24. Українська полемічна література (XVI – першої половини XVII ст.) творчість і. Вишенського.

У XVI ст. в Україні з'являється власна, різноманітна і багатожанрова література. Події у Берестті викликали цілу зливу полемічної (дискусійної) літератури поміж католиками, уніатами та православними. Талановиті письменники-мислителі спрямовували свої твори на обгрунтування правильності чи хибності рішень Берестейського собору і правомірності поширення уніатства та католицизму. У відповідь на виступ Петра Скарги з книгою «На захист Берестейської унії», в якій виправдовувалося підкорення православ'я Риму, з'явилося багато полемічних творів. З боку уніатів виступав Іпатій Потій.

На захист православ'я одним із перших відгукнувся ректор Острозької школи Герасим Смотрицький. Його підтримав книгою «Пересторога» Іов Борецький. Великий твір «Полінодія, або Книга оборони» написав архімандрит Києво-Печерської Лаври Захарія Копистенський. Він закликав до єдності слов'ян і до єднання всіх православних. Та найбільший внесок у полемічну літературу зробив талановитий український письменник Іван Вишенський родом із Судової Вишні у Галичині. За словами І.Франка, він був «одним із батьків і творців народної південно-руської літератури». Палкий патріот України, демократ, гуманіст, він, використовуючи релігійну полеміку, виступав проти соціальної несправедливості. Провівши 40 років життя в Афонському монастирі у Греції, І.Вишенський різко критикував Рим, Берестейську унію і чиновних уніатів. Особливо гостру полеміку він вів у творах: «Краткословний отвіт Петру Скарзі», «Згадка філософам латинським», «Посланіє к утікши от православної віри єпископам». У всіх творах (до нас їх дійшло 17) Іван Вишенський викривав сріблолюбство церковних і світських володарів усіх трьох церков, їхнє прагнення остаточно уярмити Україну та її нещасне населення.