
- •1. Особливості будови слизової оболонки ротової порожнини в різних її ділянках
- •2. Ендокринна частина підшлункової залози
- •3. Граафів фолікул. Намалювати, позначити структурні компоненти
- •4. Намалювати схему соматичної та автономної рефлекторних дуг. Поясніть особливості їх будови
- •5. Назвіть особливості будови різних типів капілярів
- •6. Опишіть будову товстої кишки
- •1. Схематично замалювати поперечний розріз губи новонародженої дитини, позначити її частини та структурні компоненти
- •2.Клітинний склад респіраторного епітелію. Показати схематично, назвати функції клітини
- •3. Стадії спрематогенезу. Коротка характеристика
- •4. Будова спинномозкового вузла
- •5. Назвіть відмінності будови вен порівняно з артеріями
- •6. Опишіть властивості стовбуровлї кровотворної клітини
1. Схематично замалювати поперечний розріз губи новонародженої дитини, позначити її частини та структурні компоненти
|
1- шкірна частина губи A – епідерміс B - дерма C – волосяний фолікул D – сальна залоза E – потова золоза 2. проміжна частина губи F – багатошаровий епітелій G – сполучнотканинна основа 3. слизова частина губи H багатошаровий плоский незроговілий епітелій I власна пластинка J підслизова основа K слинні залози 4. м’язи губи |
2.Клітинний склад респіраторного епітелію. Показати схематично, назвати функції клітини
Респіраторний епітелій – псевдобагатошаровий війчастий епітелій, яким вкриті практично усі повітроносні шляхи. У людини він містить клітини типів:
Війчасті клітини – найчисленніші. Базальний кінець звужений, контактує з базальною мембраною, апікальний кінець розширений, містить довгі війки, які переміщують слиз з адсорбованими до нього посторонніми частинками у напрямку глотки
Келихоподібні екзокриноцити – одноклітинні ендоепітеліальні залози, що продукують слиз, який має антимікробні властивості. При наповненні секретом вони набухають. К-сть цих клітин зменшується в дистальному напрямку.
Базальні клітини – мають широку основу і вузьку верхівку. Це камбільні клітини. Містять багато кератинових філаментів, зв’язані десмосомами з сусідніми клітинами, напівдесмосомами – з базальною мембраною
Високі вставні клітини – призматичної форми, їх апікальний полюс не доходить до поверхні епітелію. Виконують камбіальну функцію.
Щіточкові клітини – призматичної форми, досягають поверхні епітелію апікальним полюсом, укритим мікроворсинками. На базальному полюсі утворюють синапси з чутливими нервовими волокнами.
Броннхіолярні екзокриноцити (клітини Клара) – зустрічаються лише в дистальних ділянках повітроносних шляхів і респіраторних бронхіолах. Мають куполоподубну верхівку, випуклу над поверхнею епітелію. Вони продукують компоненти сурфактанта. Мають добре розвинену гладку ЕПС, яка містить ферменти, що беруть участь в детоксикації хімічних сполук.
Ендокринні клітини мають пірамідну форму, в базальній частині містять секреторні гранули. Продукують пептидні гормони і біогенні аміни. Функція ендокриноцитів трахеї – місцева регуляція скорочення гладких м’язів дихальних шляхів.
Дендритні клітини (кл Лангерганса) – спеціалізовані антиген-презентуючі клітини кістково-мозкового походження. Утворюють довгі розгалуджені відростки, що лежать між епітеліальними клітинами.
3. Стадії спрематогенезу. Коротка характеристика
Спрематогенез – процес утворення чоловічих статевих клітин. Здійснюється в сім’яних канальцях в такій послідовності клітинних форм: сперматогонія, сперматоцити першого і другого порядків, спрематида, спрематозоїд. У сперматогенезі розрізняють 4 послідовні фази:
Фаза розмноження (проліферації) – відповідають сперматогонії – кл з найбільш периферійним положенням у складі звивистого канальця. Серед сперматогоній розрізняють субпопуляції стовбурових (повільно діляться) і напівстовбурових (швидко проліферують) клітин. Сперматогонії – ядерні клітини, неправильної форми, діляться шляхом мітозу. Мають диплоїдний набір хромосом. Їх проліферацію регулює фолікулостимулюючий гормон
Фаза росту – починається під впливом тестостерону. Сперматогоній перетворюється в сперматоцит І. Кл збільшуються в об’ємі, проходять профазу мейозу.перед початком профази відбувається подвоєння к-сті ДНК і сперматоцит стає тетраплоїдним. Сперматоцит проходить фази лептотени, зиготени, пахітени, диплотени. На стадії діікінезу хромосоми відходять одна від одної
Фаза дозрівання – сперматоцит вступає в метафазу мейозу. Прицьому в результаті першого подулі дозрівання утворюється вторинний сперматоцит. Він має менші розміри, розміщений ближче до просвіту звивистого канальця. Перед другим поділом в сперматоциті не відбувається синтез ДНК і подвоєння хромосомного матеріалу. В результаті другого поділу утворюється сперматида – кл з гаплоїдним набором хромосом. Сперматиди – невеликі кл, можуть бути полігональної, округлої чи витягнутої форми. Ядра в кінці фази дозрівання ущільнюються і набувають овальної форми. Клітинні форми, які виникають на послідовних етапах сперматогенезу формують багатоклітинну структуру – синцитій.
Фаза формування (сперміогенезу) – сперматиди перетворюються в сперматозоїди. Хроматин ущільнюється, елементи комплексу Гольджі трансформуються в акросому, утворюється джгутик…