
- •1.Об’єкт та предмет загальної теорії права
- •2. Методологія загальної теорії права
- •3. Юридичний позитивізм
- •4. Соціологічне право розуміння
- •5. Природничо-правовий підхід
- •6. Інтегративна юриспруденція
- •7. Правотворчість: поняття, види, принципи
- •8. Основні стадії правотворчості
- •9. Особливості законотворчості
- •10. Правотворча техніка: поняття, склад
- •11. Проблеми систематизації нормативно-правових приписів в Україні
- •12. Зовнішня форма(джерело) права: поняття, ознаки, види
- •13. Поняття та структура системи джерел права
- •14. Передумови та поняття правозастосування
- •15. Нормативно-правова конкуренція та способи її попередження та подолання
- •16. Нормативно-правові прогалини: поняття, види, способи їх попередження та подолання
- •17. Правовий вакуум та способи його заповнення
- •24. Нормативно-правові та правозастосовчі колізії та способи їх подолання та попередження
- •19. Поняття та мета тлумачення нормативно-правових приписів
- •20. Поняття та способи тлумачення нормативно-правових приписів
- •21. Правовий вплив: поняття, форми
- •22. Правові засоби: поняття, види
- •За формою впливу
- •За функцією та роллю в регулюванні суспільних відносин:
- •За предметом впливу:
- •За обсягом суспільних відносин, на які поширюється вплив:
- •23. Поняття, предмет та метод правового регулювання
- •24. Типи, сфери та межі правового регулювання
- •25. Механізм та стадії правового регулювання
- •26. Поняття та структура правової ситеми суспільства
- •27.Загальні ознаки романо-германського типу правової системи
- •28. Загальні ознаки англо-американського типу правової системи
- •29. Загальні ознаки міждержавного типу правової системи
23. Поняття, предмет та метод правового регулювання
Правове регулювання – вплив спеціальних правових засобів на поведінку учасників суспільних відносин для узгодження їх інтересів та впорядкування суспільних відносин. Ознаки: є однією з форм правового впливу, здійснюється завдяки спеціальним правовим засобам, має за мету узгодження інтересів учасників суспільних відносин, призначенням є впорядкування суспільних відносин, предметом є сукупність однорідних суспільних відносин, що регулюються позитивним правом, вплив спеціальних засобів доповнюється дією загальних, спеціальні правові засоби регулювання відносини доповнюються державою, у правових засобах передбачається соціально значущий варіант поведінки, методом правового регулювання є сукупність правових способів впливу на суспільні відносини, за обсягом є вужчими від правового впливу.
Предмет правового регулювання - це сукупність однорідних суспільних відносин, що регулюється позитивним правом.
Ознаки предмета правового регулювання:
—► це найбільш значущі для суспільства відносини;
—► ці відносини є однорідними, стійкими, типовими;
—► їх виникнення пов'язано з вольовою цілеспрямованою діяльністю
учасників суспільних відносин;
—► ці відносини є усталеними; такими, що неодноразово повторюються;
—► ці відносини регулюються або можуть регулюватися нормами права;
—► їх можна контролювати
Характер предмета правового регулювання визначає частку відповідних способів правового регулювання.
Метод правового регулювання-це сукупність прийомів та засобів, за допомогою яких здійснюється правове регулювання однорідних суспільних відносин.
Диспозитивний – застосовується для врегулювання суспільних відносин, що потребують координації інтересів суб’єктів
Імперативний – застосовується для врегулювання суспільних відносин, що базуються на принципах субординації.
24. Типи, сфери та межі правового регулювання
Тип правового регулювання – це порядок сполучення дозволів, зобовязань та заборон для впорядкування суспільних відносин.
Види:
Загальнодозвільний – це такий порядок сполучення способів регулювання, за якого найбільша частка належить дозволам. Здійснюється за принципом – особі дозволено чинити все, за винятком того, що прямо заборонено.
Спеціальнодозвільний – такий порядок сполучення способів регулювання, за якого частка зобовязань та заборон є значно вищою ніж дозволів. Здійснюється за принципом – особі заборонено чинити все те, за винятком того, що прямо дозволено.
Сфера правового регулювання – це соціальний прострір, в якому може здійснюватися правовий вплив на учасників суспільних відносин.
Види:
Сфера потенційного правового регулювання – йе соціальний простір, де потенційно може здійснюватися правовий вплив на учасників суспільних відносин.
Сфера необхідного правового регулювання – це соціальний простір, в межах якого існує обєктивна потреба в здійсеннні правового впливу на учасників суспільних відносин і впорядкуванні таких відносин.
Сфера хаконодавчого регулювання – це соціальний простір, де здійснюється правово регламентація суспільних відносин.
Сфера правореалізаційного регулювання – це соціальний простір, де нормативно-правові приписи реально здійснюються учасниками суспільних відносин.
Межі правового регулювання – це ті явища, які окреслюють сфри правового регулювання.