Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
GOS_otvety.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
1.15 Mб
Скачать

59. Поняття і види систематизації нормативно-правових актів.

Систематизація нормативно-правових актів — це діяльність щодо впорядкування та удосконалення нормативно-правових актів, зведення їх в єдину внутрішньо-узгоджену систему.

Систематизація законодавства почала проводитись давно. Історії відомі чотири головних види систематизації: консолідація, інкорпорація, кодифікація, створення Зводу законів.

Консолідація — вид систематизації в процесі якого кілька актів об’єднуються в новому документі. В процесі консолідації правотворчим органом створюється новий НПА, який повністю замінює попередні; усі нормативні положення раніше прийнятих актів об’єднуються в ньому без змін, хоча, як правило здійснюється їх редакційна правка: усуваються суперечності, повтори тощо.

Інкорпорація — вид систематизації нормативних актів, який полягає у зібранні їх у збірниках у певному порядку без зміни змісту. Критерії систематизації: хронологічний або алфавітний порядок, напрям діяльності, сфера суспільних відносин, тематика наукового дослідження тощо. Можна також назвати кілька видів інкорпорації: за юридичним значенням вона буває офіційна чи неофіційна; за обсягом — загальна, галузева, міжгалузева, спеціальна; за критерієм об'єднання — предметна, хронологічна, суб'єктивна. Результатом інкорпорації є збірники, де нормативні акти розташовуються в хронологічному або алфавітному порядку, за предметною ознакою, з урахуванням юридичної чинності об'єднуваних актів тощо.

Кодифікація — вид систематизації нормативних актів, що мають спільний предмет регулювання, який полягає у їх змістовній переробці (усунення розбіжностей і суперечностей, скасування застарілих норм) і створенні зведеного нормативного акта. Різновидами кодифікації є кодекс, статут, положення.

Звід законів — це така систематизація, яка включає всі види систематизації (інкорпорацію, кодифікацію), в т.ч. і прийняття нових актів, яких не було раніше.

60. Співвідношення нормативно-правових актів з актами тлумачення та актами застосування норм права.

Нормативні акти - первинні, інтерпретаційні й правозастосовні акти - производны від нормативних у тому розумінні, що без нормативних актів їхнє існування немислимо. Спочатку з'являється (видається) нормативний акт, потім з'являються акти його тлумачення й застосування, тобто він (нормативний акт) - обов'язкова передумова появи останніх, оскільки неможливо тлумачення й застосування права без самого права (представленого таким його джерелом як нормативний акт). Розходження цих актів по суб'єкті виражається в тім, що відповідно до законодавства України тільки нормативні акти - результат діяльності суб'єктів правотворчества, тобто нормативні акти - результат правотворческой діяльності (правотворчества). Законодавство України не передбачає правотворческие повноваження для суб'єктів тлумачення й застосування норм права.

Нормативно-правові акти, як підсумок правотворчої діяльності необхідно відрізняти від актів тлумачення норм права (інтерпретаційних актів) та правозастосувальних актів (індивідуальних правових рішень).

Можна виділити три основних ознаки нормативно-правових актів, які є їх особливістю і відрізняють їх від актів застосування і тлумачення:

  1. нормативно-правові акти завжди містять у собі юридичні норми (правозастосувальні акти, хоч і є правовими актами, нових юридичних норм не встановлюють. Акти тлумачення роз'яснюють зміст і порядок застосування чинних правових норм

  2. нормативно-правовий акт - неперсоніфікований, тобто містить правила поведінки загального характеру (норми права), в той час як дія правозастосувальних актів обмежена рамками конкретної юридичне значимої ситуації і стосується, як правило, індивідуально визначених суб'єктів, надаючи їм конкретні права, зобов'язуючи їх чи накладаючи відповідальність.Наприклад, ст. 53 Конституції України забезпечує право громадян на безкоштовну вищу освіту в державних і комунальних навчальних закладах - це загальнообов'язкова норма, а наказ ректора вузу про зарахування конкретної особи студентом чи курсантом - це акт застосування права.

  3. дія нормативно-правового акту, на відміну від акту застосування, не обмежується одноразовим застосуванням (так, наприклад, статті Кримінального кодексу України будуть діяти необмежену кількість подібних правовідносин до їх відміни, а вирок суду стосується лише конкретної кримінальної справи).

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]