21. Види гірничої ренти.

Гірнича рента поділяється на :

1. Диференційна рента I – це складова, що формується за рахунок відмінностей у продуктивності однакових витрат праці в різних природних умовах і розташуванні об’єктів.

2. Диференційна рента II є прибутком, який сформований як результат різної продуктивності послідовних інвестицій на об’єктах надрокористування.

Умови виникнення диф. ренти:

1. Наявність відмінностей в умовах експлуатації родовищ

2. Обмежена кількість площ з родовищами корисних копалин різних за якістю.

3. Наявність товарно-грошових відносин.

3. За умови наявності монопольного ринку мінеральної сировини формується монопольна рента. Це прибуток, утворений з продажу сировини за ціною, що перевищує її вартість внаслідок виробництва надзвичайно вигідних умов.

4. Екологічна рента - частина прибутку надрокористувачів, які експлуатують родовище в більш сприятливих екологічних умовах порівняно з іншими.

Чинники формування екологічної ренти

1.Розташування родовищ у регіонах із сприятливими екологічними умовами.

2. Застосування екологічно безпечних технологій видобутку і збагачення.

5) Абсолютна рента – при підвищенні цін формування на мінеральну сировину внаслідок сприятливих кон’юнктурних передумов . Вона не залежить від природно-ресурсних характеристик і не потребує додаткових інвестицій.

В природно-ресурсну ренту входить диф.рента I, II, екологічна рента, а решта складових прибутку формують загальну ренту.

22. Визначення та відмінності диференціальної ренти і та іі.

Диференційна рента І –складова ренти, що формується за рахунок відмінності у продуктивності витрат праці у різних природних умовах і розташуванні об’єктів .

Є два підвиди:

Рента спричинена різкою концентрацією копалин на родовищі

Спричинена різним розташуванням корисних копалин

Диференційна рента ІІ – прибуток, який сформувався, як результат різної продуктивності послідовних інвестицій на об’єктах надра користування.

23.Методи визначення складових природної ренти.

Природна рента — додатковий прибуток, який отримують понад певний прибуток на витрачені працю і капітал.

Утворення ренти обумовлено сприятливішими умовами, в яких один з природокористувачів знаходиться перед іншим, наприклад, за рахунок виявлення, розвідки і видобутку природних копалин з кращими гірничо-геологічними характеристиками, вищої продуктивності пластів, місця розташування природних ресурсів, кращих кліматичних умов, вищої природної родючості землі, наявності привілеїв і т. д.

Рентою вважається прибуток, який отримує власник природного ресурсу від здачі його в оренду або від його експлуатації. Вели­чина ренти визначається багатьма чинниками (природними власти­востями ресурсу, технологічною схемою експлуатації, кон'юн­ктурою ринку, тощо), головним з яких є природні властивості ресур­су. Якщо власник або орендатор несе витрати на експлуатацію ре­сурсу, але постійно має прибуток від реалізації продукції, то цей прибуток є обумовлений природними властивостями природного об'єкту. При викладанні курсу економіки природних ресурсів у яко­сті прикладу у більшості випадків беруть земельні ресурси сільсько - господарського призначення, родючість яких являється головним чинником формування розмірів ренти. Але, не менш яскравим при­кладом можуть бути і родовища корисних копалин, природні особ­ливості яких (якість сировини, геологічні умови її залягання та ін.) визначають прибутковість їх експлуатації і розміри ренти.

При формуванні рівноважної ціни на ринку формується і рент­ний прибуток, який дорівнює різниці між витратами і виручкою (рис.1.1).

Завдяки тому, що природні об'єкти мають різні властивості, ви­трати на виробництво одиниці продукції на різних об'єктах будуть різними, відповідно чому буде різним і рентний прибуток, якщо ціна визначається ринком, на який окремі виробники вплинути не мо­жуть.

А

24. Економічні методи та інструменти державного регулювання у сфері використання надр. Збалансована система державного управління у сфері природокористування повинна мати такі головні складові частини:

• регулювання природокористування і охорони довкілля, еколого-економічне нормування господарчої діяльності;

• контроль за використанням природних ресурсів та додержанням екологічних вимог, нормативів і стандартів;

• моніторинг та прогноз стану природних ресурсів і довкілля, прогнозування, попередження та упередження надзвичайних екологічних ситуацій і катастроф;

• екологічна реабілітація ушкоджених територій.

Це регулювання має здійснюватися через конкретні механізми, до яких відносяться: 1 – законодавчі і нормативно-правові; 2 - ліцензійні; 3 – економічні

Економічний механізм в сфері природокористування повинен стати однією з визначальних частин загальної системи. Він має формуватися на основі удосконалення існуючих важелів економічного регулювання і стимулювання, за рахунок чого частка екологічних витрат у складі ВВП може бути істотне підвищена. Необхідним елементом також має бути економічне стимулювання екологічно дружніх систем господарювання (використання „чистих” технологій та окремих технологічних процесів, невиснажливе використання природних ресурсів та ін.).

25.Види платежів за надра у вітчизняній практиці. Вітчизняна система надрокористування характеризується наступним переліком платежів за надра:

- плата за геолого-розвідувальні роботи

- плата за геолого-розвідувальні роботи (здійснюється за рахунок держбюджету)

- плата за видодування

- плата за експлуатацію підземних споруд

- акцизний збір

- рентна плата (нафта/газ)

Пільги:

- скидки за вичерпання надр

- розробка технологічних родовищ

- розробка позабалансових запасів

- видобування з запасів розвіданих за власний кошт

Бонуси:

- першовідкривачів

- за підтвердження геологічних прогнозів

Підкреслене зникло на даний час.

Основні значення плати за надрокористування наведені в податковому кодексі України і характеризуються рентними підходами оподаткування (врахування природних якісних і кількісних характеристик родовищ). Кодексом передбачено плата за видобування корисних копалин у вигляді рентної плати за нафту і газ і за тверді та інші види корисних копалин.

Плата за тверді корисні копалини встановлюється в залежності від

- ліквідності

- рентабельності

- встановлена як відсоток від вартості ресурсу

Абсолютні платежі встановлені в питомих ставках за обсяг видобутих корисних копалин, а відносні – як % вартості.

1. Плата абсолютна =10грн/т

2. Плата відносна = 5% цінності ресурсу

Цінність ресурсу = Вартість к.к. + (Вартість к.к. + Коефіцієнт рентабельності)* Обсяг видобутку/Обсяг видобутку

Найбільша відносна плата характерна для ювелірної сировини, багатих залізних руд, кольорових і благородних металів, а також для деяких видів будівельної сировини.

Найбільша абсолютна – для вуглеводневої сировини, марганцевих руд, гірничо-рудної сировини.