2. Державний бюджет як економічна категорія

Державний бюджет прийнято розглядати у трьох ракурсах:

       як економічну категорію;

       як правову категорію;

       за матеріальним змістом.

Державний бюджет як економічна категорія відображає грошові відносини, які вини­кають між державою, з одного боку, і підприємствами, організаціями, установами всіх форм власності та фізичними особами – з іншого, з приводу утворення централізо­ваного фонду грошових коштів держави і його використання на розширене відтво­рення, підвищення рівня життя і задо­волення інших суспільних потреб.

Бюджет як самостійна економічна категорія є формою існування реальних, об’єктивно обумовлених розподільних відносин, які виконують специфічне призначення – задо­волення потреб як суспільства в цілому, так і його адміністративно-територіальних структур у фінансових ресурсах.

Ознаками бюджету як економічної категорії є 17, с.16:

              I.                Історичність, оскільки бюджет як категорія склався історично і має свої специфічні риси становлення в кожній країні, які проявляються і в сучасних умовах

             II.                Плановість, так як основною ознакою бюджету є плановий характер. Бюджет як фінансовий план має передбачати виконання всіх функцій держави на загальнодержавному і місцевому рівнях

            III.                Юридичний характер, оскільки бюджет має силу правового акту.

           IV.                Терміновість передбачає, що бюджет завжди складається і виконується впродовж певного терміну – бюджетного періоду.

 

Особливості державного бюджету як самостійної економічної категорії полягають у наступному:

1.            Бюджет є особливою економічною формою перерозподільних відносин, що пов'язані з відокремленням у розпорядження держави частини національного доходу та її використанням для задоволення потреб усього суспільства й окремих його державно-територіальних формувань.

2.            За допомогою бюджету відбувається перерозподіл національного доходу між галузями народного господарства, територіями країни, сферами суспільної діяльності.

3.            Пропорції бюджетного перерозподілу вартості визначаються потре­бами розширеного відтворення в цілому і завданнями, що стоять перед суспільством на кожному історичному етапі його розвитку.

4.            Галузь бюджетного розподілу посідає центральне місце у складі державних фінансів, що обумовлено провідною роллю бюджету порівняно з іншими ланками.

 

Державний бюджет як правова категорія передбачає законодавче регулювання як у сфері бюджетних взаємовідносин, так і у сфері його складання і використання як фінансового плану країни.

До складу нормативних актів, що регулюють бюджетні відносини в Україні відносяться:

1.            Конституція України (прийнята 28 червня 1996 року) визначає основні бюджетні положення, механізм прийняття законів України, повноваження гілок влади.

2.            Бюджетний Кодекс України (прийнятий 21 червня 2001 року) визначає засади бюджетної системи України, її структуру, принципи, правові зачади функціонування, основи бюджетного процесу та між бюджетних відносин і відповідальність за порушення бюджетного законодавства.

3.            Закон України “Про Державний бюджет України”.

4.            Закони, що регулюють бюджетні правові відносини, передбачені статтями Бюджетного Кодексу.

5.            Нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, прийняті на підставі Бюджетного кодексу.

6.            Нормативно-правові акти центральних органів виконавчої влади.

7.            Рішення Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування.

Централізація коштів має важливе економічне і політичне значення, оскільки доходи, які мобілізуються до державного бюджету, є втіленням у життя державних заходів. Це дає можливість маневрувати коштами, зосереджувати їх у важливих галузях економічного та соціального розвитку, здійснювати єдину економічну і фінансову політику на території України.

У розвинених країнах державний бюджет не лише забезпечує акумулювання коштів, необхідних для фінансування держави, використовується не лише для часткового перерозподілу доходів з метою підтримання сприятливого соціального становища у державі, а й для впливу на економічні, соціальні, національні, регіональні процеси у суспільстві і провадження вищими органами влади відповідної національної стратегії розвитку, спрямованої на зміцнення державної безпеки.

В умовах переходу економіки України до ринкових відносин державний бюджет відіграє важливу роль, тому і використовується для міжгалузевого і територіального перерозподілу фінансових ресурсів з урахуванням рівня розвитку економіки та культури по всій території. Нині завдяки державному бюджету України між галузями і регіонами, а також серед населення перерозподіляється майже 50% усього обсягу ВВП. Кошти державного бюджету повинні, насамперед, спрямовуватись на фінансування структурної перебудови економіки, комплексних цільових і науково-технічних програм, соціальний розвиток і соціальний захист населення.

На формування і використання бюджету впливають економічні, соціальні і політичні фактори.

Економічні фактори в значній мірі пов’язані з макроекономічними процесами, які виникають у сфері суспільного виробництва. Сюди відносяться ВВП, економічний ріст (спад) виробництва, інфляція, безробіття, структурні зміни у виробництві, продуктивність праці, податкова політика.

Соціальні фактори в значній мірі зумовлені особливостями відтворення робочої сили і населення країни в цілому. Сюди необхідно віднести фінансові ресурси, які йдуть на освіту, охорону здоров’я, соціально-культурні заходи, соціальний захист населення.

Політичні фактори безпосередньо пов’язані з забезпеченням обороноздатності країни і підтримкою внутрішнього правопорядку, раціональною організацією управління країною, укріпленням законодавчої і виконавчої влади.

Крім цього, фактори впливу на державний бюджет можуть бути:

1. Об’єктивними, до яких прийнято відносити:

       традиції, специфіка розвитку на певному історичному етапі;

       характер виробничих відносин та рівень розвитку продуктивних сил, які безпосередньо впливають на зміст бюджету;

       економічні особливості країни;

       природні особливості країни;

       соціальні особливості країни.