Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
shpori_finansi.doc
Скачиваний:
3
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
584.7 Кб
Скачать

2 Класифікація податків, її ознаки. Види податків. Прямі і непрямі податки

Класифікація податків проводиться за кількома ознаками:

Залежно від рівня державної влади, що вводить податок і розпоряджається податковими надходженнями, розрізняють:

  • загальнодержавні податки – це обов’язкові платежі, що встановлюються найвищими органами влади, а іноді й управління, і є обов’язковими для справляння на всій території країни незалежно від того, до якого бюджету вони зараховуються

  • місцеві податки – це обов’язкові платежі, які встановлюються місцевими органами влади, і їх справляння є обов’язковим лише на певній території. До місцевих податків і зборів (обов’язкових платежів) належать:

До загальнодержавних належать такі податки і збори (обов’язкові платежі):

1) податок на додану вартість;

2) акцизний збір;

3) податок на прибуток підприємств;

4) податок з доходів фізичних осіб;

5) мито;

6) державне мито;

7) податок на нерухоме майно (нерухомість);

8) плата за землю;

9) рентні платежі;

10) податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів;

11) податок на промисел;

12) збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок Державного бюджету;

13) збір за спеціальне використання природних ресурсів;

14) збір за забруднення навколишнього середовища;

15) збір на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;

16) збір на обов’язкове державне пенсійне страхування;

17) збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства;

18) фіксований сільськогосподарський податок;

19) єдиний податок для суб’єктів малого бізнесу та інші..

До місцевих податків належать:

1) податок з реклами;

2) комунальний податок.

До місцевих зборів належать:

1) збір за припаркування автотранспорту;

2) ринковий збір;

3) збір за видачу ордера на квартиру;

4) курортний збір;

5) збір за участь у бігах на іподромі;

6) збір за виграш у бігах на іподромі;

7 ) збір з осіб, які беруть участь у грі на тоталізаторі на іподромі;

8) збір за право використання місцевої символіки;

9) збір за право проведення кіно- і телезйомок;

10) збір за проведення місцевого аукціону, конкурсного розпродажу і лотерей;

11) збір за видачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі та сфери послуг;

12) збір з власників собак.

Механізм справляння та порядок сплати місцевих податків і зборів (обов’язкових платежів) встановлюється місцевими органами самоврядування відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, встановлених законами України, крім збору за проїзд по території прикордонних областей автотранспорту, що прямує за кордон, який встановлюється обласними органами.

За формою оподаткування всі податки поділяються на дві групи:

  • прямі податки встановлюються безпосередньо щодо платників, їх розмір залежить від масштабів об’єкта оподаткування; це податки які стягує держава безпосередньо з доходів (зарплата, прибуток, проценти) чи з майна платника податку (землі, будівлі, цінних паперів).

  • непрямі податки встановлюються в цінах товарів і послуг, їх розмір для окремого платника прямо не залежить від його доходів, звичайно, більше в абсолютному розмірі платить той, хто більше споживає, а більше споживає той, хто має більші доходи. Формально непрямий податок сплачує власник (продавець) товару, а реально – покупець, бо сума податку включена в ціну.

Непрямі податки поділяються на дві групи залежно від характеру торговельної діяльності. Внутрішня торгівля пов'язана з використанням двох видів непрямих податків: акцизів і фіскальних монополій. Акцизи – це непрямі податки, які встановлюються у вигляді надбавки до ринкової ціни. Фіскальна монополія держава сама встановлює таку ціну, яка забезпечує їй певні надходження (по економічному змісту фіскальна монополія виражає прибуток держави від реалізації монополізованих товарів).

За економічним змістом об'єкта оподаткування податки поділяються:

  • податки на доходи стягуються із доходів фізичних та юридичних осіб. Безпосередніми об’єктами оподаткування е заробітна плата та інші доходи громадян, прибуток або валовий доход громадян, підприємців, фірм, підприємств

  • податки на споживання сплачують не при отриманні доходів, а при їх використанні. Вони справляються у формі непрямих податків

  • податки на майно встановлюються щодо рухомого чи нерухомого майна. На відміну від податків на споживання, які сплачуються тільки один раз – при купівлі, податки на майно стягуються постійно, доки майно перебуває у власності. Оцінка майна може проводитись різними методами (вартість у грошовому виразі, площа будинку, потужність двигуна автомобіля)

За способом стягнення розрізняють два види податків:

  • розкладні податки спочатку встановлюються в загальній сумі відповідно до потреб держави в доходах, потім цю суму розкладають на окремі частини по територіальних одиницях, а на низовому рівні – між платниками. Це – історично перша форма стягнення податків

  • окладні податки передбачають установлення спочатку ставок, а відтак – і розміру податку для кожного платника окремо. Загальна величина податку формується як сума платежів окремих платників

За способом зарахування податкових надходжень розрізняють:

  • закріплені податки – обов’язкові платежі, які на тривалий період повністю чи частково закріплені як джерело доходів конкретного бюджету

  • регулюючі податки – обов’язкові платежі, які мають надходити до різних бюджетів

Відносно до платника розрізняють:

  • податки з юридичних осіб (податок на прибуток, комунальний податок).

  • податки з фізичних осіб (податок на доходи фізичних осіб)

  • змішані податки (плата за землю).

Відносно до джерела сплати розрізняють:

  • податки, що включаються у валові витрати та собівартість

  • податки, що включаються в ціну товару

  • податки, що сплачуються з прибутку або капіталу

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]