Тема 3 : Теорії міжнародної торгівлі
Неокласичні теорії
Теорія ефекту мі штабу
Модель внутрішньогалузевої торгівлі
Торгівля, що ґрунтується на динамічний технологічних розбіжностях
Модель впливу транспортних витрат на МТ
Економічне зростання у МТ
1Питання
Сміт, Рікардо
Сутність: країна володіє абсол перевагою якщо виготовляє певний товар з меншими втратами роб часу, ніж інша кр; за одиницю витрат виготовляє більше певного товару, ніж інша кр. Держава не повинна втручатися, а має підтримувати режим відкритих ринків і свободу. Експорт є позит фактором для ек оскільки дозволяє реалізувати надлишки виробл товарів. Кра має спец на в-ві тих товарів, де вона має абс переваги і торг ними в обмін на ті тов., абс перевагами у в-ві яких володіють ін. країни.
Теорія порівняльних переваг Д.Рікардо.
Розвиваючи теорію абсолютної переваги, Д. Рікардо довів, що міжнародна торгівля взаємовигідна для двох країн навіть у тому випадку, коли жодна з них не має абсолютну перевагу по жодному товару.
Д. Рікардо вивів закон порівняльних переваг виходячи з наступних передумов:
• трудова теорія вартості;
• вільна торгівля;
• постійні витрати виробництва;
• зроблена мобільність праці усередині країни і повна немобільність у відносинах між країнами;
• відсутність технічного прогресу;
• відсутність транспортних витрат.
Теорія порівняльних переваг – якщо країни спеціалізуються на виробництві тих товарів, що вони можуть робити з відносно більш низькими витратами в порівнянні з іншими країнами, то торгівля буде взаємовигідної для обох країн, незалежно від того, чи є виробництво в одній з них абсолютно більш ефективним, чим в іншій.
Теорія порівняльних переваг використовує поняття альтернативної ціни, що теж саме, що й витрат (ціни) заміщення. Вона являє собою просте порівняння цін одиниць двох товарів на внутрішньому ринку, виражених через кількість робочого часу, витраченого на їхнє виробництво. Поняття витрат заміщення практично еквівалентно за змістом альтернативній ціні з тією тільки різницею, що в даному випадку порівнюються величини, зворотні витратам праці, - кількість одиниць товарів, зроблених за одиницю часу.
В умовах зростаючих витрат заміщення можлива тільки часткова спеціалізація при виготовленні продукту.
Теорема Хекшера-Оліна
У середині 20-х рр шведські економісти Хекшер та Олін розробили теорію спаввідношення ф-рів в-ва(ТСФВ), яка отримала назву теорії Х-О. Вони доповнили трудову теорію вартості положеннями про те, що у ств вартості беруть участь крім праці і інші ф-ри в-ва (земля, капітал). Згодом положення теорії Х-О було математично підкріплено Самуельсоном. Він припускв, що 1) існують 2 країни, 2 ф-ри в-ва, 2 товари (2х2х2) 2) пропозиція ф-рів в-ва у кожній країні фіксована та їх переміщення можливе між секторами всередині країни, але не між країнами 3) країни відрізняються одна від одної лише забезпеченістю ф-ми в-ва 4) в обох країнах технологія така, що забезпечується незмінний ефект масштабу. Найбільш важливими припущеннями теорії співвідношення ф-рів в-ва є різноманітна фактороінтенсивність окремих товарів (1 товар –працемісткий, 2 –капіталомісткий) та факторонасиченість окремих країн ( в одній країні капіталу відносно більше, ніж у іншій)
Фактороінтенсивністъ — показник, що визначає відносні витрати факторів виробництва на створення визначеного товару.
Факторонасиченістъ — показник, що визначає відносну забезпеченість країни факторами виробництва.
Зміст теорії Х-О.: Товари які потребують для свого в-ва значних затрат (надлишкових ф-рів в-ва) та невеликих затрат (дефіцитних ф-рів) експортуються в обмін на товари, які продукуються з використанням ф-рів в оберненій пропорції.. Тобто експортуються надлишкові ф-ри в-ва та імпортуються дефіцитні. Продукт вважається працемістким, якщо частка затрат на робочу силу в його вартості більша, ніж у вартості інших продуктів. Країна вважається у надлишку наділеною робочою силою, якщо співвідношення між її к-стю та рештою ф-рів у неї найбільше, ніж у решти країн світу. Теорема Хекшера—Олина — кожна країна експортує ті фактороинтенсивн товари, для виробництва яких вона має відносно надлишкові фактори виробництва, і імпортує ті товари, для виробництва яких вона випробує відносний недолік факторів виробництва.
Відносні ціни в двох країнах вирівнюються і обидві країни виходять на КВМ.
Теорема Хекшера-Оліна-Самуельсона
Характеризує вирівнювання цін на фактори виробництва (ціни не тільки відносні, а й абсолютні)
Чим вищий рівень міжнародної мобільності факторів виробництва, тим менше потрібен обсяг МТ для вирівнювання доходів на фактори.Існує доск конкур, однакові технології, однак ефект від масштабу.
Теорія Столлера-Самуельсона
Характеризує дохідність факторів виробництва. Результати різні як в коротко-, так і в довгостроковому періодах- розвиток торг призводить до збіл доходності власника того фактора, який більш інтенсивно викор в експортних галузях, ізменш дох-ті власника того фактора, який більш інтенс викор в імпортних галузях.
Короткостроковий період:
Аргентина збільшує виробництво зерна => зростають ціни на зерно => зростання попиту на землю => зростають ціни на наділи для вирощування зерна => зростають доходи земельних власників, які вирощують зерно => зростає попит на працю робітників, які вирощують зерно => зростає з/п.
Висновок: перерозподіл доходів в залежності від галузі, де є ці фактори виробництва
Довгостроковий період:
В середині країни факто переливаються з галузі в галузь: ціна на фактор 1 знижується => зростання пропозиції земельних ділянок => рівень доходів вирівнюється.
При зменшенні виробництва імпортованого товару вивільнення факторів здійснюється нерівномірно => на всі земельні участки ціна зростає, а з/п робітників падає.
Теорія Рибчинського:
зростання пропозиції одного з факторів виробництва приводить до збільшення обсягів виробництва і доходів у тій галузі, де цей фактор використовується відносно інтенсивніше, і до скорочення виробництва й доходів у галузі, де цей фактор використовується менш інтенсивно.
Якщо ціни на товари залиш незмінними, то озн що ціни на фактори незмін.
Якщо ціни на фактори незмін. То співвідн факторів без змін, звідси коли збільш пропоз праці, треба відтягнути на неї капітал з ін. галузі, де він викор і там зменш в-во.