- •1. Предмет і метод історії економіки та економічної думки.
- •Основні фактори розвитку господарства ранніх цивілізацій.
- •Характеристика східної цивілізації в «осьовий час».
- •Становлення та розвиток античних держав.
- •Економічна думка Стародавніх Греції і Риму.
- •7. Структурні трансформації Західної Європи в хі-хv ст., економічна думка цього періоду.
- •8. Економічний розвиток давньоруської ранньофеодальної держави та пам’ятки економічної думки.
- •Передумови виникнення ринкового господарства. Меркантилізм.
- •10. Розвиток продуктивних сил європейських країн: кінець хv – початок хvii ст.
- •11. Фізіократи, початок класичної політичної економії
- •12. Розвиток ринкового господарства в провідних європейських країнах – друга половина хіі – перша половина хіх ст.
- •А. Сміт як фундатор економічної думки.
- •Етапи становлення історичної школи.
- •Економічне вчення д. Рікардо.
- •16. Основні складові та історичний розвиток теорії марксизму.
- •17. Особливості ринкового господарства європейських країн в другій половині хіх – початку хх ст.
- •Становлення та основні концепції маржиналізму.
- •19. Становлення інституціоналізму та його головні напрямки.
- •20. Економіка сша в другій половині хіх – на початку хх ст. Економічна теорія а. Маршалла.
- •21. Особливості розвитку ринкового господарства та основні напрямки економічної думки в Україні в другій половині хіх- на початку хх ст.. М. Туган-Барановський.
- •22. Теорії монополії і конкуренції (Дж. Робінсон, е. Ченберлен, й. Шумпетер).
- •23. Світова економічна криза 1929-1933 рр.: причини і наслідки.
- •24. Теоретична система та економічна програма Дж. М. Кейнса.
- •Основні характеристики світової системи господарства у другій половині хх ст.
- •26. Основні напрямки розвитку світової економічної думки у 50-70 рр. Хх ст.
- •27. Глобалізація світового господарства в кінці хх- на початку ххі ст.
- •29. Економічний розвиток України за умов радянської економічної системи.
- •30.Позитивні і негативні наслідки ринкового реформування національної економіки.
А. Сміт як фундатор економічної думки.
Економічне вчення Адама Сміта (1723—1790), видатного англійського економіста, представника класичної школи політекономії, стало узагальненням мануфактурного періоду розвитку капіталізму. За часів А. Сміта Великобританія перетворилася на економічно найрозвиненішу країну світу завдяки швидкому розвитку промисловості, появі капіталістичних відносин у сільському господарстві, експансії зовнішньої торгівлі. Зазначені процеси дали змогу цьому геніальному економісту проаналізувати новий капіталістичний спосіб виробництва та притаманні йому економічні відносини. Працею всього життя А. Сміта схала книга "Дослідження про природу та причини багатства народів" (1776), у якій раніше нагромаджені людством економічні знання узагальнені й перетворені в систему економічної науки на засадах загальних теоретичних принципів.Вихідним пунктом своєї теоретичної системи А. Сміт визначав "абстрактну" людину, якій від природи притаманний егоїзм. Дотримуючись постулатів теорії природного порядку, А. Сміт запевняв, що людьми рухають виключно егоїзм і думка про власну вигоду, користь для себе. Люди, які обмінюються працею та її продуктами, роблять послуги одна одній, керуючись лише прагненням до особистої вигоди, — від інших мотивів поведінки "економічної" людини А. Сміт абстрагується. Дбаючи про власні інтереси, кожна людина сприяє дотриманню інтересів усього суспільства, зростанню продуктивних сил. "Невидима рука", яка керує складними взаємозв'язками господарської діяльності людей, визначена А. Смітом таким чином: "Він (індивід— О. Н.) має на увазі лише свій власний інтерес, дбає лише про власну вигоду, причому в цьому випадку він невидимою рукою спрямовується до мети, яка зовсім не входила в його наміри. Дбаючи про свої власні інтереси, він часто дієвіше служить інтересам суспільства, ніж тоді, коли свідомо прагне служити їм".
Економічне життя, на думку А. Сміта, підпорядковане об'єктивним закономірностям, які не залежать від волі й свідомих прагнень людей. Таким чином, А. Сміт визнає стихійні й об'єктивні закони економічного розвитку, але ототожнює природний порядок з капіталізмом вільної конкуренції. Суть системи природної свободи він сформулював так: "Кожній людині, яка не порушує законів справедливості, надається право абсолютно вільно дбати ... про свої власні інтереси та конкурувати своєю працею й капіталом з працею й капіталом будь-якої іншої особи й цілого класу".Аналізуючи переважно мінову вартість, А. Сміт розрізняв природну та ринкову ціну товару. Природна ціна — це середня ціна товару за умов вільної конкуренції, тому вона є найнижчою. Ринкова ціна формується на основі попиту й пропозиції, відхиляючись від природного рівня. Монопольну ціну А. Сміт визначив як найвищу, що формується природним або штучним шляхом: у першому випадку через виключні географічні та кліматичні умови, у другому — унаслідок надання державою привілеїв і пільг.
А. Сміт був фундатором товарної теорії грошей. Їх походження він пояснював об'єктивним стихійним процесом розвитку поділу праці та обміну. Гроші як товар не вважав єдиною формою багатства, оцінював їх як переважно технічне знаряддя для обміну і торгівлі. Розглядав дві функції грошей - міру вартості і засіб обігу, останню вважав головною. Пропонував замінити золото і срібло паперовими банкнотами під банківське забезпечення.