23. Поняття, предмет та метод правового регулювання

Правове регулювання – вплив спеціальних правових засобів на поведінку учасників суспільних відносин для узгодження їх інтересів та впорядкування суспільних відносин. Ознаки: є однією з форм правового впливу, здійснюється завдяки спеціальним правовим засобам, має за мету узгодження інтересів учасників суспільних відносин, призначенням є впорядкування суспільних відносин, предметом є сукупність однорідних суспільних відносин, що регулюються позитивним правом, вплив спеціальних засобів доповнюється дією загальних, спеціальні правові засоби регулювання відносини доповнюються державою, у правових засобах передбачається соціально значущий варіант поведінки, методом правового регулювання є сукупність правових способів впливу на суспільні відносини, за обсягом є вужчими від правового впливу.

Предмет правового регулювання - це сукупність однорідних суспільних відносин, що регулюється позитивним правом.

Ознаки предмета правового регулювання:

—► це найбільш значущі для суспільства відносини;

—► ці відносини є однорідними, стійкими, типовими;

—► їх виникнення пов'язано з вольовою цілеспрямованою діяльністю

учасників суспільних відносин;

—► ці відносини є усталеними; такими, що неодноразово повторюються;

—► ці відносини регулюються або можуть регулюватися нормами права;

—► їх можна контролювати

Характер предмета правового регулювання визначає частку відповідних способів правового регулювання.

Метод правового регулювання-це сукупність прийомів та засобів, за допомогою яких здійснюється правове регулювання однорідних суспільних відносин.

Диспозитивний – застосовується для врегулювання суспільних відносин, що потребують координації інтересів суб’єктів

Імперативний – застосовується для врегулювання суспільних відносин, що базуються на принципах субординації.

24. Типи, сфери та межі правового регулювання

Тип правового регулювання – це порядок сполучення дозволів, зобовязань та заборон для впорядкування суспільних відносин.

Види:

Загальнодозвільний – це такий порядок сполучення способів регулювання, за якого найбільша частка належить дозволам. Здійснюється за принципом – особі дозволено чинити все, за винятком того, що прямо заборонено.

Спеціальнодозвільний – такий порядок сполучення способів регулювання, за якого частка зобовязань та заборон є значно вищою ніж дозволів. Здійснюється за принципом – особі заборонено чинити все те, за винятком того, що прямо дозволено.

Сфера правового регулювання – це соціальний прострір, в якому може здійснюватися правовий вплив на учасників суспільних відносин.

Види:

1. Сфера потенційного правового регулювання – йе соціальний простір, де потенційно може здійснюватися правовий вплив на учасників суспільних відносин.

2. Сфера необхідного правового регулювання – це соціальний простір, в межах якого існує обєктивна потреба в здійсеннні правового впливу на учасників суспільних відносин і впорядкуванні таких відносин.

3. Сфера хаконодавчого регулювання – це соціальний простір, де здійснюється правово регламентація суспільних відносин.

4. Сфера правореалізаційного регулювання – це соціальний простір, де нормативно-правові приписи реально здійснюються учасниками суспільних відносин.

Межі правового регулювання – це ті явища, які окреслюють сфри правового регулювання.