
- •1. Предмет і метод історії економіки та економічної думки.
- •Основні фактори розвитку господарства ранніх цивілізацій.
- •Характеристика східної цивілізації в «осьовий час».
- •Становлення та розвиток античних держав.
- •Економічна думка Стародавніх Греції і Риму.
- •7. Структурні трансформації Західної Європи в хі-хv ст., економічна думка цього періоду.
- •8. Економічний розвиток давньоруської ранньофеодальної держави та пам’ятки економічної думки.
- •Передумови виникнення ринкового господарства. Меркантилізм.
- •10. Розвиток продуктивних сил європейських країн: кінець хv – початок хvii ст.
- •11. Фізіократи, початок класичної політичної економії
- •12. Розвиток ринкового господарства в провідних європейських країнах – друга половина хіі – перша половина хіх ст.
- •А. Сміт як фундатор економічної думки.
- •Етапи становлення історичної школи.
- •Економічне вчення д. Рікардо.
- •16. Основні складові та історичний розвиток теорії марксизму.
- •17. Особливості ринкового господарства європейських країн в другій половині хіх – початку хх ст.
- •Становлення та основні концепції маржиналізму.
- •19. Становлення інституціоналізму та його головні напрямки.
- •20. Економіка сша в другій половині хіх – на початку хх ст. Економічна теорія а. Маршалла.
- •21. Особливості розвитку ринкового господарства та основні напрямки економічної думки в Україні в другій половині хіх- на початку хх ст.. М. Туган-Барановський.
- •22. Теорії монополії і конкуренції (Дж. Робінсон, е. Ченберлен, й. Шумпетер).
- •23. Світова економічна криза 1929-1933 рр.: причини і наслідки.
- •24. Теоретична система та економічна програма Дж. М. Кейнса.
- •Основні характеристики світової системи господарства у другій половині хх ст.
- •26. Основні напрямки розвитку світової економічної думки у 50-70 рр. Хх ст.
- •27. Глобалізація світового господарства в кінці хх- на початку ххі ст.
- •29. Економічний розвиток України за умов радянської економічної системи.
- •30.Позитивні і негативні наслідки ринкового реформування національної економіки.
20. Економіка сша в другій половині хіх – на початку хх ст. Економічна теорія а. Маршалла.
Перша промислова революція підготувала економічні передумови для здійснення другої технологічної революції (1870—-1918) в нових історичних умовах, які позначилися подальшим розвитком ринкового господарства в період монополістичної конкуренції.
У 1873 р. відбулася світова економічна криза, яка була наслідком циклічного розвитку капіталістичної економіки в умовах вільної конкуренції.
Криза співпала з початком розгортання другої науково-технологічної революції, що позначилася значними відкриттями в галузі науки й техніки. Наука перетворилася на рушійну силу технічного прогресу, почала активно впливати на розвиток продуктивних сил суспільства.
Кінець XIX — початок XX ст. позначився новими технологічними процесами одержання чорних та кольорових металів, крекінгом нафти, одержанням штучних барвників, добрив та ліків. У цей період були створені принципово нові двигуни; електромотор, електрогенератор, парова та гідравлічна турбіни, двигуни внутрішнього згорання. Були створені нові засоби пересування: автомобіль, тепловоз, електровоз, мотоцикл, літак. Однак, найбільшим досягненням останньої третини XIX ст. слід вважати заміну парової енергіїна електричну та широке ЇЇ впровадження в промисловості, транспорті, зв'язку, у побуті людей. На духовну сферу людства мало великий вплив винайдення радіо та поширення кінематографу. Значні зміни відбулися у виготовленні сучасного озброєння.
Збільшення обсягів виробництва товарів, зростання міст, освоєння корисних копалин у колоніях призвело до розвитку та вдосконалення транспорту. Швидкими темпами зростає довжина залізниць, будуються нові величезні канали — Суецький та Панамський, почалась електрифікація залізниць. У великих містах створюються лінії трамваїв і метро, на залізницях почали впроваджуватись тепловози та електровози.
Відбувається подальше зростання чисельності населення та Інтенсифікація руху робочої сили, переважно за рахунок імміграції.
Технічний прогрес наприкінці XIX — на початку XX ст. активно вплинув на процес розширення виробництва, застосування нової техніки, що призводить до концентрації останнього, збільшення розмірів промислових підприємств і централізації капіталу і а виникнення монополій.
Альфред Маршалл (1842-1924) – англійський економіст, фун-датор кембриджської школи, з ім’ям якого пов’язують становлення неокласичного напряму в економічній теорії. Власні доктрини виклав у праці “Принципи економічної науки”, яка принесла йому світову популярність.
У 1908 р. з ініціативи А. Маршалла було введено новий курс за назвою “Еconomics”, який витіснив підручник Дж.С. Мілля. А. Маршалл є автором низки праць, серед яких “Економіка промисловості” (1889 р.), “Промисловість і торгівля” (1919 р.).
У своїх дослідженнях використав математичні й графічні методи аналізу. Під впливом Г. Спенсера вважав еволюцію єдиною формою су-спільного розвитку, поширюючи вчення дарвінізму на економічні відно-сини. Економічна теорія А. Маршалла є синтезом досягнень класичної науки (А. Сміта, Д. Рікардо, Дж.С. Мілля) і теорії маржиналізму.
Метод Маршалла – метод часткової рівноваги. При розгляді ситуації всі елементи, крім одного, приймаються як постійні і ве-деться спостереження за змінами цього одного елемента.
Концепція ціноутворення (попит і пропозиція) Маршалла: фун-кція попиту на товар залежить від граничної корисності, а ціна по-питу – не що інше, як грошова оцінка бажання. Далі автор форму-лює закон попиту, згідно з яким попит на товар зростає при зниженні ціни і зменшується при її збільшенні.
Маршалл увів поняття “еластичність попиту” – функціональна за-лежність попиту від зміни ціни. Попит на товар еластичний, якщо він змінюється більшою мірою, ніж ціна товару. Після цього Маршалл до-сліджує ціну пропозиції як мінімальну ціну, за якою продавець згод-ний продати певну кількість товару за певною ціною. Ціна пропозиції визначається лише витратами. Під останніми мається на увазі подо-лання небажання зазнати незручностей через тягар праці та жертву капіталу. Далі Маршалл подає у графічній формі функціональну за-лежність ціни від попиту і пропозиції. Ціна рівноваги встановлюється на перетині кривих попиту і пропозиції.
Теорія Маршалла – це теорія цін у конкурентних умовах. У “Прин-ципах економічної науки” аналізується стихійне регулювання цін в умовах вільної конкуренції. Але вчений не міг обійти процес швидко-го зростання виробничих монополій та їхнього впливу на механізм ці-ноутворення. Автор розглядав монополію як окремий випадок в умовах панування необмеженої конкуренції і механізму її ціноутворення.
Вчений трактував закон спадної родючості ґрунту як універсаль-ний закон спадної продуктивності, що діє не тільки в сільському гос-подарстві, а й у промисловості, що має всеосяжне значення.
Капітал, на думку Маршалла, не має речовинної форми, але тісно пов’язаний з речами. До капіталу він відносив і нематеріальні блага: знання, організацію, а також підприємницькі здібності, професійну майстерність і ділові зв’язки підприємця.
Принципу заміщення Маршалл надавав велике значення. Підпри-ємець вибирає ті фактори виробництва, які вважає найбільш відповід-ними для досягнення мети. Ціна суми його факторів завжди нижча за ціну будь-якого іншого набору факторів.