2.За напрямом лізингової операції:

• експортний, за якого продуцент предмета лізингової угоди або посередницька фірма продає його лізинговій компанії, що укладає угоду із зарубіжним лізингоодержувачем;

• імпортний, за якого лізингодавець купує предмет лізингу в іноземної фірми, а потім укладає угоду з вітчизняним лізингоодержувачем на його використання;

• транзитний, за якого предмет лізингу продається лізинговій компанії з іншої країни. Остання, в свою чергу, укладає угоду з лізингоодержувачем, що знаходиться у третій країні.

3. Залежно від типу майна, що є предметом лізингової угоди, розрізняють лізинг:

• обладнання, тобто окремих машин, механізмів, устаткування або їх груп, що не підпадають під поняття «комплектні поставки»;

• нерухомості, тобто будівель, споруд, об’єктів промислової інфраструктури, що мають жорстку територіальну прив’язку;

• комплексний, тобто поєднання лізингу обладнання та нерухомості, а також виробничих комплексів (цехів, заводів, бурових платформ тощо).

4. За складом учасників (суб’єктів угоди).

Прямий лізинг — це лізингова угода, згідно з якою лізингове майно передається лізингодавцем лізингоодержувачу безпосередньо, тобто без посередників (двостороння угода).

За непрямого лізингу має місце багатостороння угода: трьохстороння (виробник — лізингодавець — лізингоодержувач) або багатостороння угода (у разі складних схем поставок з кількістю сторін понад три). Таким чином, сутністю непрямого лізингу є передання майна опосередковано, тобто через посередника (або посередників).

5. За обсягом зобов’язань з обслуговування предмета лізингу:

• чистий, коли всі зобов’язання та витрати з обслуговування обладнання або майна бере на себе лізингоодержувач;

• частковий, або з частковим набором послуг, за якого лізингодавець бере на себе зобов’язання та витрати з виконання тільки окремих функцій щодо обслуговування предмета лізингової угоди, а решта функцій (робіт) виконується та оплачується лізинго- одержувачем самостійно;

• повний, що передбачає повний обсяг послуг. Застосовується, як правило, виробниками обладнання (всі витрати з обслуговування оплачує при цьому лізингодавець).

6. За джерелами фінансування:

• за власний кошт, який передбачає використання власних фінансових ресурсів для виконання лізингової угоди;

• за залучені кошти, тобто для виконання лізингової угоди використовуються кредити та позички банків і фінансових компаній;

• з частковим фінансуванням лізингодавцем. Пов’язаний із залученням різних джерел фінансування угоди. 7. За характером платежів розрізняють грошовий, компенсаційний та змішаний лізинги. За грошового лізингу всі платежі здійснюються в грошовій формі, за лізингу з компенсаційним платежем — у формі поставки товарів, вироблених на лізинговому обладнанні, або в формі надання зустрічних послуг. Змішаний лізинг передбачає поєднання грошового та компенсаційного лізингу, тобто здійснення розрахунків як у грошовій, так і в товарній формах.

8. за станом предмету: нове майно, так і таке, що було в експлуатації

9. за метою: на дійсний та спекулятивний. Останній має місце, коли угода укладається виключно з метою максимізації прибутку за рахунок отримання необґрунтованих початкових та амортизаційних пільг. Якщо ж при укладанні та проведенні лізингової угоди зазначена мета не є основною, то такий лізинг класифікується як дійсний (чіткого критерію віднесення лізингової угоди до дійсної або спекулятивної не існує).

Методи МТ. Чинники:

1. Масштабні фірми

2. Характер продукції, що випускається

3. Особливі риси регіональних ринків, де реалізовується продукція

4. Від глибини підприємства в МПП

5. Від методу реалізації прод-ка зовнішнього ринку

Методи МТ – це організаційна форма і порядок здійснення зовнішньо-торгівельних операцій.