігу.  Оборотні кошти, авансовані на створення запасів матеріально-товарних цінностей, утворюють оборотні виробничі фонди. Оборотні виробничі фонди споживаються в кожному виробничому циклі і повністю переносять свою вартість на вартість продукції, не зберігаючи своєї матеріальної форми.  Оборотні фонди включають в себе наступне.  Виробничі запаси, сировина, матеріали, паливо, ПММ, покупні напівфабрикати, спецодяг Незавершене виробництво - необроблене сировину, матеріали

Витрати, пов'язані з найближчої та перспективної підготовкою виробництва нових видів продукції та їх освоєнням Інші оборотні фонди у вигляді незавершеного виробництва підсобного господарства підприємства. 

Оборотні фонди мають високу ліквідність, тому споживаються в кожному виробничому циклі повністю, переносячи свою вартість на готовий товар, і відшкодовуються в міру його реалізації. На частку оборотних фондів припадає близько 80% вартості оборотних коштів, у тому числі близько 70% складають виробничі запаси.  Крім оборотних фондів у структуру оборотних коштів входять також фонди обігу.  Фонди обігу також постійно перебувають у русі, тобто в кругообігу. До них відносяться: 

• готова продукція на складі; 

• продукція, що знаходиться в дорозі до споживача; 

• грошові кошти на рахунках у банку, в акредитивах, у цінних паперах; 

• грошові кошти в касі підприємства; 

• дебіторська і кредиторська заборгованості. 

Стадійність геологорозвідувальних робіт

Відповідно до прийнятої стадійності геологорозвідувальних робіт виділяються

• початкова,

• попередня

• детальна геолого-економічні оцінки об'єктів геологорозвідувальних робіт [на глинисті породи].