Тема 10. Соціальні позабюджетні фонди

1. Характеристика державних позабюджетних фондів цільового призначення

Державні позабюджетні фонди цільового призначення є самостійною ланкою централізованих фінансів, яка поряд із державним та місцевими бюджетами повинна сприяти зростанню економіки та підвищенню суспільного добробуту громадян. Централізовані та децентралізовані фонди концентрують майже 1 /4 усіх фінансових ресурсів держави.

Характерною відмінністю державних позабюджетних фондів цільового призначення від бюджетів державного та місцевого рівня є чітка регламентація їх призначення і взаємозв’язку доходів і витрат. Доходи ж і видатки державного та місцевого бюджетів – знеособлені.

Роль та значення позабюджетних цільових фондів проявляється через мету та завдання їх діяльності. До завдань відносять:

забезпечення соціального захисту населення через надання соціальних допомог та послуг, а також шляхом фінансування соціальної інфраструктури;

сприяння економічному розвитку держави через фінансування, кредитування і субсидування;

фінансування природоохоронних заходів через встановлення спеціальних джерел і штрафів за забруднення навколишнього природного середовища.

Державні фонди цільового призначення можуть утворюватися двома шляхами:

відокремлення із державного бюджету окремих видатків, що мають значуще суспільне значення;

формуванням спеціальних фондів із самостійними джерелами доходів.

Основними принципами організації функціонування фондів цільового призначення є:

принцип загальності

принцип державності

принцип обов’язковості

принцип цільовості

принцип некомерційності

Державні цільові фонди – це форма перерозподілу і використання фінансових ресурсів, які знаходяться в розпорядженні центральних органів влади та органів місцевого самоврядування, мають цільове призначення, яке втілюється в чітко встановлених джерелах утворення та напрямах використання на потреби соціального та економічного характеру.

Світова наука й практика мають значний досвід щодо мобілізації коштів на вказані цілі, які включають такі джерела:

внески громадян;

асигнування з бюджету;

фінансові ресурси підприємницьких структур;

кошти спонсорів;

благодійні внески;

доходи від інвестування власних коштів;

кредит.

Фонд соціального захисту інвалідів.

Головними завданнями Фонду є⁷:

реалізація у межах своєї компетенції державної політики у сфері соціального захисту інвалідів;

здійснення контролю за виконанням підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами і організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, які використовують найману працю (далі - підприємства), нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, установленого Законом України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”;

фінансування заходів щодо соціального захисту інвалідів.

2. Джерела формування і напрями використання фінансових ресурсів соціальних фондів України

Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, провадить збір і акумуляцію страхових внесків та інших коштів, призначених для фінансування матеріального забезпечення та соціальних послуг, та забезпечує їх надання, а також здійснює контроль за використанням цих коштів.

Діяльність Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, здійснюється за принципами:

законодавчого визначення умов і порядку здійснення загальнообов’язкового державного соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням;

обов’язковості страхування осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах державних гарантій реалізації застрахованими особами своїх прав;

обов’язковості фінансування витрат, пов’язаних із наданням матеріального забезпечення та соціальних послуг, в обсягах, передбачених законодавством;

формування та використання страхових коштів на засадах солідарності та субсидування;

цільового використання коштів;

паритетності в управлінні Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності представників держави, застрахованих осіб та роботодавців;

відповідальності за реалізацію права застрахованої особи на матеріальне забезпечення та соціальні послуги.

Кошти Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, спрямовуються на⁸:

виплату застрахованим особам допомоги по тимчасовій непрацездатності, вагітності та пологах, на поховання;

фінансування санаторно-курортного лікування та оздоровлення застрахованих осіб і членів їх сімей, позашкільне обслуговування, у тому числі придбання дитячих новорічних подарунків;

утворення резерву страхових коштів у розрахунку не менш як на п’ять календарних днів для фінансування матеріального забезпечення застрахованих осіб;

забезпечення поточної діяльності та утримання органів Фонду, розвиток його матеріально-технічної бази.

Фонд загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття створено для управління страхуванням на випадок безробіття, провадження збору та акумуляції страхових внесків, контролю за використанням коштів, виплати забезпечення та надання соціальних послуг, здійснення інших функцій.

Страхування на випадок безробіття здійснюється за принципами⁹:

надання державних гарантій реалізації застрахованими особами своїх прав

обов’язковості страхування на випадок безробіття всіх працюючих на умовах трудового договору

цільового використання коштів страхування на випадок безробіття;

солідарності та субсидування;

обов’язковості фінансування Фондом загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття витрат, пов’язаних з наданням матеріального забезпечення у випадку безробіття та соціальних послуг в обсягах, передбачених законодавством;

паритетності в управлінні страхуванням на випадок безробіття держави, представників застрахованих осіб та роботодавців;

диференціації розмірів виплати допомоги по безробіттю залежно від страхового стажу та тривалості безробіття;

надання на рівні не нижче за прожитковий мінімум допомоги по безробіттю та матеріальної допомоги у період професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації;

законодавчого визначення умов і порядку здійснення страхування на випадок безробіття.

Джерелами формування коштів Фонду є¹⁰ (рис. 10.2):

страхові внески страхувальників - роботодавців, застрахованих осіб;

асигнування державного бюджету;

суми фінансових санкцій, застосованих до підприємств, установ, організацій та фізичних осіб за порушення встановленого порядку сплати страхових внесків та використання коштів Фонду, недотримання законодавства про зайнятість населення, а також суми адміністративних штрафів, накладених відповідно до закону на посадових осіб та громадян за такі порушення;

прибуток, одержаний від тимчасово вільних коштів Фонду, у тому числі резерву коштів Фонду, на депозитному рахунку;

благодійні внески підприємств, установ, організацій та фізичних осіб;

інші надходження відповідно до законодавства України.

Фонд соціального страхування від нещасних випадків – некомерційна самоврядна організація, що діє на підставі статуту, який затверджується її правлінням.

Діяльність Фонду соціального страхування від нещасних випадків здійснюється за принципами¹¹:

паритетності держави, представників застрахованих осіб та роботодавців в управлінні Фондом;

своєчасного та повного відшкодування шкоди страховиком;

обов’язковості страхування від нещасного випадку осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту) та інших підставах, передбачених законодавством про працю, а також добровільність такого страхування для осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, та громадян - суб’єктів підприємницької діяльності;

надання державних гарантій реалізації застрахованими громадянами своїх прав;

обов’язковості сплати страхувальником страхових внесків;

формування та витрачання страхових коштів на солідарній основі;

диференціювання страхового тарифу з урахуванням умов і стану безпеки праці, виробничого травматизму та професійної захворюваності на кожному підприємстві;

економічної заінтересованості суб’єктів страхування в поліпшенні умов і безпеки праці;

цільового використання коштів страхування від нещасного випадку.