- •1. Предмет і метод історії економіки та економічної думки.
- •Основні фактори розвитку господарства ранніх цивілізацій.
- •Характеристика східної цивілізації в «осьовий час».
- •Становлення та розвиток античних держав.
- •Економічна думка Стародавніх Греції і Риму.
- •7. Структурні трансформації Західної Європи в хі-хv ст., економічна думка цього періоду.
- •8. Економічний розвиток давньоруської ранньофеодальної держави та пам’ятки економічної думки.
- •Передумови виникнення ринкового господарства. Меркантилізм.
- •10. Розвиток продуктивних сил європейських країн: кінець хv – початок хvii ст.
- •11. Фізіократи, початок класичної політичної економії
- •12. Розвиток ринкового господарства в провідних європейських країнах – друга половина хіі – перша половина хіх ст.
- •А. Сміт як фундатор економічної думки.
- •Етапи становлення історичної школи.
- •Економічне вчення д. Рікардо.
- •16. Основні складові та історичний розвиток теорії марксизму.
- •17. Особливості ринкового господарства європейських країн в другій половині хіх – початку хх ст.
- •Становлення та основні концепції маржиналізму.
- •19. Становлення інституціоналізму та його головні напрямки.
- •20. Економіка сша в другій половині хіх – на початку хх ст. Економічна теорія а. Маршалла.
- •21. Особливості розвитку ринкового господарства та основні напрямки економічної думки в Україні в другій половині хіх- на початку хх ст.. М. Туган-Барановський.
- •22. Теорії монополії і конкуренції (Дж. Робінсон, е. Ченберлен, й. Шумпетер).
- •23. Світова економічна криза 1929-1933 рр.: причини і наслідки.
- •24. Теоретична система та економічна програма Дж. М. Кейнса.
- •Основні характеристики світової системи господарства у другій половині хх ст.
- •26. Основні напрямки розвитку світової економічної думки у 50-70 рр. Хх ст.
- •27. Глобалізація світового господарства в кінці хх- на початку ххі ст.
- •29. Економічний розвиток України за умов радянської економічної системи.
- •30.Позитивні і негативні наслідки ринкового реформування національної економіки.
12. Розвиток ринкового господарства в провідних європейських країнах – друга половина хіі – перша половина хіх ст.
У кінці XVII ст. в Англії після революції, що остаточно покінчила з феодалізмом, встановився буржуазно-демократичний політичний устрій. А сама Англія, яка перемогла в боротьбі за панування на морях в XVI ст. Іспанію, у XVII ст. – Голландію, у XVIII ст. – Францію, перетворилася на світову супердержаву. Залишаючись невеликою країною, вона стала центром величезної колоніальної імперії, куди входила майже вся Північна Америка, Індія і інші регіони.
Невідповідність ручної технології підвищеному попиту на бавовняні тканини дозволилося впровадженням машин. Після механізації прядіння і ткання виникла потреба у створенні універсального двигуна, не залежного від сил природи (як, наприклад, водяне колесо). Таким двигуном з'явилася парова машина, створена Дж. Уаттом (патент 1784 р.). У тому ж році побудували першу прядильну парову фабрику. Парова машина отримала дійсно універсальне застосування у промисловому виробництві, а декілька пізніше і на транспорті.
Прогрес металургії, у свою чергу, сприяв швидкому розвитку англійської кам'яновугільної промисловості. У шахтах з'явилися рейкові шляхи («трамвай») для кінного вивезення вугілля. Поєднання рейок і парової машини привело до залізниці. Перший локомотив був створений Дж. Стефенсоном у 1814 р., а залізниця – у 1824 р., а механізований водний транспорт на базі винайденого американцем Р. Фултоном пароплаву з'явився ще раніше. Поява залізниць і створення на їх основі стабільних комунікацій між різними економічними регіонами і галузями промисловості викликала корінний перелом у господарському житті країни.
Промисловий переворот у Франції відрізнявся від аналогічного процесу в Англії. Він розпочався пізніше, мав затяжний характер, ма-сове застосування машин почалось лише у 1820-1830-х рр., а завер-шення його відбулось у 1850-1860-х рр.
Таке відставання було зумовлене низкою причин. Феодальна економіка поступилась новій системі лише у результаті кількох ре-волюційних потрясінь (1789-1794, в 1815, 1830, 1848 рр.). Завойов-ницькі походи Наполеона І відволікали матеріальні та людські ресур-си від народного господарства та призводили до економічних втрат. Негативно вплинула на французьку економіку континентальна бло-када Англії, яка скоротила масштаби поширення англійських товарів, особливо техніки.
Промисловий переворот у Німеччині розпочався у 30-ті рр. ХІХ ст. і лише в текстильній промисловості окремих німецьких дер-жав. До середини ХІХ ст. він не вийшов за межі початкової стадії, що й зумовило переважання ремісничого виробництва. Це пояснювалось тим, що в першій половині ХІХ ст. зберігалась феодальна роздробле-ність, продовжувалось звільнення селян, Німеччина була віддалена від світових торговельних шляхів.
Створення митного союзу в 1833 р., який став першим кроком до об’єднання німецьких держав в одне економічне ціле, та буржуазна революція 1848 р., в результаті якої були ліквідовані залишки феода-льних відносин та політичне домінування феодалів, частково усунули перешкоди на шляху індустріалізації країни.