14. Виробничі і невиробничі фонди гірничих підприємств

Основні фонди поділяються на:

Виробничі; Невиробничі

В свою чергу виробничі поділяються на активні та пасивні.

До активних належать(шахта 1, шахта2, кар’єр1, кар’єр2, трансп. Цехи)

До пасивних(монтажно-будівельні цехи, ремонті, збагачувальна фабрика2, фабрика окабкування, збагачувальна фабрика2, Хвостошламосховище)

15. Собівартість продукції в гірничій промисловості.

Собівартість продукції – витрати на виробництво товарної продукції в грошовій формі, які формуються з витрат на основні засоби, оплату праці, амортизаційні відрахування , управління і обслуговування виробництва та витрати на реалізацію виробництва.

Виробнича собівартість складає 80-90%, 10-20% - витрати на збут продукції.

Важливим фактором формування собівартості є ціна на готову продукцію.

16.Формування собівартості у геологічному виробництві

Собівартість продукції – це витрати на виробництво товарної продукції в грошовій формі, які формуються з витрат на основні засоби, оплату праці, амортизаційні відрахування, управління і обслуговування виробництва та витрат на реалізацію продукції.

Виробнича собівартість складає 70-90% від повної собівартості, 10-30% - адміністративні витрати на збут

Важливим фактором собівартості є ціна на готову продукцію. Собівартість формують оборотні фонди.

17. Ознаки та приклади раціонального і нераціонального надрокористування

Раціональним надрокористуванням вважається високоефективне,екологічно безпечне, рентабельне використання надр.

Нераціональне характеризується високою інтенсивністю освоєння, втратою темпів відтворення і створення екологічних небезпек.

18. Визначення та приклади комплексного освоєння надр

Комплексне освоєння надр — найбільш повне та економічне освоєння всіх видів ресурсів земних надр на основі комплексів ефективних гірничих технологій.

Надрокористування передбачає освоєння надр в різних напрямках.

Головні ресурси:

1. Родовища твердих, рідких та газоподібних корисних копалин

2. Відвали видобутих забалансованих КК і розкривних порід

3. Відходи збагачувального і металургійного виробництва ( хвосто- та шлакосховища)

4. Глибинні джерела прісних, мінеральних і термічних вод.

5. Внутрішнє тепло надр Землі

6. Природні і техногенні порожнини в надрах

Відходи видобутку й переробки КК є значні по запасах, зокрема відвали, що представляють промисловий інтерес.

19. Етапність освоєння надр та стадії гоологорозвідувальних робіт

Традиційні види користування надрами:

1. Геологічне вивчення, дослідно промислова розробка

2. Пошукорозвідувальна:

1. Розвідка родовищ

2. Видобування КК

3. Будівництво і експлуатація підземних споруд не пов’язаних з видобутком: зберігання нафти, газу, захоронення відходів, скидання стічних вод.

4. Створення геологічної теорії та об’єктів, що мають наукове, культурне, оздоровче та інше значення

20.Визначення природної та гірничої ренти .

Прибуток, який отримується при експлуатації ресурсів геологічного середовища і обумовлений природно-ресурсними характеристиками конкретного об’єкту називається гірнича рента.

Природна рента — додатковий прибуток, який отримують понад певний прибуток на витрачені працю і капітал. Утворення ренти обумовлено сприятливішими умовами, в яких один з природокористувачів знаходиться перед іншим, наприклад, за рахунок виявлення, розвідки і видобутку природних копалин з кращими гірничо-геологічними характеристиками, вищої продуктивності пластів, місця розташування природних ресурсів, кращих кліматичних умов, вищої природної родючості землі, наявності привілеїв і т. д. На думку Ахатова А.Г. природна рента може бути рентою диференціальної I, II, а також абсолютною рентою. Цей же автор класифікує природну ренту за видами на гірничо-геологічну, гірську, водну, земельну, лісову і т.д. і доводить, що диференціальна рента II можлива тільки для поновлюваних природних копалин.