9. Бюджетний дефіцит: суть, види та причини виникнення

Центральне місце у фінансовій системі кожної країни посідає державний бюджет – основний загальнодержавний фонд централізованих коштів, що його використовує уряд для фінансування своєї діяльності. За допомогою бюджету держава концентрує певну частку валового внутрішнього продукту і централізовано розподіляє її, що робить державний бюджет одним із найважливіших і найдієвіших інструментів впровадження державної політики, невід’ємною частиною ринкових відносин.

Державний бюджет як фінансовий план може характеризуватися трьома станами:

• збалансований бюджет;

• дефіцитний бюджет;

• профіцитний бюджет.

При збалансованому бюджеті видатки бюджету дорівнюють доходам.

При дефіцитному бюджеті видатки перевищують постійні доходи бюджету, тобто податки і податкові надходження.

При профіцитному бюджеті доходи перевищують нормативні видатки бюджету. Профіцит бюджету затверджується з метою погашення боргу, забезпечення встановленого розміру оборотного залишку бюджетних коштів та придбання цінних паперів. Оборотний залишок бюджетних коштів - частина залишку коштів загального фонду відповідного бюджету, яка утворюється для покриття тимчасових касових розривів.

Оборотний залишок бюджетних коштів встановлюється у розмірі не більше 2 відсотків планових видатків загального фонду бюджету і затверджується у законі про Державний бюджет України (рішенні про місцевий бюджет).

Перевищення залишку коштів загального фонду бюджету над оборотним залишком бюджетних коштів на кінець бюджетного періоду становить вільний залишок бюджетних коштів, який використовується на здійснення витрат бюджету згідно із законом про Державний бюджет України та/або змінами до нього (змінами до рішення про місцевий бюджет). На кінець бюджетного періоду оборотний залишок бюджетних коштів має бути збережений у встановленому розмірі.

Дефіцит бюджету - перевищення видатків бюджету над його доходами (з урахуванням різниці між наданням кредитів з бюджету та поверненням кредитів до бюджету). Затвердження бюджету з дефіцитом дозволяється у разі наявності обґрунтованих джерел фінансування бюджету.

Місцевий бюджет може затверджуватися з дефіцитом за загальним фондом у разі використання вільного залишку бюджетних коштів (шляхом внесення змін до рішення про місцевий бюджет за результатами річного звіту про виконання місцевого бюджету за попередній бюджетний період).

Місцевий бюджет може затверджуватися з дефіцитом за спеціальним фондом у разі залучення до бюджету розвитку коштів від місцевих запозичень, коштів із загального фонду такого місцевого бюджету, надходження внаслідок продажу/пред'явлення цінних паперів, а також у разі використання залишків коштів спеціального фонду місцевого бюджету, крім власних надходжень бюджетних установ (шляхом внесення змін до рішення про місцевий бюджет за результатами річного звіту про виконання місцевого бюджету за попередній бюджетний період).

Місцевий бюджет може затверджуватися з профіцитом за загальним фондом у разі спрямування до бюджету розвитку коштів із загального фонду такого місцевого бюджету, виконання зобов'язань за непогашеними позиками, а також для забезпечення встановленого розміру оборотного залишку бюджетних коштів (шляхом внесення змін до рішення про місцевий бюджет за результатами річного звіту про виконання місцевого бюджету за попередній бюджетний період).

Місцевий бюджет може затверджуватися з профіцитом за спеціальним фондом у разі погашення місцевого боргу, придбання цінних паперів.

За формою прояву бюджетний дефіцит поділяється на відкритий і прихований.

Відкритий бюджетний дефіцит – це офіційно визнаний дефіцит у законі про державний бюджет на відповідний рік.

Прихований бюджетний дефіцит виникає в результаті завищення обсягів планових доходів та включення у склад доходів джерел покриття бюджетного дефіциту.

За причинами виникнення бюджетний дефіцит буває вимушеним і свідомим.

Вимушений бюджетний дефіцит є наслідком скорочення обсягів ВВП і відповідно обмеженості фінансових ресурсів країни. Прикладом вимушеного бюджетного дефіциту є циклічний бюджетний дефіцит.

Циклічний дефіцит бюджету є результатом циклічного падіння виробництва (скорочення національного доходу та обсягу виробництва) внаслідок кон’юнктурних коливань, що призводять до дії автоматичні фіскальні стабілізатори (скорочуються податкові надходження через зменшення ставок оподаткування при прогресивній системі оподаткування та збільшуються соціальні трансферти через зниження життєвого рівня населення).

Свідомий бюджетний дефіцит виникає внаслідок дискреційної фіскальної політики, яка передбачає цілеспрямовані зміни в розмірі державних витрат, податків і сальдо державного бюджету.

Свідомий бюджетний дефіцит виникає за умов, коли для стимулювання сукупного попиту в період економічного спаду уряд цілеспрямовано знижує ставки оподаткування і збільшує державні витрати. Відповідно, в період підйому цілеспрямовано створюється бюджетний надлишок.

За напрямом дефіцитного фінансування розрізняють активний і пасивний бюджетні дефіцити.

Активний бюджетний дефіцит характеризується спрямуванням коштів на інвестування економіки, що сприяє зростанню ВВП.

Пасивний бюджетний дефіцит характеризується спрямуванням коштів на покриття поточних видатків (соціальні трансферти, виплата зарплати у бюджетній сфері та інші).

За терміном дії розрізняють стійкий та тимчасовий бюджетний дефіцити.

Стійкий бюджетний дефіцит існує в довгостроковому періоді.

Тимчасовий бюджетний дефіцит викликаний касовим розривом у виконанні бюджету. Ще його називають касовим дефіцитом, що координується браком коштів бюджету в результаті розбіжності у термінах надходження доходів і здійснення видатків.

