3. Граафів фолікул. Намалювати, позначити структурні компоненти

Граафів (третинний, антральний, зрілий) фолікул – це фолікул з повністю сформованою великою порожниною, яка займає більшу частину його об’єму.

У процесі росту овоцит вкривається захисними оболонками – прозорою зоною і променистою короною. Фолікулярний епітелій формує зернистий шар (гранульозу) фолікула, всередині утворюється порожнина –антрум. На внутрішній стінці фолікула зернистий шар утворює виступ – яйценосний горбок (кумулюс), в якому міститься овоцит, оточений багатьма шарами фолікулярних клітин. Зі сполучної тканини навколо формується тека фолікула, яка складається з базальної мембрани, внутрішнього та зовнішнього шарів. Внутрішня тека містить судини, колагенові волокна, велику кількість нервових волокон, кліини текоцити. Зовнішня тека побудована зі щільної сполучної тканини. Між клітинами променистого вінця і поверхнею дозріваючої яйцеклітини відбувається обмін речовин, про що свідчать тонкі відростки, що йдуть від основи фолікулярних клітин до поверхні овоцита

4. Намалювати схему соматичної та автономної рефлекторних дуг. Поясніть особливості їх будови

5. Назвіть особливості будови різних типів капілярів

Гемокапіляри виконують основну функцію кровоносної системи щодо обміну речовин між кров’ю та тканинами, відіграють роль гістогематичного бар’єра, забезпечують мікроциркуляцію.

Стінка капілярів утворена: ендотелієм (внутрішній шар плоских клітин, в яких розрізняють ядерну зону, зону органел і периферійну зону, яка може містити отвори – фенестри (50-60 нм), у деяких випадках перекриті діафрагмою), базальною мембраною (має тонкофібрилярну будову, може бути суцільною або містити отвори – пори) і перицити.

Залежно від будови ендотелію, базальної мембрани і діаметра просвіту капіляри подіяляються на:

• Соматичного типу – діаметром до 10 мкм, мають суцільний шар нефенестрованого ендотелію і суцільну базальну мембрану; вони локалізуються в шкірі, м’язовій тканині, серці, головному мозку

• Капіляри вісцерального типу, які містять фенестрований ендотелій і суцільну базальну мембрану; локалізуються у ниркових клубочках, ворсинках тонкої кишки, залозах внутрішньої секреції

• Капіляри синусоїдного типу, які містять отвори в ендотелії і пори в базальній мембрані, розташовані в кровотворних органах і печінці.

6. Опишіть будову товстої кишки

Товста кишка – частина травної трубки, яка забезпечує формування і виведення калових мас. У просвіті нагромаджуються секреторні речовини. Бактеріальна флора товстої кишки виробляє вітаміни, забезпечує перетвравлення клітковини. Анатомічно розрізняють: сліпу кишку, червоподібний відросток, висхідну ободову, поперечну ободову, низхідну ободову, сигмоподібну ободову та пряму кишку. Довжина становить 1,2-1,5 м, діаметр до 5 см.

Стінка товстої кишки має три оболонки: слизову з підслизовою основою, м’язову та зовнішню.

Слизова оболонка утворена одношаровим циліндричним епітелієм, сполучнотканинною власною пластинкою, м’язвовою пластинкою з двох шарів гладких міоцитів (вн циркулярного і зовн – поздовжнього) і підслизовою основою з пухкої сполучної тканини. Особливість – наявність великої кількості крипт і відсутність ворсинок. Переважну більшість клітин становлять келихоподібні клітини (продукують слиз, який сприяє проходженню калових мас, менше стовпчастих епітеіоцитів з посмугованою облямівкою та ендокриноцитів). Біля основи крипт розташовані малодиференційовані клітини, які здійснюють фізіологічну регенерацію епітелію. Інколи в криптах виявляються клітини Панета.

У пухкій сполучній тканині власної пластинки СО є значні скупчення лімфоцитів (утворюють поодинокі лімфатичні вузлики – формують важливу ланку в механізмі імунного захисту травного каналу).

М’язова пластинка слизової оболонки товстої кишки утворена двома шарами галдких міоцитів: вн циркулярним і зовн – косо-поздовжнім). В червоподібному відростку ця пластинка розвинена слабко.

Підслизова основа утворена пухкою сполучною тканиною, у якій є скупчення жирових клітин і значна к-сть лімфатичних вузликів. Тут розміщені судинно-нервові сплетення.

М’язова оболонка утворена двома шарами гладком’язових кл: вн циркулярним і зовн – поздовжнім, між якими розташована пухка сполучна тканина. В ободовій кишці зовн шар несуцільний, утворює три поздовжні стрічки, між якими утворюються випини.

Зовнішня оболонка більшої частини – серозна, в каудальній частині прямої кишки серозна оболонка переходить в адвентиційну. Серозна оболонка окремих ділянок утворює пальцеподібні вирости, заповнені жировою клітковиною.

Білет 2