1. Предмет і метод історії економіки та економічної думки.

Історія економіки – наука відносно молода. Її зародження припадає на XVI ст. У період з XVI ст. до середини XIX ст. вона була представлена окремими історико-галузевими описами та дослідженнями. В середині XIX ст. ця наука сформувалась у самостійну галузь. Історія економічних учень - наука, яка вивчає про­цес еволюції суспільного виробництва та економічних кон­цепцій, ідей і поглядів, що відображають історичний про­цес виникнення, розвитку та зміни економічних систем. Історія економічних учень - особлива система наукових поглядів, у центрі якої лежить економічна теорія.

Предметом історії економічних учень є вивчення виникнення і розвитку економічних ідей, течій і шкіл, формування і розвиток економічної науки як особливої системи знань. Історія економічної науки розкриває процес виникнення економічних категорій, концепцій, теорій, показує їх спад­коємність і безперервність процесу.

Історія економіки вивчає всі прояви економічної діяльності людства з найдавніших часів до сьогодення. Об’єктом дослідження є економіка на макро-, мезо-, мікро та глобальному рівнях. Нині сферою вивчення історії економіки є економічні моделі (типи), в яких організовується господарська діяльність людини, механізм функціонування, взаємодія та взаємовплив економічних систем. Такий підхід дає змогу зберегти у дослідженнях спадковість історичного процесу і розкрити багатоваріантність його розвитку.

Економічна думка – найзагальніше, надзвичайно широке і багатопланове поняття, яке відомий дослідник історії економічного аналізу Й. Шумпетер визначив як “сукупність усіх поглядів і побажань з економічних питань, які наявні у суспільній свідомості в певний час і в певному місці”.

Отже, глибоке розуміння сутності сучасних економічних теорій потребує з'ясування джерел їхнього зародження і роз­витку. А знання сучасних економічних теорій дає змогу ро­зуміти й формувати економічну політику держав, в основу якої завжди покладені певні економічні теорії. Знання історії економічних учень важливе для оволодін­ня культурою економічного мислення, для творчого сприйняття й використання економічної теорії, для подальшого розвитку економічної науки. У складній системі економічних наук історія економіч­них учень посідає важливе місце. Теоретично осмислюючи та узагальнюючи досягнення кожної з них, ми створюємо, тим самим, одну з передумов їх подальшого поступального розвитку. Поряд із цим історія економічних учень має й самостійне значення, виконуючи такі важливі функції: формування і розвиток економ. мислення; пізнання поступального процесу еволюції економіч­ної науки; засвоєння економ. категорій, законів і принципів у їх історичних змінах; творче оволодіння економ. науками; виявлення правильних теоретичних і практичних орієнтирів на основі вивчення альтернативних економічних по­глядів.

Методологічно історія економічних учень як особлива система наукових поглядів об'єднує сукупність методів еко­номічного аналізу. До них можна віднести такі методи: діа­лектичний, наукової абстракції, історичний і логічний ме­тоди, системно-структурний.

Діалектика як метод - метод пізнання, загальний для всіх наук, у тому числі для історії економічних учень. Він базується на використанні законів і принципів філософії, сутність яких полягає у пізнанні економічних явищ і про­цесів у їхньому зв'язку та взаємозалежності, у стані безпе­рервного розвитку, у розумінні того, що накопичення кількісних змін зумовлює зміни якісного стану, що джерелом розвитку є єдність і боротьба протилежностей.

Наукова абстракція як метод полягає в поглибленому пізнанні реальних економічних процесів шляхом виокрем­лення основних, найсуттєвіших ознак сторін певного яви­ща, очищених (абстрагованих) від всього випадкового, не­істотного. Результатами застосування методу наукової аб­стракції є формування понять, економічних категорій, ви­явлення і формування законів.

Історичний і логічний методи використовуються економіч­ною теорією для дослідження економічних процесів у єдності. Історичний метод вивчає ці процеси у тій історичній послідов­ності, в якій вони виникали, розвивалися і змінювалися один за одним у житті. Логічний метод досліджує економічні про­цеси в їх логічній послідовності, прямуючи від простого до складного, звільняючись при цьому від історичних випадко­востей, зигзагів і подробиць, не властивих цьому процесові.

Системно-структурний метод дослідження сприяє усвідомленню еволюції економічної науки як цілісного системного процесу у всій різноманітності його внутрішніх і зовнішніх зв’язків, структурних елементів і рівнів.

Історія економ. учень, відображаючи в теоретичних концепціях реалії економічного життя, перебуває в постійно­му розвитку. Це наука постійного пошуку спроб зрозуміти та відобразити функціонування економічної системи, що ба­зується на ринкових та державних важелях регулювання еко­номіки.