За зв’язком із державним боргом розрізняють первинний та операційний бюджетний дефіцити.

Первинний бюджетний дефіцит – це різниця між величиною дефіциту бюджету і виплатою процентів за борг.

Операційний бюджетний дефіцит – це дефіцит державного бюджету з вирахуванням інфляційної частини відсоткових платежів з обслуговування державного боргу.

Сам собою дефіцит бюджету не може бути надзвичайно негативним для розвитку економіки і динаміки життєвого рівня населення. Навіть економічно розвинуті країни, як правило, мають дефіцитний бюджет. Усе залежить від причин його виникнення і напрямів витрачання бюджетних коштів. Якщо фінансові ресурси становлять перевищення витрат над доходами, спрямовуються на розвиток економіки, використовуються для розвитку пріоритетних галузей, то в майбутньому зростання виробництва і прибутку в цих галузях відшкодують витрати. Якщо ж уряд не має чіткої програми економічного розвитку, а перевищення витрат над доходами допускає з метою латання “фінансових дір”, субсидування нерентабельного виробництва, то бюджетний дефіцит неминуче призведе до зростання негативних моментів у розвитку економіки.

У 1997 році дефіцит державного бюджету України становив 6,8% ВВП. Це означає, що значна частина надходжень до бюджету формувалася за рахунок зростання державного боргу та емісій, що, у свою чергу, руйнівно впливало на економіку країни, знецінюючи доходи громадян і вимиваючи обігові кошти підприємств, збільшувало заборгованість держави за всіма витратами бюджету.

Аналогічна картина спостерігалася і в 1998 році, але вже меншою мірою. Дефіцит державного бюджету становив 2113,7 млн. грн. (2,03% ВВП). У 1999 році показник становив 1,5% ВВП. У Звіті про виконання Державного бюджету України за 2000 рік відзначається, що профіцит державного бюджету у 2000 році становив 0,41% ВВП. За 2001 рік дефіцит державного бюджету становив 0,49% ВВП, 2002 – 0,5%. 2003 – 0,4%. 2004 – 0,4%. 2005 – 1,7%. 2006 - 0,69%. 2007 – 1,37%. 2008 – 1,32%. 2009 – 2,18%.

Нині у світі немає держави, яка б не стикалася з бюджетним дефіцитом. За умов ідеального становища в економіці дефіцит відсутній. Адже держава може оптимально зіставляти обсяг своїх видатків відповідно до фінансових можливостей без будь-якої шкоди для суспільства. Однак насправді це буває рідко, особливо коли держави переживають кризу в економіці.

Причини виникнення бюджетного дефіциту обумовлюються:

• надзвичайними подіями (війни, епідемії, стихійні лиха тощо), що потребує використання великих обсягів коштів, а звичайних резервів для цього не вистачає;

• необхідністю здійснення великих державних вкладень у розвиток економіки з метою її структурної перебудови, що у майбутньому зможе забезпечити приріст валового внутрішнього продукту і національного доходу, зміцнити економічну могутність держави та підвищити матеріальний і культурний рівень життя населення. Це явище відображає не кризу в економічному житті суспільства, а державне регулювання економіки, спрямоване на забезпечення прогресивних зрушень у суспільстві;

• кризовими явищами в економіці, її розвалом;

• неефективністю фінансово-кредитних зв’язків;

• нездатністю влади тримати під контролем фінансову ситуацію у державі;

• недосконалістю фінансового законодавства.

Звісно, що за умов, коли економіка країни розвивається динамічно і стабільно, бюджетний дефіцит у кількісно допустимих межах не є загрозливим. Правда, при цьому кількість не повинна переходити в негативну якість, тобто сума отриманих державою в борг фінансових ресурсів не повинна перекладатись на економіку держави, на платників податків, супроводжуватись скороченням соціальних програм.

В Україні у 80-90 роках спостерігалось різке збільшення бюджетного дефіциту, що було зумовлено, зокрема:

- надмірним розміром державного сектора;

- неефективною структурою народного господарства;

- непослідовністю реформ фінансової системи;

- падінням доходів в умовах кризового стану економіки;

- зменшенням приросту національного доходу;

- надмірним збільшенням видаткової частини бюджету за рахунок дотацій, які надає держава певним галузям (енергетична, вугільна промисловість та інші);

- непослідовністю фінансової політики;

- інфляцією;

- зростанням внутрішнього і зовнішнього боргу.

Ці та інші причини сприяли дестабілізації економіки, зниженню доходів бюджету, значному збільшенню бюджетного дефіциту, що в свою чергу призвело до нарощування інфляційних процесів, зростання цін на товари та послуги, зниження матеріального добробуту населення.

Негативні наслідки великого бюджетного дефіциту потребують здійснення системи заходів для його подолання, провадження активної фінансової політики, загальноприйнятих методів боротьби з дефіцитом. Прагнення до рівноваги бюджетних доходів і видатків завдяки збалансованості державного бюджету є на сьогодні одним із головних завдань.

Проблема дефіциту бюджету є актуальною не тільки в нашій країні. Навіть бюджети країн із розвинутою ринковою економікою є дефіцитними. Сьогодні в більшості країн світу дефіцит бюджету складає від 2 до 15% валового національного продукту при середньосвітовій його величині 4,5%. Спостерігається тенденція до стабілізації бюджетного дефіциту в середньосвітовому вимірі в розмірі 3-5%. Слід зауважити, що розмір бюджетного дефіциту, який перевищує 3% валового національного продукту, призводить до зниження інвестиційної активності, розвитку інфляції.