Тема 2. Генезис і еволюція фінансів

1.Історичний характер фінансів, їх генезис

Термін “фінанси” з'явився у XIII столітті в Італії. Він походить від середньовічного латинського терміна “financia”, що означає:

1. платіж на користь держави;

2. обов'язкову сплату грошей, яка пов'язувалася з передачею частини доходу громадянина в розпорядження правителя на його утримання та на інші витрати державного змісту.

У XVIII століття під фінансами розуміли державне публічне господарство або господарство будь-якого державного утворення нижчого рівня (земство, міська община тощо).

У XVIII столітті державні утворення різного рівня стали називатися союзами публічного змісту, а фінанси — формами та методами добування коштів і їх витрачання цими союзами при виконанні покладених на них функцій. Способи мобілізації коштів постійно змінювалися й удосконалювалися, що пов'язано з розвитком економіки держав.

Найвищого розквіту фінанси досягли у XX столітті, коли функції держави набагато розширилися і вдосконалилися, а товарно-грошові відносини посіли головне місце в економічних системах. Фінанси перетворилися на універсальний і надзвичайно активний елемент економічного життя, розвинулися методи і форми мобілізації коштів та їх розподіл у державі з метою задоволення потреб населення, удосконалення виробничих та соціальних процесів.

У практичному плані фінанси — це складова економічної системи будь-якої держави, використання якої дає змогу успішно реалізовувати кінцеву мету економічного та соціального розвитку.

Метою функціонування фінансів є досягнення високого рівня добробуту як держави, так і окремого громадянина.

Призначення фінансів — забезпечити необхідні умови для створення, розподілу та використання ВВП в країні. Це досягається завдяки організації різноманітних фондів фінансових ресурсів на всіх етапах діяльності держави, підприємницьких структур і кожного громадянина. Фонди фінансових ресурсів, що обслуговують економічні процеси, різняться методами створення, напрямками використання, інтересами суб'єктів економічної діяльності і методами їх виробничої й суспільної співпраці та кінцевими цілями відповідного виду діяльності.

Роль фінансів найвідчутніше проявляється при розв'язанні соціальних проблем. Тут створюються фонди фінансових ресурсів для здійснення соціальних заходів як на рівні кожного громадянина для покриття витрат на соціальні цілі, так і на рівні господарських структур для задоволення соціальних, позабюджетних і благодійних потреб, започаткування позабюджетних і благодійних фондів, а також фондів фінансових ресурсів на соціальні цілі в складі бюджетів.

Проте вирішальна роль у задоволенні соціальних потреб належить фондам, які створюються державою. Нині у більшості країн світу державою все більше виділяється коштів на вирішення соціальних питань – суспільних благ і послуг, які є неречовими, але істотно впливають на рівень добробуту та якість життя.

2.Фінансові категорії та взаємозв’язок фінансів з іншими економічними категоріями

Фінансові категорії — це категорії фінансової науки, які в теоретичній формі характеризують важливі сторони фінансово-економічної діяльності. Вони відображають стійкі причинно-наслідкові зв'язки і залежності, які складають зміст об'єктивних економічних законів.

До основних фінансових категорій належать:

• податки;

• державний кредит;

• державні доходи;

• державні витрати;

• бюджет.

Податки — це плата суспільства за виконання державою її функцій.

Державний кредит — грошові відносини, що виникають у держави із юридичними та фізичними особами у зв'язку із мобілізацією тимчасово вільних грошових коштів у розпорядження органів державної влади, які призначені для фінансування державних витрат

Державні доходи – фінансові відносини, які складаються в державі в процесі формування бюджетного фонду фінансових ресурсів.

Державні витрати – це фінансові відносини, які обумовлені використанням централізованих та децентралізованих доходів держави і направлені на задоволення загальних потреб держави.

Бюджет — економічні відносини, що виникають у держави із юридичними та фізичними особами у зв'язку із розподілом і перерозподілом ВВП з метою формування і використання бюджетного фонду, призначеного для виконання державою покладених функцій.

Фінанси виконують свою роль поряд з іншими економічними категоріями і передусім — з ціною. Ціна — це грошовий вираз вартості будь-якого товару, тобто за допомогою ціни, як і фінансів, здійснюється розподіл ВВП.

Загальні відмінності фінансів і ціни полягають в наступному:

1. Ціновий розподіл завжди пов'язаний із обміном, а фінансовий відбувається за межами акту купівлі-продажу товарів.

1. Ціновий розподіл передує фінансовому.

2. Фінансовий розподіл є гнучкішим, оскільки ціновий визначає лише пропорції майбутнього вартісного розподілу.

Взаємозв'язок фінансів і ціни полягає в тому, що ціни є основою фінансового розподілу вартості, а фінанси, базуючись на пропорціях розподілу, що склалися під впливом цін, виступають інструментом, що їх реалізує.

У розподільчих процесах поряд з фінансами та ціною бере участь і заробітна плата. Одержавши заробітну плату, працівник використовує її не лише для обміну на товари першої необхідності. Заробітна плата створює фонди грошових засобів для придбання товарів тривалого користування, цінних паперів із метою одержання доходів тощо. У цьому разі згадані фонди є фінансами кожного громадянина.

Відмінності фінансів і заробітної плати такі:

За допомогою зарплати розподіляється необхідний продукт, а за допомогою фінансів – весь національний продукт.

Розподільчі відносини, що здійснюються через зарплату, матеріалізуються у грошових коштах, що надходять у власність окремих громадян для задоволення їхніх особистих потреб, а фінанси мають суспільне призначення.

На відміну від фінансів, функціонування зарплати може розглядатись як процес двостороннього руху вартості. Зарплата має компенсаційний характер і залежить від кількості та якості затраченої праці — кожний працівник повинен отримувати від суспільства таку частку вартості, яка відповідає його трудовому вкладу.

Взаємозв'язок фінансів і зарплати полягає у тому, що, з одного боку, фінанси “допомагають” зарплаті формувати фонд оплати праці, відділяючи його від інших грошових фондів підприємств.

Фінанси тісно пов'язані з кредитом. При функціонуванні як фінансів, так і кредиту створюються й використовуються фонди фінансових ресурсів. Фінанси готують передумови для функціонування кредиту.

Відмінності фінансів і кредиту полягають в наступному:

1. Кредит функціонує на основі поверненості.

2. Кредитні ресурси виражають “розірваний у часі рух” вартості від кредитора до позичальника і назад, а фінансові відносини — односторонній процес.

3. Кредитний перерозподіл пов'язаний із переміщенням грошових коштів між суб'єктами розподільчого процесу, а фі­нансовий здійснюється як між суб'єктами господарювання, так і в рамках кожного з них.

4.Кредитні ресурси формуються у процесі перерозподілу за рахунок тимчасово вільних коштів підприємств, держави, громадян, а фінансові — із доходів і нагромаджень, що утво­рились на стадії вартісного розподілу.

5.Кредит надається позичальнику на визначений термін на умовах поверненості та платності, а фінансові ресурси — безоплатно, без визначення умов їх повернення.

6.Кредит має тісніший зв'язок з грошовим обігом. З його допо­могою задовольняється потреба в платіжних засобах, здійс­нюється регулювання грошової маси.